Цікавим у науковому та практичному плані є проведення аналізу доопераційного МРТ-дослідження з метою визначення патогномонічних МРТ-ознакокомплексів, що визначали ушкодження внутрішньосуглобових структур кульшового суглоба, та які були підтверджені артроскопічно.Мета дослідження – визначити патогномонічні магнітно-резонансно-томографічні ознакокоплекси, які характеризують внутрішньосуглобові м’якотканинні ушкодження кульшового суглоба (ВУМЕКС).Матеріали і методи. Було проведене обстеження 105 хворих на коксартроз I–II cтадій з визначенням патогномонічних МРТознакокомплексів, що характеризують ВУМЕКС, яким виконували артроскопічне оперативне втручання на базі травматологічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова в період 2006–2015 рр. Для оцінки розповсюдження МРТ-ознак у пацієнтів із ВУМЕКС та початковими стадіями коксартрозу і їх поєднання було проведено частотний аналіз.Результати досліджень та їх обговорення. Визначено патогномонічні МРТ-ознакокомплекси, що характеризують pincer-тип фемороацетабулярного конфлікту (ФАК) при початкових стадіях коксартрозу. До них належать поєднання МРТ-ознак: дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи плюс кісткові зміни кульшової западини в основі суглобової губи, дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи плюс кісткові зміни в шийці стегнової кістки, кісткові зміни кульшової западини в основі суглобової губи плюс кісткові зміни в шийці стегнової кістки. Визначено патогномонічні МРТ-ознакокомплекси, що характеризують cam-тип ФАК при початкових стадіях коксартрозу. До них відносяться поєднання МРТ-ознак: дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи плюс кут альфа більше 550, дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи плюс кісткові зміни в шийці стегнової кістці, кісткові зміни в шийці стегнової кістці + кут альфа більше 550. Післятравматичне ураження суглобової губи та наявність вільних суглобових тіл у порожнині кульшового суглоба діагностували в 100 % випадків при МРТ-обстеженні хворих.Висновки. Статистичне дослідження, яке ми повели, доводить високу діагностичну ефективність МРТ-дослідження у хворих із ВУМЕКС та початковими стадіями остеоартрозу кульшового суглоба.

The aim. Treatment of venous thromboembolism continues to be one of the most controversial problems of modern angiology. This issue is especially relevant in the treatment of patients with traumatological pathology. Methods. Treatment of 1915 patients with fractures of lower extremities from 2017 to 2022 at the Vinnytsia Regional Pyrohov Clinical Hospital was analyzed. During the study period, 727 (38%) deep vein thromboses were diagnosed. Results. During the study period, 4 (0.2%) pulmonary embolisms were diagnosed, among which 3 (0.15%) were fatal. In 99.5% of patients with venous thrombosis and injuries, it was possible to achieve clinical improvement and regression of the thrombotic process. Conclusions. Treatment tactics for trauma patients with venous thromboembolism should be individualized and take into account the severity and localization of the injury, the need and urgency of trauma surgery, the risk of pulmonary embolism.

Актуальність. Залишається під сумнівом кінцева ефективність сучасних препаратів, що модифікують перебіг хвороби, особливо їх вплив на віддалені наслідки остеоартрозу кульшового суглоба. До того ж залишається контраверсійним питання: що є більш ефективним у лікуванні остеоартрозу — артроскопічне оперативне втручання чи медикаментозна терапія? Мета дослідження: оцінити та порівняти клінічну ефективність препаратів гіалуронової кислоти, хондроїтину сульфату, а також артроскопічного оперативного втручання в лікуванні початкових стадій коксартрозу за 6 місяців. Матеріали та методи. У проведеному нами дослідженні у хворих із початковими стадіями коксартрозу вивчалася клінічна ефективність терапії препаратами хондроїтину сульфату (як системним хондропротектором), препаратом гіалуронової кислоти, що вводився внутрішньосуглобово, та артроскопічних оперативних втручань. В обстежених пацієнтів оцінювали інтенсивність больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою болю та рухову функцію кульшового суглоба за модифікованою шкалою Харріса, а також терапевтичний ефект (на думку хворого й лікаря). Клінічні показники визначалися до початку терапії та в терміні спостереження 1, 3 та 6 місяців. Результати. Виявлено, що поєднання нестероїдних протизапальних препаратів із симптом-модифікуючими препаратами сповільненої дії сприяє зниженню вираженості больового синдрому у хворих із початковими стадіями коксартозу. Внутрішньосуглобове введення гіалуронової кислоти сприяє поліпшенню рухової функції ураженого суглоба та повсякденної активності хворих цієї категорії. Після артроскопічного оперативного втручання позитивна динаміка больового синдрому та функціональної здатності тазостегнового суглоба відзначається через 3 місяці після операції, а через 6 місяців мають місце вірогідно менша інтенсивність больового синдрому та поліпшення функціональних можливостей пацієнтів порівняно з тими, хто отримував медикаментозну терапію. Висновки. Згідно з результатами загальної оцінки ефективності лікування пацієнтом і лікарем за підсумками шестимісячної терапії, більш виражене поліпшення функціонального стану кульшових суглобів виявлено після артроскопічного лікування, ніж на тлі проведеної фармакотерапії.

Актуальність. Розробка програм реабілітації для хворих після оперативних втручань з використанням сучасних методів остеосинтезу — один із найважливіших напрямків розвитку сучасного відновного лікування хворих ортопедо-травматологічного профілю. Мета дослідження: розробити реабілітаційні заходи в комплексному лікуванні хворих на ранніх стадіях коксартрозу після проведення артроскопії кульшового суглоба. Матеріали та методи. Проведено аналіз лікування 95 хворих із остеоартрозом кульшового суглоба I–II ст., яким виконане артроскопічне оперативне втручання на базі травматологічного відділення Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова та ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» у період 2007–2016 рр. Результати. На основі комплексного обстеження хворих на ранніх стадіях коксартрозу після проведення артроскопії кульшового суглоба розроблені засоби реабілітації в комплексному лікуванні цієї категорії хворих. Запропоновані засоби відповідали терміну післяопераційного періоду, особливостям оперативного втручання під час виконання артроскопії кульшового суглоба та індивідуальним особливостям пацієнтів та дали можливість у 100 % хворих провести ефективне відновне лікування. Висновки. Впровадження запропонованих авторами засобів реабілітації дозволить проводити повноцінне диференційоване лікування та покращить ефективність надання медичної допомоги цій категорії хворих.

Summary. Surgical treatment of biceps distal tendon ruptures shows better functional results, compared to a conservative treatment. Recently, the one-incision surgical technique is becoming more and more popular. Task of the study: representation of a technique to recover a distal biceps tendon with a single incision and fixation with an Endobutton. Materials and methods: the single-incision technique for a distal biceps tendon recovery comprises of several steps: an incision place and layer-wise access, preparation of the distal biceps tendon, preparation of the radial tuberosity, fixation of the tendon. Results. The knowledge of anatomy and the correct sequence of steps in the single-incision technique with the fixation of a tendon with Endobutton (by ChM) makes the recovery of distal biceps tendon efficient, reliable, and, what is more important, safe.