No abstract

Анотація. Вирощування адаптивних сортів овочевих культур є основним принципом екологічно чистого землеробства, що дозволяє знизити вплив негативних антропічних факторів на навколишнє середовище і забезпечити населення екологічно безпечною продукцією. Метою досліджень передбачалося виявити ступінь мінливості параметрів індивідуальної продуктивності та адаптивний потенціал рослин сої овочевої. Методи. Дослідження проводили в умовах навчальновиробничого відділу Уманського національного університету садівництва впродовж 2020–2022 рр., використовували колекційні сорти різного еколого-географічного походження. У дослідженні використано польовий та генетико-статистичний методи. Результати. За кількістю пагонів рослини значно варіювали (CV= 6–53 %). За показником кількості бобів на рослині істотно переважали сорт Романтика, сорти Fiskeby V–E5 і Астра – 53,00 і 44,33 шт./росл, що більше на 70,1 і 42,2 %. Варіювання даної ознаки було сильним – CV = 31 %. Кількість насінин стручку була середньоваріабельною – 13 %, а зразки розділилися на дві групи: з двонасінними стручками (Романтика st, Karikachi, ‘Fiskeby V–Е5’, Л 380–2–13) та тринасінними бобами (Fiskeby V, Веста, СибНИИСОХ 6, Sac). Оцінка за масою зелених бобів з однієї рослини виявила низьку спадковість даної ознаки h2 = 0,07), а високою масою бобів характеризувалися зразки Sac, Веста, Fiskeby V, Fiskeby V–E5. За врожайністю бобів едамаме та адаптивністю виділилися зразки Л 380–2–13, Веста, Sac, Fiskeby V, Fiskeby V–E5. Виявлено стресостійкі зразки Sac та Karikachi. Високу врожайність насіння, вищу від стандарту, отримано у зразків Л 380–2–13 (1,75 т/га), Sac (1,95 т/га), Веста (1,79 т/га), Fiskeby V (2,22 т/га), Fiskeby V–E5 (2,46 т/га), які переважали стандарт на 8,0–64,8%. Висновки. Оцінювання колекційних сортів сої овочевого напряму використання за варіабельністю морфологічних ознак та продуктивністю дозволило виділити серед інтродукованих колекційних сортів за комплексом цінних ознак для використання у селекційному процесі сорт Sac для створення нових сортів сої овочевого напряму.

У статті проаналізовано дані, пов’язані з формуванням технологічних властивостей часнику за використання розчинів амінокислот для обробки посівів, що впливало на зберігання цибулин. Дослідження проводилось у 2017–2020 рр. в умовах Правобережного Лісостепу України. Представлено результати дослідження з впливу обробки органічними кислотами: саліцилова (300 ppm), гіберелінова (150 ppm) та аскорбінова кислоти (200 ppm) на рослинах часнику (Allium sativum L.). Упродовж періоду зберігання вивчали природні втрати маси, відсоток уражених цибулин, відсоток пророслих й всохлих цибулин. Цибулини часнику закладали на зберігання в один день, у триразовій повторності, маса середнього зразка 10 кг. Зберігали у холодильній камері Polair Standard КХН–8,81 за температури 5±0,3 оС та відносної вологості повітря 75 %, а також в неконтрольованих умовах у полімерних ящиках. Результати показали, що накопичені втрати вологи збільшувалися з розміром цибулини та терміном зберігання. Великий вплив на втрату маси мала хололильна система зберігання, де відзначали найменші втрати маси (8,7–14,7 %), порівняно з неконтрольованими умовами. Так система зберігання за кімнатної температури зафіксувала найвище значення (30,4–39,8 %). Найменші загальні втрати маси зафіксували за використання саліцилової та аскорбінової кислот – 30,4 і 35,8 %, тоді як холодильною системою – 8,7 і 9,6 %. Відсоток проростання коливався від 24,8–30,0 % за зберігання у неконтрольованих умовах та 6,5–10,4 % за холодильної системи зберігання. Відсоток всохлих цибулин коливався від 2,9–4,4 % і 0,7–1,1 % за кімнатної і холодильної систем зберігання. Пророслих цибулин за кімнатної й холодильної систем було у межах 1,7–3,4 та 1,2–1,7 %; вражених патогенами – 1,1–2,2 і 0,6–1,3 % відповідно до систем зберігання. Найнижчі показники уражених цибулин, відсоток пророслих й всохлих цибулин відзначали за використання на посівах саліцилової та аскорбінової кислот. Отримані дані можуть слугувати теоретичною основою для виробників з огляду на цілі, для яких вирощується продукція (для реалізації в свіжому вигляді, переробки або зберігання).

Дослідження проводили у 2020–2021 рр. в умовах Правобережного Лісостепу України. Представлено результати щодо вивчення ефективності дії абсорбентів у формах гелю та гранул на продуктивність рослин помідора при внесенні під попередник – васильки справжні. Схема досліду включала гібриди помідора Бобкат F1 та Усмань F1 , які вирощували за загальноприйнятою технологією та абсорбенти ТМ «MaxiMarin» у вигляді гранул та гелю. Використання абсорбуючих матеріалів прияло збільшенню кількості китиць на одній рослині на 1 шт, або 20%, проте невиповнених китиць, на яких формувалось по 2–3 плоди замість 4–5 шт; сприяло збільшенню кількості квіток 25,0–47,1% залежно від гібриду і абсорбенту; кількість плодів на одній рослині зростала на 21,4 і 18,8% у гібридів Бобкат та Усмань за використання абсорбенту у формі гранул. Застосування абсорбентів сприяло збільшенню маси плоду на 2,3–4,5% відносно контролю. Гібрид Бобкат реагував більш відчутно, збільшення маси плоду за використання гранул складало 5,0%, гелю – 2,2%. У гібриду Усмань маса плоду зростала на 4,5 і 2,6% відповідно до варіанту. Урожайність томатів за використання абсорбуючих матеріалів у формі гранул збільшувалася на 27,1 і 24,0% відповідно до гібриду Бобкат і Усмань; у формі гелю – на 16,9 і 15,4%. Продуктивність помідора підвищується із застосуванням суперабсорбуючих полімерів. Аналізуючи показники біохімічного складу можна констатувати, що абсорбуючі матеріали неістотно знижують якість продукції. Так, вміст сухої речовини у плодах зменшувався на 7,3–13,1% залежно від гібриду і форми абсорбенту; вміст аскорбінової кислоти з на 5,3–16,8%; протеїну на 6,4–12,8%. Результати досліджень вказують на покращення продукційних процесів сільськогосподарського агроценозу, що в подальшому сприяє підвищенню врожайності помідора. Даний елемент технології можна рекомендувати сільськогосподарським виробникам, які вирощують овочі в районах з нестабільною або недостатньою кількістю опадів, що сприятиме істотному збільшенню врожайності та умовному виходу з одиниці площі, але неістотному зниженню якісних показників плодів помідора.

No abstract