The article deals with the results of the study of students' attitudes to distance learning in the conditions of a pandemic and martial law in Ukraine, the impact of distance learning on the quality of educational services and internships at the Institute of Human Sciences. The study helped to recognise the achievements, identify problems and improve the organization of the educational process at the Institute of Human Sciences during the pandemic and martial law; to analyse the quality of educational services and take into account their suggestions in preparation for the new academic year; to improve students' internships by providing suggestions to heads of internship bases. The main results of the study are formulated in Conclusions: the quality of education does not depend on the forms of teaching, but depends on the scientific and methodological support of educational disciplines by teachers, their use of the latest forms and methods of teaching, compliance of the content of the topics under consideration with modern trends and events taking place in the world; distance learning is perceived by students as a temporary inconvenience, to which they have successfully adapted thanks to the opportunity to work using e-learning courses and use various Internet platforms for communication with teachers and colleagues; internships in various social institutions contribute not only to the formation of students' certain practical skills and abilities, but also positively affect the formation of their general and special (professional) competences; practical orientation training and the policy of student-centeredness give positive results and make students competitive in the labour market in Ukraine; the pandemic and the state of war (martial law) in the country have made students more responsible, independent, patient, and tolerant.

Суспільна практика показує, що брехня, обман і неправда є неминучими соціально-психологічними компонентами життєдіяльності людини в соціумі. У людських відносинах і стосунках ми постійно зіштовхуємося з різними видами брехні. Соціальний працівник, на наш погляд, має володіти навичками вербальної та невербальної оцінки інформації, що надає отримувач соціальної послуги. У статті розглядається прикладне значення безконтактної детекції брехні в соціальній роботі, що допомагає аналізувати інформацію клієнта вербальними та невербальними методами; виявляти спроби клієнта ввести в оману соціального працівника; уникнути помилок при вирішенні соціальних проблем під час надання соціальних послуг клієнту тощо. У той же час, дана технологія не знайшла широкого вжитку в діяльності працівників соціальної сфери. Це пояснюється відсутністю в закладах вищої освіти, які готують фахівців для роботи в соціальних інститутах навчальної дисципліни, що дає можливість студентам набути певних професійних компетентностей. Безконтактну детекцію брехні доцільно використовувати під час надання клієнтам соціальних послуг, у тому числі, консультування, під час укладання угод і ведення переговорів, реалізації програм. Це позитивно вплине на «кінцевий продукт» діяльності соціальних працівників. Не доцільно використовувати навички безконтактної детекції брехні під час спілкування з членами сім’ї, родичами та близькими друзями. Подальше вивчення безконтактної детекції брехні в соціальній роботі потребує проведення досліджень з метою встановлення критеріїв оцінки правдивості інформації клієнтів, які отримують соціальні послуги; розробки навчально-методичних матеріалів для підготовки соціальних працівників у цьому напряму; проведення тренінгів для працівників соціальної сфери з метою навчання їх прийомам виявлення неправдивої інформації методами безконтактної детекції брехні.

Галузь професійної діяльності соціального працівника практично повністю ґрунтується на організації та проведенні переговорів між спеціалістами і клієнтами; між різними соціальними службами, що працюють у сфері надання соціальних послуг. Зрозуміло, що вміння ефективно організовувати комунікацію та вести переговори є важливою якістю для спеціаліста щоб успішно вирішувати професійні завдання соціальної роботи. У статті розглядаються питання переговорної діяльності в соціальній роботі та пропонується поетапний алгоритм підготовки до ведення переговорів під час реалізації програм або проєктів з питань соціального захисту та надання соціальних послуг. Переговорна діяльність у соціальній роботі здійснюється та перебуває у непереривному процесі, що має назву «соціальний діалог». У той же час, недержавні установи, що надають соціальні послуги, у практичній діяльності з метою реалізації програм / проєктів використовують різноманітні підходи до ведення переговорів, що позитивно впливає на «кінцевий продукт» їх діяльності. Якість підготовки та проведення переговорів залежить від професійної компетентності керівників обох сторін і команди, яка готує ці переговори. Основною проблемою переговорів у соціальній роботі є пристосування потреб людини (організації, фонду тощо) до можливостей їх задоволення в межах правового поля, що існує та діє на даний час в державі. Найбільшою проблемою в соціальній роботі є швидкоплинність соціальних процесів у суспільстві. Тому, соціальні потреби громад перебувають у постійній трансформації. Головна задача всіх організацій, що реалізовують соціальну політику в державі, своєчасно реагувати на ці запити та розробляти конкретні кроки щодо соціального захисту населення та надання людям певних соціальних послуг.