доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії права ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Риндюк В. І., кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри теорії та історії права ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ Анотація. У статті зазначається, що ключовим елементом нормотворчості органів публічної влади щодо удосконалення змісту та/або форми законодавства є інформація про стан відповідних суспільних відносини, які потребують удосконалення їх правового регулювання, а також упорядкована інформація про законодавство, якими вони регулюються. Видами діяльності органів публічної влади, які дають можливість отримати таку інформацію, є правовий моніторинг, а також офіційний облік та інкорпорація законодавства. В умовах цифрової трансформації суспільних відносин ці види діяльності органів публічної влади мають здійснюватися з використанням сучасних інформаційно-аналітичних та інформаційно-пошукових технологій.Виходячи з аналізу законодавства, у будь-якому нормотворчому процесі можна виокремити декілька основних стадій: 1) ухвалення рішення про необхідність прийняття нормативно-правового акта; 2) підготовка проекта тексту; 3) офіційна процедура прийняття НПА; 4) його оприлюднення. Слід зазначити, що нормотворчість з удосконалення законодавства, залежно від характеру його змін, може бути спрямована лише на удосконалення тільки змісту законодавства без зміни його форми. Перш за все це змістовне оновлення нормативно-правових актів у зв'язку з потребами суспільного розвитку, тощо; або навпаки -зміни законодавства без зміни його змісту. У цьому випадку йдеться про консолідацію законодавства, його розчищення від нечинних, застарілих правових положень, усунення зайвого дублювання тощо; може бути також зміна як змісту, так і форми законодавства одночасно (наприклад, кодифікація законодавства або первинна нормотворчість). Відповідний характер змін законодавства визначає й зміст інформації, необхідної для прийняття рішення на першій стадії нормотворчого процесу пов'язаного з удосконаленням законодавства.Розкрито особливості офіційної та офіціозної (напівофіційна) інкорпорації. Зазначено, що інформаційні передумови удосконалення законодавства (щодо його змісту та/або форми) складаються з двох взаємопов'язаних складових: наявність інформації про стан відповідних суспільних відносини, що потребують удосконалення їх правового регулювання, та наявність повної та упорядкованої інформації про законодавство, якими вони регулюються Ключові слова: удосконалення законодавства, упорядкування законодавства, інформація про законодавство, правовий моніторинг, облік законодавства, інкорпорація законодавства, цифрові технології. Shulzhenko F. P., Ryndyuk V. I. Digital technologies of improvement of ukrainian legislation Abstract. The article notes that the key element of rule-making by public authorities to improve the content and / or form of legislation is information on the state of releva...