Досліджено стан вольєрного господарства Житомирської області. На 01.03.2018 р. на території області мисливське господарство веде 91 користувач, в 11 з них функціонують вольєри. Їх загальна площа становить 941,7 га. Порівняно з 2007 р. площа вольєрів зросла у 8 разів. Найбільшими у регіоні є вольєри ТОВ "Камія Плюс" (500,0 га) та СФГ "Земля Полісся" (228,0 га). Серед державних підприємств найбільші вольєри функціонують у ДП "Білокоровицьке ЛГ" (70,5 га) та ДП "Баранівське ЛМГ" (56,2 га). Ще три вольєри можна вважати (для Житомирської обл.) середніми, а саме: вольєр ТОВ "МК "Хантер" (40,0 га), ТОВ "УТМР" (29,0 га) та Житомирської ОО УТМР (12,0 га). Упродовж 2007–2017 рр. загальна площа вольєрів області істотно зросла. У 2007 р. вона становила 120,0 га, а на початок 2018 р. – 941,7 га. Завдяки будівництву у 2011 р. вольєра ТОВ "Камія Плюс" їх площа зросла більш ніж удвічі. На початку ХХІ ст. на території області існувало 4 вольєри (ДП "Баранівське ЛМГ", ДП "Радомишльське ЛМГ", СФГ "Земля Полісся" та МГ "В'юнки"), в яких утримували 46 особин Cervus nippon та 75 особин Sus scrofa. У 2017 р. чисельність основного поголів'я ратичних становила уже 561 особину 6 видів (Cervus elaphus (29,6 %), Sus scrofa (20,0 %), Dama dama (19,3 %), Ovis ammon (18,2 %), Cervus nippon (8,2 %), Capreolus capreolus (4,8 %)). Якщо у 2013 р. більше половини всього поголів'я (52,4 %) становила Sus scrofa, то за два роки – у 2016 р. – її частка становила вже 40,0 %, а у 2018 р. – тільки 20,0 %. Натомість частка Cervus elaphus за останні три роки у вольєрах зросла від 15,3 % до 29,6 %.

Водосховище "Відсічне" на 16 км простягається уздовж р. Тетерів – від с. Побитівка до с. Дениші Житомирського району. Воно потребує очищення, що може істотно вплинути на структуру його рослинного і тваринного світу. За мету роботи поставлено вивчення структури населення мисливських водоплавних птахів та розроблення заходів з їх охорони. Загалом тут зафіксовано 25 видів мисливських водоплавних птахів, із яких 11 – гніздових, 12 – пролітних і 2 – зимуючих. Найбільш представленими є Гусеподібні птахи, за якими йдуть Норцеподібні та Журавлеподібні. За відносною чисельністю переважають рідкісні види птахів (11 таксонів), потім – звичайні (8 видів). У весняно-міграційний період переважають крижень, свищ, червоноголова чернь та лиска; у гніздовий – крижень, лиска та водяна курочка; в осінньо-міграційний – крижень, червоноголова чернь, свищ та лиска. Найбільшим різноманіттям та чисельністю водоплавних птахів, особливо у гніздовий період, відрізняються витоки водотоків. Поряд із цим, їх рослинність затримує змиви ґрунтових частин, що сприяє зменшенню замулення водосховища. Окрім цього, тут тримаються ондатри, кабани та інші види. Після розчищення водосховища такі ділянки важливо залишати недоторканими, у природному стані. З метою покращення умов проживання мисливських водоплавних птахів, доцільно провести біотехнічні заходи. До таких біотехнічних заходів можна віднести влаштування гніздівель для крижня, нерозня, лебедя-шипуна, розширюють свій ареал гоголь та інші дупло-гніздові птахи. Як експеримент, можна було б уздовж водосховища вивісити штучні гніздівлі для дупло-гніздових водоплавних птахів.