Ключові слова: коксартроз; оперативні втручання; гнійні ускладнення; профілактика ÂñòóïКоксартроз є достатньо поширеним захворюван-ням, що частіше зустрічається в осіб похилого віку внаслідок інволютивних змін опорно-рухового апара-ту, але може вражати й молодих працездатних паці-єнтів і призводити до їх інвалідизації. Так, за даними Г.В. Гайко та співавт. (2007), кожний десятий хворий в Україні із захворюванням кульшового суглоба стає інвалідом [1].На сьогодні поширеність остеоартрозу знаходиться в межах від 6,4 до 12 % популяції дорослого населен-ня, із них захворюваність на коксартроз кульшових су-глобів становить 6,8 % [6, 8]. Незважаючи на численні спроби покращення стратегії лікування та профілакти-ки прогресування, що засновані на клінічних доказах, остеоартроз кульшового суглоба характеризується до-статньо швидким прогресуванням. Згідно з даними лі-тератури, темп прогресування захворювання варіює від 3 до 36 місяців [3]. Крім цього, численні повідомлення свідчать про істотну зміну всіх показників якості життя хворих вже на початкових стадіях захворювання із на-ступним їх прогресивним зниженням в міру збільшен-ня тривалості захворювання, зростання функціональ-ного дефіциту та ступеня інвалідизації [5].Упродовж останнього десятиріччя оцінка якос-ті життя широко використовується при дослідженні стану пацієнтів із різними хронічними патологіями. На думку експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, вивчення якості життя є особливо необхід-ним при хронічних захворюваннях, що вимагають тривалого лікування. Дослідження показників якості життя в клінічній практиці дозволяє визначити вплив захворювання на фізичне, психологічне та соціальне функціонування хворого, разом із загальноприйняти-ми методиками дослідження отримати всебічну інфор-мацію щодо ефективності лікування.Міжнародний досвід вивчення якості життя у хво-рих із остеоартрозом кульшового суглоба демонструє можливості даної методології, зокрема для визначен-ня впливу захворювання на фізичний, психологічний і соціальний стан хворих [10], показань до оперативно-го лікування [4] та його ефективності [9], проведення експертизи програм реабілітації, економічного обґрун-тування стандартів терапії [7] та ін. В Україні робіт,

As a part of this prospective study 105 patients with initial stages of coxarthrosis underwent hip arthroscopy. The study of rehabilitation program efficiency in convalescents after arthroscopic treatment using the visual analogue pain scale (VAS), the WOMAC index, the modified Harris scale, the digital evaluation scale NRS was conducted. It was revealed that rehabilitation protocol consistеd of activation of motor regime, physical exercises, neuromuscular control and patient’s self-monitoring with the help of a special diary is an independent factor of positive influence on the postoperative period and quality of life of patients after hip arthroscopy.