The object of this study is a change in the hazardous parameters of the gas environment when materials are ignited in the premises. The subject is the features of the average bicoherence of the frequencies of the spectra of changes in the hazardous parameters of the gas environment when materials are ignited. The importance of such studies is based on the fact that the examined features can be used for the early detection of fires. The value of the average bicoherence is proposed to be determined for each frequency, taking into account the average value of the cosine argument of the complex bispectrum for a given frequency interval. It was established that the values of the average bicoherence of the spectrum of changes in the temperature of the gaseous medium in the interval of no ignition of the materials, averaged by frequency in the range of 0–2 Hz, lie in the range from ‒0.052 to ‒0.35. At the same time, the frequency-averaged values of mean bicoherence at the ignition interval of materials lie in the range of ‒0.128 to +0.155. Averaged in the frequency range of 0–2 Hz, the value of the mean bicoherence of the spectrum of changes in smoke density in the interval of absence of ignition of materials lies in the range from ‒0.018 to +0.568. In the presence of fires, this value is in the range from –0.244 to +0.23. At the same time, the average value of the average bicoherence of the spectrum of changes in the concentration of carbon monoxide of the gas medium for test materials, averaged in the range from 0 to 2 Hz, ranges from +0.016 to +0.109. In the case of ignition of materials, the average values range from +0.0007 to +0.053, except for ignition of wood (+0.117). In general, the revealed features of the average bicoherence of the frequency components of the spectra of changes in the hazardous parameters of the gas environment indicate the possibility of their use to identify fires and prevent fires

The problems of reducing combustibility and increasing fire resistance of some polymer building materials are considered. And the toxicity of the gaseous products of their thermal degradation was evaluated both individually and in various combinations with each other. The features of thermal degradation and the loss of mechanical properties under the influence of a flame of polymer building materials were studied. The following samples were used: water pipes based on polyethylene; Tarkett linoleum, Ondex roofing products, Rolvaplast PVC profile panels; structural panels of the company "Polygal"; facing tile based on phenol-formaldehyde oligomers. The processes occurring during pyrolysis and combustion are considered, the results of a study of the combustibility and mechanical properties of polymer building materials based on polyethylene, polyvinyl chloride, polycarbonate, phenol-formaldehyde and epoxy oligomers under the influence of a flame are presented. For the studied building polymer materials, the products of pyrolysis and combustion were studied; their ignition and self-ignition temperatures, and also the flame propagation velocity were measured. The data on the toxicity of the products of their combustion, both individually and under combined action, are summarized. Also, for the studied polymer building materials, the losses of heat resistance, toughness, and flexural strength under the influence of a flame were studied. Thermogravimetric analysis of Rolvaplast PVC panels and Poligal polycarbonate panels allowed us to determine the maximum temperatures and activation energies of the polymer decomposition process. It was concluded that if the material is recognized as non-combustible or slow-burning, it will not always be fire resistant, since its strength and thermal properties can sharply decrease already in the first seconds of flame exposure.

No abstract

Обґрунтовано вибір пріоритетного показника якості поверхневої води для інтегральної оцінки екологічного стану Дніпровського водосховища. Використано процедуру отримання комбінаторного індексу забруднення води, проаналізовано багаторічну динаміку основних забруднювачів Дніпровського водосховища. Розрахунок значення комбінаторного індексу забрудненості води та відносна оцінка екологічного стану поверхневих вод проводилися у два етапи: спочатку за кожною окремою досліджуваною речовиною і показником екологічного стану поверхневих вод, потім розглядався одночасно весь комплекс забруднюючих речовин та виводилася результуюча оцінка. Це зроблено для мінімізації витрат та зусиль при проведенні моніторингу поверхневих вод у звичайних (неаварійних) умовах. В результаті досліджень встановлено, що якість води нижче за течією має більш високі значення комбінаторного індексу забрудненості води, що обумовлено значним антропогенним впливом на водний об’єкт. Встановлено кореляційний зв’язок між комплексним індексом забруднення води та показником біохімічного спожи-вання кисню. Визначено пріоритетний показник для інтегральної оцінки екологічного стану водного об’єкту – БСК5 через тісний зв'язок з величиною комплексного індексу забрудненості води. Коефіцієнт кореляції між вказаними значеннями складає від 0,92 до 0,96. Зв'язок, що існує між величиною комбінаторного індексу забрудненості води і величиною біохімічного споживання кисню, робить показник біохімічного споживання кисню важливим для інтегральної оцінки забруднення вод різними органічними речовинами. Тому в якості пріоритетного показника для характеристики стану водотоку та проведення оперативного моніторингу, обрано показники кисневої характеристики. Ці дані є корисними та важливими, оскільки дозволять оптимальніше використовувати обмежені ресурси при здійсненні моніторингу поверхневих вод та покращити управління басейном річки.

No abstract