ПЕРСПЕКТИВИ ІНВЕСТИЦІЙ В МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол.-мін. наук, проф. М.М. Коржневим) Розглянуто можливості і передумови залучення інвестицій у розвиток вітчизняної мінерально-сировинної бази (МСБ), як у родовища, які розробляються, для оновлення діючих фондів, відтворення їх запасів, так і для об'єктів на стадії геологорозвідувальних робіт і проектування. Зараз МСБ налічує тисячі родовищ корисних копалин, які розвіда-ні і залучені до промислового освоєння, а також тисячі інших можливих об'єктів інвестування. Видобуток і переробка мінеральної сировини традиційно є фондоємними галузями, які передбачають створення і експлуатацію вартісних споруд, придбання гірничого і транспортного обладнання та ін. Інвестиції в ці галузі, як правило, є масштабними проектами зі значними термінами освоєння родовищ корисних копалин, що спричиняє багато ризиків інвестування. Переліченими факторами зумовлена актуальність інвестиційної оцінки вітчизняної МСБ на різних рівнях: на локаль-ному, що стосується окремих родовищ корисних копалин, та регіональному і державному -із визначенням найбільш стратегічно важливих видів мінеральної сировини.Вибір першочергових об'єктів для отримання капітальних інвестицій в сфері використання надр доцільно проводити за результатами відповідної оцінки інвестиційної привабливості, яка передбачає встановлення абсолютних та відносних критеріїв та ранжування об'єктів.Методика оцінки залежить від мети, яка може полягати у наступному: 1) оцінка доцільності капітальних інвестицій в розширення і технічне переоснащення діючих добувних підприємств; 2) вибір альтернативних об'єктів використання надр для інвестицій, у тому числі, тих родовищ, які ще не розроблялися; 3) покупка цінних паперів окремих добувних компаній.Визначено перелік критеріїв для попередньої оцінки перспектив інвестицій у вітчизняний мінерально-сировинний ком-плекс. Цей перелік базується на якісних і кількісних параметрах родовищ корисних копалин, геологічних, гірничо-технічних, технологічних передумовах освоєння, а також включає базові техніко-економічні показники. Проведено ранжування об'єктів вітчизняної МСБ за рівнем інвестиційної привабливості і ризиком інвестицій в промислове освоєння для головних груп горючих, металічних, неметалічних корисних копалин.Ключові слова: мінерально-сировинна база, інвестиційна привабливість, оцінка родовищ корисних копалин, ри-зики освоєння.Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'я-зок із важливими науковими і практичними завданнями. Україна має потужну мінерально-сировинну базу (МСБ) і за цим показником входить до провідних країн світу. На її території виявлено більше 8 тисяч родовищ і понад 12 тисяч проявів 120 видів корисних копалин, значна части-на з яких розробляється чи розроблялася раніше (понад 3300 родовищ). Тут відомі родовища і прояви горючих корисних копалин (нафта, газ, вугілля, торф, горючі сла-нці), металічної (залізо, марганець, хром, титан, ванадій, алюміній, магній, мідь, свинець, цинк, нікель, кобальт, молібден, вольфр...

В результате проведенных исследований установлено высокое содержание С орг. (2,26-16,70 %) и ТОС (1,5-10,2 %) в породах майкопской серии, они, как правило, являются термально незрелыми и не могут рассматриваться как перспективные для поисков сланцевой нефти. Исключением являются породы в скв. Голицына-1, 9, где отражательная способность витри-нита достигает значений, характерных для нижней части зоны образования нефти (0,8-1,8), что свидетельствует о бла-гоприятных термальных условиях на нижних горизонтах распространения майкопских отложений и об их возможном неф-тегенерационном потенциале. Это подтверждается анализом компонентного состава газов из скважин Голицына-1, Архангельская-21, Джанкойская-1, Североказантипская-3, Субботина-1. Здесь на значительных глубинах развиты средне-и высокогазонасыщенные породы со средним коэффициентом восстановленности, со значительными примесями гомоло-гов, несколько обогащенные сероводородом, что указывает на их перспективность по газонефтесодержанию, несмотря на их термическую незрелость. Это противоречие может быть следствием миграции газонефтяных компонентов из ни-жних горизонтов толщи в вышезалегающие горизонты.Таким образом, на глубинах более 2000 м отложения майкопской серии, при подтверждении значительных объемов пород, обогащенных органическим веществом, могут рассматриваться как перспективные для поисков сланцевой нефти. В плане оценки перспектив сланцевой нефти в Причерноморско-Крымском регионе можно отметить, что обнаруженные нефтяные залежи являются индикатором того, что залегающие глубже черносланцевые отложения альба и майкопской серии имеют достаточный нефтегенерационный потенциал и оптимальную степень термальной зрелости, которая соответствует главной зоне нефтеобразования, а, следовательно, эти толщи в условиях их широкого распространения в разрезе и по латерали могут быть перспективными для поисков сланцевой нефти.Ключевые слова: геохимические особенности, майкопская серия, сланцевая нефть.Постановка проблемы. Отложения олигоцен-мио-ценовой майкопской серии широко развиты на южном обрамлении Восточноевропейской платформы. Считае-тся, что серия является основной нефтегазогенерирую-щей толщей региона, с которой связано значительное количество месторождений нефти и газа, и которая яв-ляется основным источником кайнозойской нефти ре-гиона. В то же время уровень известной нефтеносности серии намного ниже ее нефтегенерационного потен-циала. Это противоречие издавна было предметом исследований, однако ответа на него не получено по сей день. Этим обстоятельством определяется актуаль-ность изучения майкопской серии, в частности, геохими-ческих особенностей слагающих ее пород.Анализ последних исследований и публикаций. Майкопская серия издавна была объектом пристального внимания геологов. Особенностям ее состава и строения посвящено значительное количество научных трудов, в том числе работ, где рассматриваются геохимические особенности пород и органического вещества (ОВ) май-копской серии [4, 6-10, 13-18 и др.]. Так, Н. П. Фадеева и др.[10] для майкопских отложений Запа...