Стаття присвячена одному з найбільш тяжких та прогностично несприятливих гострих захворювань органів черевної порожнини — гострому панкреатиту. Наведені дані дослідження клінічної ефективності та ролі перфузійних розчинів у комплексному хірургічному лікуванні хворих із гострим панкреатитом на ранньому етапі лікування. Отримані результати дозволили зробити висновок, що включення перфузійних розчинів гідроксіетилкрохмалю у схему корекції гіповолемічних порушень сприяє стабілізації стану пацієнтів, чинить мікроциркулярний ефект та забезпечує раннє відновлення перистальтики.

No abstract

Objective. To study the character and peculiarities of pathohistological changes of pancreatic tissues on the autopsy material, including its endocrine apparatus in acute necrotic pancreatitis and to determine connection between established changes and occurrence of glycemia. Materials and methods. Pathohistological investigation of 48 preparation of pancreatic gland was performed on the autopsy material in 11 dead patients with an acute necrotic pancreatitis, using method of the light microscopy. Results. There was established the presence of microstructural disorder of pancreatic acinar apparatus with various degree of spread and depth of the organ parenchyma necrosis, as well as parapancreatic cellular tissue. With beginning of the false pancreatic cysts formation there was demonstrated occurrence of the connective tissue elements, as well as focal and diffuse sclerosing, while the structure of islets of Langerhans remained unchanged. Conclusion. The signs of hyperglycemia in the disease course may be do not connected with destruction of the organ endocrine apparatus.

ВступГострий апендицит (ГА) продовжує залишатись однією з найпоширеніших хірургічних патологій. За-хворюваність на нього є в межах від 13,8 до 31,1 на 10 тис. населення, а апендектомія -найчастішою операцією, яку виконують у хірургічних стаціонарах усіх рівнів (до 20-30 %). Однак питання оптимізації діагностично-лікувального алгоритму продовжує за-лишатись актуальною проблемою [1][2][3] 10].Необхідність своєчасної діагностики та прове-дення ургентної операції в максимально ранні тер-міни від початку захворювання спонукає лікарів до проведення мультифакторної клінічної оцінки ста-ну пацієнта [4][5][6]. Це стосується як патогенезу за-хворювання (анатомічні особливості, наявність су-путніх соматичних захворювань, швидкий розвиток деструктивних змін у червоподібному відростку), так і правильного вибору операційного втручання. Останнім часом альтернативою до проведення кла-сичної апендектомії з її численними «недоліками» (травматичність доступу, неможливість повноцінної ревізії черевної порожнини, розвиток спайкового процесу, ймовірне інфікування післяопераційної рани з тривалим періодом непрацездатності) все час-тіше є лапароскопічна апендектомія [7][8][9]. Вперше запропонована у 1983 році K. Semm, вона почала широко використовуватись у дорослих, а згодом і у дітей [6, 7].Мета дослідження: опрацювати підходи до комп-лексного хірургічного лікування хворих на гострий апендицит з урахуванням виду операційного втру-чання, періопераційної антибактерійної терапії, адекватного знеболювання, тривалості стаціонарно-го лікування. Матеріали та методиПроаналізовано результати лікування вибіркової групи пацієнтів (n = 31), які перебували на лікуванні в Комунальній міській клінічній лікарні швидкої ме-дичної допомоги м. Львова, 1-ше та 3-тє хірургічні від-ділення (КМКЛ ШМД), у 2017 році. Вік пацієнтів ко-ливався від 18 до 77 років. Чоловіків було 13 (41,9 %), жінок -18 (58,1 %). Тривалість стаціонарного лікуван-ня від моменту госпіталізації становила від 2 до 13 діб.Загальний стан хворих оцінювали на підставі ана-лізу фізикальних обстежень у поєднанні з даними лабораторних, інструментальних і апаратних методів динамічного моніторингу. 616.346.2-002-059-089.5 DOI: 10.22141/1997616.346.2-002-059-089.5 DOI: 10.22141/ -2938616.346.2-002-059-089.5 DOI: 10.22141/ .3.34.2017 Квіт А.Д.

львовский национальный медицинский университет им. данила Галицкого, г. львов, украина Цель. оценить эффективность нутритивной поддержки у пациентов с острым панкреатитом при использовании методик чреззондового энтерального питания.Материал и методы. в обследование включено 82 пациента с острым панкреатитом: со средне-тяжелым -28 (34%) и с тяжелым -54 (66%). использовано общеклиническое, лабораторно-биохимическое, ультрасонографическое и компьютерно-томографическое обследование. выделено две группы пациентов, сопоставимых по возрасту, полу и тяжести заболевания: основная (58), в комплексе лечения которой использовалось зондовое энтеральное питание, и сравнительная (24), с традиционными лечебными подходами. в основной группе хирургическое вмешательство выполнено в 43 (74%) случаях, в сравнительной -в 11 (46%) наблюдениях. нутритивная поддержка реализовывалась тремя способами: фиброгастродуоденоскопичной установкой зонда в начальный отдел тонкого кишечника (25), субоперационной назогастроинтестинальной интубацией тонкой кишки (12) и формированием подвесной еюностомы по витцелю (21). использовались официнальные питательные смеси в сочетании с пробиотиком Saccharomyces boulardii (i-745) и корректором метаболизма -малат цитруллином. оценивались перистальтика кишечника, показатели лабораторно-биохимических исследований (3-и, 7-е сутки), динамика микроструктурных изменений слизистой оболочки тонкой кишки (после завершения энтерального питания), субоперационные характеристики гнойно-некротического очага.Результаты. позитивный эффект проявлялся в ускоренном восстановлении перистальтики, нормализации показателей лейкоцитоза и белка плазмы крови, положительной динамике микроструктурных изменений слизистой тонкой кишки (уменьшении некротизированных ворсинок с 16 (94%) до 5 (29%) (χ²=12,454; р=0,004), числа отслойки базальной/апикальной мембран с 15 (88%) до 6 (35%) (χ²=7,971; р=0,004) и эрозивных изменений с 13 (76%) до 5 (29%) (χ²=5,785; р=0,01). отмечалось также более быстрое «очищение» гнойно-некротического очага при программированых релапаротомиях.Заключение. нутритивная поддержка посредством чреззондового энтерального питания является эффективным компонентом в хирургическом лечении пациентов с острым панкреатитом. использование подвесной еюностомы оказалось наиболее оптимальным методом и в полной мере соответствовало принципу "Fast-track" хирургии.Ключевые слова: острый панкреатит, нутритивная поддержка, чреззондовое питание, еюностома, медикаментозные компоненты, пробиотики, корректоры метаболизма Objective. To estimate the efficiency of nutritional support in patients with acute pancreatitis using methods of enteral feeding via the probe.Methods. The investigation included 82 patients with acute pancreatitis: medium-severe -28; 34% and severe -54; 66%. A general clinical, laboratory-biochemical, ultrasonographic and computed tomography examinations were used. Two groups of patients were identified that were comparable in age, sex, and severity of the disease -the main (58), in the treatment complex of which probe ente...