Сучасний стан розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в країні характеризується значним поширенням ВІЛ серед різних контингентів населення, в першу чер-гу серед осіб, які належать до груп високого ризику ін-фікування; нерівномірним поширенням ВІЛ-інфекції по різних територіях України; зміною домінуючих шляхів передачі ВІЛ.Незважаючи на багаторічну тенденцію до зниження, актуальність парентерального шляху передачі при ін'єкційному введенні наркотичних препаратів в Україні залишається високою -26,6 % у 2015 році. СІН є соці-альною групою, яка все ще залишається найбільш вразливою як середовище, де активно розповсюджуєть-ся ВІЛ. Кумулятивна частка СІН серед всіх офіційно зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції складає 68 %. Це підтримує розвиток епідемії і не дозволяє взяти її під повний контроль [1].У ВІЛ-інфікованих СІН часто (35-50 %) діагностують-ся супутні психічні розлади. Серед вкрай різноманітних психічних порушень, що відзначаються у ВІЛ-інфікованих споживачів ін'єкційних наркотиків, провідне місце посі-дають депресивні синдроми. Масштабне скринінгове дослідження виявило, що протягом останнього року більше 30 % ВІЛ-позитивних СІН відмітили у себе симп-томи депресії. Вони можуть бути проявом маніакально-депресивного психозу (так звані великі депресії, цикло-тимії) або бути обумовленими відміною опіоїдів (анге-донія в опіоїдних наркозалежних). Друге місце посідають тривожні розлади. Пацієнти відчувають немотивовану тривогу, обсесивні думки, фобії. На цьому тлі буває важко встановити продуктивний стосовно організації лікування контакт [2].Оцінка ступеня психічних і психотичних розладів проводиться за шкалою Монтгомері-Асберга (MADRS) та Короткою психіатричною оцінковою шкалою (BPRS), які належать до числа об'єктивних клінічних інструмен-тів, широко застосовуваних у сучасній медицині. MADRS і BPRS прості і зручні в застосуванні, використовувати їх можуть як психіатри, так і лікарі загальної практики,

<p>Метою дослідження була оцінка впливу комбіно-<br />ваного застосування ВААРТ і кремнійорганічного ен-<br />теросорбенту «Атоксил» на динаміку імунологічних<br />показників у хворих з ВІЛ-інфекцією. В дослідження<br />було включено 39 хворих з IV клінічною стадією ВІЛ-<br />інфекції, які були рандомізовані на дві групи: перша<br />група – 19 хворих, які отримували ВААРТ і ентеросор-<br />бент «Атоксил», друга – 20 хворих, які отримували<br />лише ВААРТ. Середній вміст CD4-лімфоцитів склав<br />79 (14-270) у мкл в першій групі і 87 (51-205) у мкл в<br />другій. У 93 % хворих мали місце опортуністичні та<br />СНІД-індикаторні захворювання, серед яких превалю-<br />вав туберкульоз (80 %). Усім хворим була призначена<br />ВААРТ за схемою AZT+3TC+EFV. Через 6 міс. лікування<br />рівень HIV-RNA-1 в плазмі крові не визначався в 95 %<br />пацієнтів обох груп. У першій групі хворих абсолютна<br />кількість CD4-лімфоцитів за 6 міс. ВААРТ підвищи-<br />лася до 201 (179-302) на мкл, і була більше (р&lt;0,05),<br />ніж в другій групі (159 (52-198)). Таким чином, через<br />6 міс. ВААРТ у першій групі хворих, які додатково<br />отримували кремнійорганічний ентеросорбент,<br />середній приріст кількості CD4-лімфоцитів був на<br />70 % вище, ніж у другій групі, яка отримувала лише<br />ВААРТ, з однаковою вірусологічною ефективністю<br />противірусного лікування.<br />Ключові слова: ВІЛ-інфекція, ентеросорбент,<br />ВААРТ, CD4-лімфоцит, мікробна транслокація, імунна<br />активація.</p>

В Україні епідемія ВІЛ-інфекції зосереджена в групах найвищого ризику, таких як люди, які вживають ін’єкційні наркотики (ЛВІН). Серед ВІЛ-інфікованих ЛВІН частка коінфікованих вірусом гепатиту С (HCV) становить від 50 до >90 %. Ледіпасвір/Софосбувір – це оральна, фіксована комбінація ледіпасвіру (інгібітор NS5A) та софосбувіру (інгібітор полімерази NS5B), яка приймається 1 раз на добу для лікування хронічної HCV-інфекції. Метою роботи було оцінити безпеку та ефективність застосування ледіпасвіру/софосбувіру у ВІЛ-інфікованих з HCV генотипу 1b. Матеріали і методи. Провели неконтрольоване, відкрите дослідження з аналізом безпеки та ефективності застосування ледіпасвіру/софосбувіру у ЛВІН, коінфікованих ВІЛ та HCV генотипу 1b. Всі пацієнти отримували ледіпасвір/софосбувір як фіксовану комбінацію один раз на добу протягом 12 тижнів. Первинною кінцевою точкою була стійка вірусологічна відповідь через 12 тижнів після завершення терапії (СВВ12). Результати. У дослідження було включено і проліковано 20 ЛВІН, коінфікованих ВІЛ і HCV генотипу 1b. Частка осіб зі СВВ12 склала 100 % (95 % ДІ: 83-100 %). Рівень відповіді був однаковий у чоловіків (100 %) та жінок (100 %), у пацієнтів з цирозом (100 %) та в тих, хто не мав цирозу (100 %). Рівні АЛТ і АСТ швидко нормалізувалися протягом лікування. Суттєвих змін показників ШКФ або рівня креатиніну в сироватці крові протягом лікування не спостерігалося. Найбільш поширеними побічними явищами були легкий або помірний біль голови (12 %) і втома (10 %). Висновки. Застосування ледіпасвіру/софосбувіру протягом 12 тиж забезпечило відмінні показники СВВ12 у ЛВІН, коінфікованих ВІЛ та HCV генотипу 1b, незалежно від статі, кількості CD4-лімфоцитів, базового рівня HCV або наявності цирозу печінки.

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»Найстрімкіше зростання темпів розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в Україні спостерігається серед СІН. ЗПТ із використанням метадону та бупренорфіну значно підвищує утримання пацієнтів на лікуванні через підвищення при-хильності до АРТ, що є обов'язковою складовою комплексної медичної допомоги ВІЛ-інфікованим.Мета роботи -визначення впливу ЗПТ на ефективність АРТ у СІН хворих на ВІЛ-інфекцію порівняно з пацієнтами, які інфікувалися статевим шляхом.Матеріали та методи. У дослідження включили 95 хворих на ВІЛ-інфекцію, яких поділено на три групи. До першої групи включили 33 СІН хворих, які одержували ЗПТ. До другої групи увійшли 32 СІН хворі, які не отримували ЗПТ. До третьої групи включили 30 хворих, які інфікувалися ВІЛ статевим шляхом. Після включення в дослідження всім хворим призначена АРТ. Імунологічне обстеження та визначення рівня вірусного навантаження здійснили до призначення АРТ, через 6 і 12 місяців на тлі лікування.Результати. При призначенні АРТ тяжча імуносупресія зафіксована в пацієнтів другої групи, тоді як середній рівень вірусного навантаження в досліджуваних групах статистично не розрізнявся. Через 6 місяців після початку лікування в усіх групах хворих відзначалось підвищення (р < 0,05) кількості CD4-лімфоцитів, а частка пацієнтів із повною супресією ВІЛ у першій і третій групах була вищою, ніж у другій групі, втім ця різниця не була значущою. На 12 місяці лікування відбулось дальше зростання (p < 0,05) абсолютної кількості CD4-лімфоцитів у досліджуваних групах, а під час оціню-вання вірусологічної ефективності АРТ виявили значущо вищий (p < 0,01) відсоток хворих першої та третьої груп, які досягли повної вірусної супресії. Слід відзначити, що у другій групі хворих протягом 6-12 місяців лікування відбувалось зменшення частки хворих із вірусологічною ефективністю АРТ.Висновки. Імунологічна та вірусологічна ефективність АРТ у хворих на ВІЛ-інфекцію СІН, які отримують ЗПТ через 12 місяців лікування, не відрізнялась від групи пацієнтів, які інфікувалися статевим шляхом. У хворих на ВІЛ-інфекцію СІН, які не отримували ЗПТ, із 6 по 12 місяць лікування відбувається збільшення кількості пацієнтів із вірусологічною невда-чею. Включення хворих до програм ЗПТ підвищує ефективність диспансеризації, дає можливість своєчасно розпочати АРТ за відсутності тяжкої імуносупресії, що значно поліпшує імунологічну ефективність АРТ.Зависимость эффективности АРТ у больных с ВИЧ-инфекцией от пути инфицирования Д. Г. Живица, В. Г. Казека Наиболее стремительный рост темпов развития эпидемического процесса ВИЧ-инфекции в Украине наблюдается среди ПИН. ЗПТ с использованием метадона и бупренорфина значительно повышает удержание пациентов в лечении из-за повышения приверженности к АРТ, которая является обязательной составляющей комплексной медицинской помощи ВИЧ-инфицированным.Цель работы -определение влияния ЗПТ на эффективность АРТ у ПИН больных ВИЧ-инфекцией по сравнению с пациентами, заразившимися половым путём.Материалы и методы. В исследование вкл...