Для запропонованої конструкцiї електромеханiчного амортизатору розроблено методика визначення основних розрахункових параметрiв. Методика основана на спрощенiй математичнiй моделi по визначенню електромагнiтної та електрорушiйної сили електромеханiчного амортизатору. Особливiстю моделi є урахування режимiв роботи постiйного магнiту на основi розрахунку магнiтного кола. Створення модель дозволяє проводити приблизний розрахунок режимiв роботи амортизатора та може бути використана у вирiшеннi задачi оптимiзацiї параметрiв електроамортизатору. Проведено перевiрка адекватностi розробленої спрощеної математичної моделi шляхом порiвняння результатiв розрахунку механiчної характеристики амортизатора за спрощеною методикою та методом кiнцевих елементiв в аксиально-симетричнiй постановцi задачi. Отримано наявне добре спiвпадiння результатiв розрахункiв за спрощеною методикою та шляхом моделювання магнiтного поля за методом скiнченних елементiв. Визначеннi геометричнi спiввiдношення мiж елементами конструкцiї, якi забезпечують оптимальне рiвномiрне магнiтне навантаження в елементах магнiтопроводу. Проведена постановка задачi умовної двокритерiальної оптимiзацiї параметрiв електромеханiчного амортизатору. Обранi обмеження, що подiлено на три наступнi категорiї. Обмеження за розмагнiченням постiйного магнiту, що дозволяють зберегти працездатнiсть постiйного магнiту. Обмеження за щiльнiстю струму, яке забезпечує тепловi режими роботи амортизатору. Компоновочнi обмеження та обмеження на параметри задачi оптимiзацiї, що забезпечують розмiщення конструкцiї у ходовiй частинi вiзка. Запропоновано у якостi критерiїв обрати приведений об'єм амортизатору, що обумовлює затрати на створення амортизатору та його ККД, який обумовлює рекуперовану енергiю коливань. Проведено згортку параметрiв до єдиної цiльової функцiї затрат та обранi ваговi коефiцiєнти. У якостi метода оптимiзацiї обрано комбiнований метод, що включає в себе генетичний алгоритм, на попередньому етапi пошуку. На завершальному етапi оптимiзацiйної процедури уточнення оптимуму здiйснюється методом Нелдера-Мiда. За результатами вирiшення задачi оптимiзацiї параметрiв амортизатору визначенi оптимальнi геометричнi розмiри та кiлькiсть виткiв обмотки електромеханiчного амортизатору Ключовi слова: електромеханiчний амортизатор, метровагон, магнiт, згортка параметрiв, генетичний алгоритм, метод Нелдера-Мiда

Об’єкт, що розглядається у статті – ресорне підвішування міського рейкового електрорухомого складу. Мета статті: провести аналіз сучасного стану конструкцій ресорних підвішувань рейкового міського електрорухомого складу та виявити перспективні напрямки для їх вдосконалення. Результати. В статті розглянуто сучасні технічні рішення, які використовуються у ресорному підвішування трамвайних вагонів: візок трамвайного вагона Т-3, Чехословаччина; візок трамвайного вагона «Спектр» виробництва ВАТ «Уралтрансмаш», Росія; візок низкопольного трамвайного вагона Flexx Urban 1000 фірми Bombardier, Канада. Проведено аналіз конструкцій ресорних підвішувань трамвайних та метро вагонів міського електрорухомого складу. Висновки. Визначено, що у візках трамвайних та метро вагонів, частіше для гасіння коливань застосовуються фрикційні гасителі коливань, що встановлюються у центральному підвішуванні; в останніх сучасних конструкціях, як на трамвайних вагонах так і на вагонах метро для гасіння коливань стали використовувати пневматичне регульоване підвішування, яке встановлюється замість фрикційного демпфера у другій ступені ресорного підвішування. Перспективними системами для гасіння коливань, які можливо встановити на МРЕРС, можуть бути електромеханічні амортизатори, що поширені в останній час на автомобільному транспорті.

The junction tree representation provides an attractive structural property for organizing a decomposable graph. In this study, we present a novel stochastic algorithm which we call the Christmas tree algorithm (CTA) for sequential sampling of junction trees of decomposable graphs. We show that, by incrementally expanding the underlying graph with one vertex at a time, the CTA is able to construct all junction trees for any given number of underlying vertices. The relevance of our suggested algorithm is justified from a sequential Monte Carlo (SMC) perspective for approximating distributions over decomposable graphs, where the transition kernel from the CTA is employed as proposal kernel; for more details see the companion paper Olsson et al. [14]. A numerical study of the SMC approximation illustrates the utility of our approach from a Bayesian inference perspective.

Доктор технічних наук, професор кафедри електричного транспорту та тепловозобудування Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова,

No abstract