In this study, we investigated the diversity and ecology of Armillaria species in virgin pure beech and mixed conifer forests (15,000 ha) of the Carpathian Biosphere Reserve in Ukraine. Armillaria rhizomorphs were systematically sampled, both from the soil and from the root collar of trees (epiphytic), on 79 plots (25×20 m) of a 1.5×1.5 km grid. In both forest massifs, rhizomorphs were present in the majority of the soil samples, with an estimated dry weight of 512 kg/ha in the pure beech forests and 223 kg/ha in the mixed conifer forests. Similarly, in both forest massifs, most of the trees inspected had rhizomorphs at the root collar. Species identification based on DNA analyses showed that all five annulated European Armillaria species occur in these virgin forests, as previously observed in managed forests in central Europe. However, differences in the frequencies of the single species were observed. The predominance of the preferentially saprotrophic A. cepistipes and A. gallica (84 and 15% of the specimens, respectively) and the absence of significant pathogenic activity suggest that in these virgin forests Armillaria species are most likely to behave as saprotrophs. Forest management may increase the frequency of the pathogenic species A. ostoyae, which is rare in virgin forests.

No abstract

Проаналізовано стан мікробного ценозу ґрунту лучної екосистеми на різній відстані від залізничної колії на прикладі смт Великий Березний Закарпатської області. В умовах підвищеного техногенного забруднення змінюється комплекс мікробіологічних показників, відбуваються якісні та кількісні зміни функціонування мікробного угрупування ґрунту, які негативно впливають на його потенційну родючість. Підвищена фітототоксична активність ґрунтів примагістральних екосистем корелює з кількістю актиноміцетів, БГКП, олігонітрофілів і спорових мікроорганізмів.

Вивчено вплив іонів цинку на ріст, масу та стан пігментної системи листків Trifolium prаtense L. Розвиток кореневої системи проростків більше пригнічується, ніж надземної частини. За перевищення МДК у 10 разів площа листків зменшувалася порівняно з контролем на 65–70 %. З’ясовано закономірності акумуляції та розподілу цинку в органах конюшини. При збільшенні концентрації елемента у ґрунті його концентрація в рослині зростає до певної межі, а при низьких концентраціях зростає лінійно. При концентрації цинку у ґрунті (1, 5, 10 МДК) вміст полютанта в коренях зростає в 2, 3, у надземній частині – в 1,5–2,0 раза.

Досліджено механізм підвищення толерантності до впливу сульфату купруму шляхом попередньої адаптації до надлишкового засолення. Показано, що короткочасна (протягом доби) попередня адаптація рослин вівса до NaCl (400 мМ) знижує наступну токсичну дію CuSO4 (25 і 50 мкМ)