ПЕРСПЕКТИВИ ІНВЕСТИЦІЙ В МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол.-мін. наук, проф. М.М. Коржневим) Розглянуто можливості і передумови залучення інвестицій у розвиток вітчизняної мінерально-сировинної бази (МСБ), як у родовища, які розробляються, для оновлення діючих фондів, відтворення їх запасів, так і для об'єктів на стадії геологорозвідувальних робіт і проектування. Зараз МСБ налічує тисячі родовищ корисних копалин, які розвіда-ні і залучені до промислового освоєння, а також тисячі інших можливих об'єктів інвестування. Видобуток і переробка мінеральної сировини традиційно є фондоємними галузями, які передбачають створення і експлуатацію вартісних споруд, придбання гірничого і транспортного обладнання та ін. Інвестиції в ці галузі, як правило, є масштабними проектами зі значними термінами освоєння родовищ корисних копалин, що спричиняє багато ризиків інвестування. Переліченими факторами зумовлена актуальність інвестиційної оцінки вітчизняної МСБ на різних рівнях: на локаль-ному, що стосується окремих родовищ корисних копалин, та регіональному і державному -із визначенням найбільш стратегічно важливих видів мінеральної сировини.Вибір першочергових об'єктів для отримання капітальних інвестицій в сфері використання надр доцільно проводити за результатами відповідної оцінки інвестиційної привабливості, яка передбачає встановлення абсолютних та відносних критеріїв та ранжування об'єктів.Методика оцінки залежить від мети, яка може полягати у наступному: 1) оцінка доцільності капітальних інвестицій в розширення і технічне переоснащення діючих добувних підприємств; 2) вибір альтернативних об'єктів використання надр для інвестицій, у тому числі, тих родовищ, які ще не розроблялися; 3) покупка цінних паперів окремих добувних компаній.Визначено перелік критеріїв для попередньої оцінки перспектив інвестицій у вітчизняний мінерально-сировинний ком-плекс. Цей перелік базується на якісних і кількісних параметрах родовищ корисних копалин, геологічних, гірничо-технічних, технологічних передумовах освоєння, а також включає базові техніко-економічні показники. Проведено ранжування об'єктів вітчизняної МСБ за рівнем інвестиційної привабливості і ризиком інвестицій в промислове освоєння для головних груп горючих, металічних, неметалічних корисних копалин.Ключові слова: мінерально-сировинна база, інвестиційна привабливість, оцінка родовищ корисних копалин, ри-зики освоєння.Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'я-зок із важливими науковими і практичними завданнями. Україна має потужну мінерально-сировинну базу (МСБ) і за цим показником входить до провідних країн світу. На її території виявлено більше 8 тисяч родовищ і понад 12 тисяч проявів 120 видів корисних копалин, значна части-на з яких розробляється чи розроблялася раніше (понад 3300 родовищ). Тут відомі родовища і прояви горючих корисних копалин (нафта, газ, вугілля, торф, горючі сла-нці), металічної (залізо, марганець, хром, титан, ванадій, алюміній, магній, мідь, свинець, цинк, нікель, кобальт, молібден, вольфр...

The state of the mineral resource base of Ukraine for a number of the elements that are essential for the development of green power energy of Europe is analyzed. Four groups can be distinguished that differ in degree of geologic certainty, available reserves and stages of potential and/or commercial development: 1) iron, manganese, graphite - large-scale deposits that have been developed for a long period time in Ukraine and have almost unlimited resources/perspectives for further production; 2) lithium, rare-earth elements - deposits that are mostly explored and possess considerable reserves. These deposits are not under exploitation but can be brought into commercial production pending appropriate geologic and economic evaluation; 3) cobalt, nickel - deposits that are discovered but their reserves are rather small and some technological problems of ore beneficiation exist. These deposits can be developed only in case of additional confirmation of their economic feasibility by objective economic-geological evaluation; 4) aluminum, lead - small deposits and manifestations that are known but their reserves and ore grades are rather low. As a result, their exploitation is doubtful and perspectives for commercial output are not clear.Supplementary material at https://doi.org/10.6084/m9.figshare.c.5913018

Проаналізовано сучасні методики геолого-економічної оцінки нетрадиційних ресурсів вуглеводневої сировини. Встановлено, що більшість методик побудовано переважно на тих же принципах, що використовуються для оцінки традиційної вуглеводневої сировини, та базуються на використанні об'ємного методу підрахунку запасів. Наведено основну формулу розрахунку ресурсів сланцевого газу. Охарактеризовано додаткові параметри кількісної оцінки ресурсів нетрадиційного газу в ущільнених породах. Наведено складові для визначення оцінки ймовірності наявності вуглеводнів на території тектонічного елементу: регіональні та локальні. Обґрунтовано доцільність використання коефіцієнту заповнення пастки як показника, що надає кількісну оцінку вуглеводневого заповнення пасток. Наведено коефіцієнти заповнення пасток продуктивних горизонтів ДДЗ. Запропоновано ці показники використовувати для коригування формул оцінки ресурсів як додаткового коефіцієнту.Розглянуто фактори, що відіграють важливу роль при оцінці ресурсів сланцевого газу. Охарактеризовано основні технології видобутку вуглеводневої сировини нетрадиційного типу. Зауважено, що технології видобутку врахову-ються в традиційних методиках оцінки. Для нетрадиційних видів вуглеводнів важливим фактором також є коефіцієнт тріщинуватості, від якого значною мірою залежать колекторські властивості порід. Запропоновано вра-ховувати показник диференціації перспективних площ за складністю геологічної будови. В закордонних методиках також використовуються показники вірогідності, які визначають ймовірність підтвердження ресурсної бази сланце-вого газу. Наведено показники для різних регіонів світу та Дніпровсько-Донецького регіону. Коефіцієнт заповнення пастки, коефіцієнт тріщинуватості, показник диференціації перспективних площ за складністю геологічної будови, показник ймовірності підтвердження -всі ці показники запропоновано використовувати в якості додаткових показників при розрахунку нерозвіданих ресурсів сланцевого газу.Наведено основні дані щодо прогнозних ресурсів сланцевого газу Східного нафтогазоносного регіону та визначе-но основні завдання подальших досліджень по оцінці нетрадиційних ресурсів вуглеводнів України.Ключові слова: сланцевий газ, геолого-економічна оцінка, додаткові коефіцієнти, Україна

No abstract

No abstract