The article considers the influence of the digital economy on the development of the contemporary labor market, as this problem is currently most important and relevant. This study analyzes the positive and negative effects of the COVID-19 pandemic on the current labor market, as well as the changes it has led to. Today, the global trend of the digital world economy is entering an active phase of its development. "Industry 4.0" and new advancements in leading digital technologies at the state and corporate level have started to develop massively, both in business strategies and in government programs, especially in the leading countries of the world. The COVID-19 pandemic has had a great impact on the process of digital transformation of the society. It has really become a catalyst for the digitalization of the economy. Such trends as increasing sales through digital channels, growing Internet usage, the use of digital technologies to track the spread of infectious diseases and provide medical care, transfer of employees to remote work, and increasing demand for online education are now clearly visible. An important role in overcoming the crisis is played by public private partnerships and investments in digital technologies adaptation. To accelerate digital transformation of the national economy and make it more competitive, we can identify a number of promising directions and measures to be taken. Firstly, it is necessary to increase the amount of funding required to introduce new digital technologies in the real sector of the economy. Secondly, companies should transfer to digital business models. Moreover, the legal foundations for the digital economy and regulatory practice require improvement. Finally, it is necessary to develop special programs aimed to improve digital financial literacy. The pandemic has shown the importance and relevance of digital technologies regarding the organization of work practices in various fields, including leisure, preventing the spread of the virus, and conducting business. Rebuilding the global economy after COVID-19 will require significant costs.

COOPERATION OF SCO COUNTRIES IN THE FRAMEWORK OF THE PROJECT "ECONOMIC BELT ON THE GREAT SILK ROAD" Показано, що ЕПВШШ − не перший проект відродження сухопутного Великого шовкового support for their joint development. The Chinese "silk" initiative relies heavily on the already established economic base of cooperation with the Central Asian countries in previous years. In the foreseeable future, China, which has huge investment potential, will take on an even more important role in the economic development of the SCO countries by continuing to provide large amounts of finance and implementing planned large-scale projects. At the same time, the joint construction and construction, based on the huge financial capabilities of the People's Republic of China new transport communications and objects of logistics in the territory of the Central Asian states promises serious benefits. The transport corridor connecting the Baltic Sea with the Pacific Ocean and Central Asia with the Indian Ocean and the Persian Gulf will increase the transport connectivity of the SCO space, will allow the economy and trade of partners with each other and with third countries to be fully realized, to realize the transit potential as fully as possible. and, accordingly, increase revenues from exports of transport services. It is concluded that the Chinese "Economic project of the new Silk Road" will give a new impetus to the development of multilateral international agreements in the trade and financial sector of Eurasian cooperation, since it seeks to create a new international legal order in the region, a new area of trade and investment based on the Eurasian currency-financial system of payments and financing in the framework of expanding China's influence through the SCO in the Asian region. Ключові слова: Економічний проект нового Шовкового шляху; Шанхайська організація співробітництва; торгово-економічне співробітництво; інтеграційне об'єднання.

The purpose of this study is to investigate the distinctive features, results and prospects of the integration activities of the Shanghai Cooperation Organization (SCO) as a regional organization based on the analysis of its fundamental documents and the performance results of the countries participating in its activities. The paper shows that most recently within this organization new areas of focus, projects and mechanisms of economic cooperation have emerged that can potentially affect the global economy. Cooperation within its framework is based on the concept of the "Shanghai spirit", its main features being mutual trust, mutual benefit, equality, mutual consultations, respect for cultural diversity, and striving for common development. These were precisely the dogmas of the "Shanghai spirit" that largely predetermined the successful cooperation of the six states throughout the entire existence of the SCO. The economic results of the SCO activities for member countries are argued to be primarily caused by the significant potential of the organization's economic self-sufficiency due to the presence of a full cycle of producers and consumers, which forms a huge reserve of economic development for the organization in general and for each of its individual members in particular. The admission to the SCO of observer states, such as Iran, Pakistan, Mongolia, and later on other countries that show interest in the organization, can exponentially increase this potential. A substantive analysis of the efficiency of economic cooperation of the SCO member states makes it possible to distinguish the following projects and areas, the participation in which ensures obtaining economic benefits by the organization's member countries: trade and

У цій статті розглядається новий напрямок публічної дипломатії –цифрова дипломатія, основним інструментом якої є соціальні мережі. Цифрова дипломатія в епоху пандемії COVID-19 набуває стрімкого розвитку та використання. Ця тема на сьогодні дуже актуальна та вагома. Досліджуються питання розширення цифрових технологій для дипломатичних зв’язків, розглядається та дається оцінка перевагам та недолікам цифрової дипломатії. Світові часові зони та відстані зникли – інформація стала доступною у будь-якій точці світу, але головне, вона стала децентралізованою – важко виділити одного-двох головних постачальників інформації: кожному інформаційному ресурсу можна знайти аналог чи опонента. Метою статті є визначення можливостей цифрової дипломатії та її вплив на міжнародні відносини. У статті автори розглянули та спробували з’ясувати місце цифрової дипломатії у публічній дипломатії, і яку роль вона відіграє у політичному житті дипломатів. Автори вказують на той факт, що неможливо уявити життя сучасного суспільства без соціальних мереж, обміну різноманітною інформацією та обговоренням нагальних питань. Для сучасної людини користування соціальною мережею досить звичне явище, а для дипломатів – це навіть не так форма спілкування з тисячами незнайомих людей, скільки розуміння того, що відбувається в країні їх перебування, як на рішення та дії їх зовнішньополітичного відомства реагують громадяни та цифровий простір, який можна використовувати як вплив на громадську думку, створення позитивного іміджу своєї країни за кордоном.  Автори дійшли певних висновків, навіть після подолання пандемії усі форми цифрової дипломатії, можуть стати додатковим ефективним напрямом спілкування як у відносинах між державами та політиками на міжнародній арені так і в середині системи дипломатичних відносин. Автори доводять, що стрімкий розвиток та широке застосування інформаційних технологій дає змогу дипломатичним представництвам пристосуватися до тенденцій нової ери міжнародних відносин.

Мірошниченко Т. М. Напрями інтеграційної діяльності країн ШОС Мета даної роботи полягає в дослідженні напрямів інтеграційної діяльності Шанхайської організації співробітництва (ШОС) на основі аналізу її основоположних документів та результатів діяльності країн-членів. У роботі показано, що в новітній період у межах організації формуються нові напрямки, проекти та механізми економічного співробітництва, що мають потенціал впливу на глобальну економіку. Аргументується, що економічні результати діяльності ШОС для країн-членів обумовлені, перш за все, великим творчим потенціалом економічної самодостатності організації за рахунок наявності замкнутого циклу виробників і споживачів, який формує величезний резерв її економічного розвитку в цілому і кожного її окремого члена зокрема. Робиться висновок, що основні економічні результати країн-членів пов'язані з торгівлею, енергетичним співробітництвом, створенням сприятливого інвестиційного клімату, регіональним поділом праці. Однак нерівномірність економічного потенціалу країн-членів породжує диспропорції та сприяє виникненню проблем унаслідок їх сировинної орієнтації, низького фінансового запасу міцності, нерозвиненості інститутів сучасного ринку, а також, у результаті ослаблення останнім часом інтересу лідера організації-Китаю-до вузького євразійського співробітництва.