No abstract

No abstract

RATIONALE: While the gut microbiome has an established role in asthma development, less is known about its contribution to morbidity in children with asthma. In this ancillary study of the Vitamin D Antenatal Asthma Reduction Trial (VDAART), we analyzed the gut microbiome and metabolome of wheeze frequency in children with asthma. METHODS: Microbiome profiling by 16S rRNA gene sequencing and metabolomic profiling by mass spectrometry were performed on fecal samples collected from 3 year-olds with parent-reported doctor-diagnosed asthma. We tabulated the proportion of quarterly questionnaires in which parents/guardians reported wheeze between months 39 and 63 of life (''wheeze proportion''). Associations of bacterial taxa with wheeze proportion were tested in negative binomial regression models including potential confounders and associations of metabolites with wheeze proportion were tested in correlation, linear regression and pathway analyses. Microbe-metabolite and microbial correlation networks were constructed. RESULTS: In 111 children with asthma, several bacterial taxa were associated with wheeze proportion. Among those with higher wheeze proportion, Veillonella spp. were enriched (log2FoldChanges: 3.1 for V dispar (FDR 5 0.01); 3.2 for V parvula (FDR 5 0.01); 3.1 for unidentified Veillonella spp. (FDR 5 0.02)) and Bifidobacterium longum was depleted (log2FoldChange -2.1, FDR 5 0.01). Histidine pathway metabolites were enriched in those with higher wheeze proportion (p < 0.05 using two different pathway analysis methods). V dispar and V uniformis correlated with each other and with numerous metabolites. CONCLUSIONS: Gut microbiome features are associated with wheeze frequency in children with asthma, suggesting an impact of the gut microbiome on morbidity in childhood asthma.164 EEC exposure to mite in allergic asthma induces an increase of function and recruitment molecules on blood Treg.

The review article features the peculiarities in the epidemiological and clinical picture of a new coronavirus infection, COVID-19. The purpose of the review was to analyze the issues of the management. Pathogenetic relationships between SARS-CoV-2 virus, COVID-19 and angiotensin-converting enzyme 2 (ACE2) are assessed. Predisposing factors, which result in development of pneumonia and endothelial dysfunction, disorders in microcirculation, vasocon- striction, work of the renin-angiotensin system with subsequent development of ischemia in certain organs, inflammation and edema of tissues, are analyzed. Lung damage causes devel- opment of interstitial pneumonia, activation of the process of formation of fibrosis and de- creased pulmonary function. Accumulation of anti-inflammatory cytokines, which break the blood-brain barrier, in the CNS can cause dysregulation of central structures, autonomic dysfunction and severe asthenic syndrome, which can maintain low-grade inflammation for a long time. Opportune diagnosis and treatment of concomitant diseases in post-COVID-19 patients are of paramount significance for achieving a positive clinical outcome. The plan of rehabilitation treatment should be individualized according to the patient’s needs. In order to assess remote consequences of COVID-19 all patients require further follow-ups.

Резюме. Мета дослідження. Провести аналіз порівняльної ефективності застосування інгаляційних пристроїв у хворих з неконтрольованим перебігом захворювання на брохіальну астму (БА). Матеріали та методи дослідження. Досліджено 34 пацієнти. Критеріями включення пацієнтів у дослідження були: пацієнти відповідного віку зі встановленим діагнозом БА, неконтрольована, середнього перебігу, загострення легкого ступеню, від яких отримано інформовану згоду на участь, що у дослідженні мали критерії загострення та здатність виконувати спірометричні дослідження. Всі пацієнти, які були взяті під спостереження, були ідентичні за віком, статтю та тяжкістю перебігу БА, отримували двокомпонентну базисну терапію (сальметерол в комбінації з флютиказону пропіонатом у дозі 25/125 мкг х 2 рази на добу) до госпіталізації. Залежно від використання в якості інгаляційного пристрою небулайзеру та дозованого пристрою (ДАІ) пацієнти, включені в дослідження, були розподілені на дві групи: основну і групу порівняння. Основну групу склали 19 хворих, які продовжували отримувати базисну терапію та яким додатково було призначено небулізований сальбутамол у дозі 2,5 мг х 2 рази (Небутамол® у формі готового розчину), флютиказону пропіонат в дозі 1,0 мл х 2 рази на добу (Небуфлюзон®) та при потребі ДАІ сальбутамол. У групу порівняння увійшли 15 хворих, яким дозу базисного препарату було збільшено удвічі (25/125 по 2 інгаляції х 2 рази на добу) та які при потребі використовувати ДАІ cальбутамол. Лікування хворих на БА проводилось відповідно до наказу МОЗ України № 868. Всі пацієнти при потребі отримували кисень. Контроль лікування проводили через 6 діб перебування хворого в стаціонарі. Результати. При вивченні динаміки клінічних симптомів БА при використанні інгаляційних препаратів з різними засобами доставки було встановлено, що кількість пацієнтів з позитивною клінічною відповіддю через 6 днів спостереження була вірогідно вищою в основній групі (72,9 % в основній групі проти 27,1 % хворих у групі порівняння, при р < 0,05). Дані зміни супроводжувались позитивною динамікою самооцінки клінічних симптомів БА хворими, покращенням добової варіабельності пікової швидкості видиху, показників функції зовнішнього дихання (ФЗД). Висновки. Небулайзерна терапія лікарськими засобами Небутамол® і Небуфлюзон® дозволяє забезпечити швидший ефект лікування порівняно із застосуванням тільки базисної терапії і сальбутамолу та зменшити терміни перебування хворого на ліжку в стаціонарі. Інгаляційна терапія є сучасним засобом доставки препаратів у дихальні шляхи, ефективність і безпека застосування яких науково обґрунтована. Роль небулайзерного методу доставки інгаляційних форм бронхолітиків та кортикостероїдів зростає під час загострення БА. Ключові слова: бронхіальна астма, небулайзерна терапія, спірометрія.