The results of assessing the dynamics of water quality changes in artificial reservoirs after annual seasonal pumping are presented. The hydrochemical index was the criterion for evaluation, a comparative environmental assessment of the quality of the channel water was carried out by quantity of this index. It is proved that the hydroecosystem of the "Dnipro-Donbas" channel is a dynamic system that requires constant monitoring, identification, elimination of sources of pollution and conducting of hydrotechnical and melioration works. The index of the specific indicator block and the trophic-saprophytic indicator block are twice bigger than the salinity index, that means the indices of these blocks have a significant effect on the deterioration of water quality in the channel. It was established that hydrotechnical arrangements affect the level of mineralization in the reservoir: there are processes of salts migration in the water, the level of sulfates and chlorides significantly decreases. The carrying out of hydrotechnical arrangements affects the level of saprobity in the reservoirs, which leads to a significant increase of the oxygen level in water. In the channel water before pumping a high content of 90 Sr is observed, although in the organisms of fish (goldfish Carassius auratus gibelio, silver carp Hypophthalmichthys molitrix, grass carp Ctenopharyngodon idella, common carp Cyprinus carpio, eastern bream Abramis brama) the content of radionuclides (137 Cs, 90 Sr) remains within permissible levels. After pumping water, the content of radionuclides decreases by 9.7 times. Fish products in the "Dnipro-Donbas" channel are safe by radioecological indicators. Due to the dilution of water the dynamics of eutrophication processes decreases; during mixing aeration of water masses occurs, which undoubtedly positively affects the state of the ecosystem of the "Dnipro-Donbas" channel. The water quality of the "Dnipro-Donbas" channel with the average values of the indicators before pumping and after it belongs to the second class of quality and can be evaluated as "good" and "clean". The above calculations show the positive influence of hydrotechnical works on the quality of water in the channel. Hydrobiological, biochemical, microbiological indicators and indicators of biological testing require further research for effective compensatory environmental arrangements, development of recommendations on the mode of operation of the "Dnipro-Donbas" channel. To assess objectively the environmental status of the channel it is necessary to develop and implement an effective environmental monitoring system.

Studies have shown that the use of herbal feed additives «Fitopank» by Grey Ukrainian cows 30 days before calving had a positive effect not only on the body of cows-mothers and the quality of their colostrum, but also on the physiological state of the born calves and the growth energy of young animals. Adding of «Fitopank» to the cows diet helped to improve the quality of colostrum and its immunological value. It showed a probable increase of total protein by 10-14 % (P < 0.05) and immunoglobulin level by 23-25 % (P < 0.01). The titratable acidity of both the first and second milk yields was 16 % lower (P < 0.01) than in the control group. The use of this feed additive improved the immunological status of newborn calves. In their blood there was an increase of total protein content by 17 % (P < 0.05), the level of gamma globulins by 18% (p < 0.05), IgG concentrations by 14 % (p < 0.05), Ig M by 13 % and Ig A by 17 % (p<0.05), as well as the growth of T-lymphocytes by 46% and B-lymphocytes by 24 % (p < 0.01), compared with control group. Detected increased growth of the 8-12 months bulls (by 2.3%, p < 0.05) of the experimental group may indicate their tendency for better development of meat qualities. Experiment showed that the absolute live weight increase of young animals up to 18 months was higher than the control by 10.9 kg (p < 0.05). The study of the herbal supplements efficacy for the prevention and treatment of animals immunodeficiency, as well as their impact on the metabolic processes and productive qualities of farm animals will be the focus of our further research.

У роботі проаналізовано клінічні випадки захворюваності котів на гіпертрофічну кардіоміопатію. Дослідження проведено в період 2021 та початку 2022 років в умовах ТОВ «Ветеринарний простір Діскавері» м. Дніпра. Об’єктами клінічного і лабораторного дослідження послужили 17 свійських котів різних вікових груп, статі та порід, які під час комплексного дослідження мали яскраво виражену клініку. Для більшості тварин причина кардіоміопатій не відома, генетична схильність встановлена у котів порід мейн-кун, регдол та сфінкс. Захворювання реєстрували серед кастрованих тварин британської, шотландської, персидської породи, породи сфінкс та мейн-кун. Віковий діапазон складав від 1,5 до 13 років, середній вік тварин 6, 7 років. Більшість котів явних клінічних ознак не проявляли. Візуально у хворих тварин з гіпертрофічною кардіоміопатією спостерігали клінічні ознаки, що були характерними для серцевої недостатності – в’ялість, апатичність, швидке стомлення, задишку, раптову непритомність Для постановки діагнозу проводили збір анамнезу, клінічне і лабораторне дослідження. Спеціальне обстеження включало рентгенографію грудної клітки, електрокардіографію та ультразвукову діагностику серця. За допомогою рентгенографії у 18 % тварин виявили набряк легень та серозний випіт у грудну порожнину. Електрокардіографічний аналіз включав діагностику ритму і специфічні електрокардіографічні виміри, за результатами якого у трьох тварин (18 %) виявили аритмії. За умови використання ехокардіографії в уражених котів реєстрували кардіомегалію та концентричну або асиметричну гіпертрофію лівого шлуночка. Концетрична гіпертрофія характеризувалася потовщенням стінки та зменшенням порожнини лівого шлуночка, з поступовим розширенням лівого передсердя. Також у 53 % тварин виявили систолічний шум та у 24 % шум галопом, що є додатковим показником гіпертрофічної кардіоміопатії. Для більшості котів з клінічними ознаками, спричиненими гіпертрофічною кардіоміопатією, довгостроковий прогноз від обережного до несприятливого, залежно від клінічного стану тварин та перебігу хвороби та, незважаючи на лікування. Лікування тварин було направлено на контроль частоти серцевих скорочень, зменшення набряків легень та застою при застійній серцевій недостатності, розчиненню наявних тромбів та запобіганню їх появі. Схема лікування включала препарати: Габапентин (для усунення вокалізації), Фуросемід (для зниження набряків), Добутамін (для покращення серцевих скорочень), Буторфанол (для усунення болю), Стрептокіназу та Гепарин (для відновлення кровотоку та розчинення наявних тромбів), Клопідогрель (для профілактики атеротромботичних та тромбоемболічних станів). Додатково для усунення проблем з диханням котам призначали кисневу терапію. Догляд за кожною твариною був індивідуальний, направлений на зменшення стресів, підвищення рівня виживання, зменшення захворюваності та смертності. Під час лікування чотири тварини (25,5 %) загинули та трьох (17,7 %) евтаназували на прохання власників. Після проведеного лікування загальний стан покращився у шести тварин (35,3 %), ще четверо (25,5 %) померли протягом місяця після закінчення лікування.