The article examines the index of network readiness ranked among the countries of the world, which symbolizes the readiness of society to change in the implementation of information and communication technologies. The arguments became the basis for determining the purpose of the study as an analysis of the current state of use of information and communication technologies in public administration. To achieve this purpose it is necessary to solve the following tasks: to study the index of network readiness by rating among the countries of the world; to analyze the current state of use of information and communication technologies, in terms of receipt of appeals to the Government Contact Center. In most developed countries, information and communication technologies have been identified as the main means of modernizing government activities to improve governance, public services, including access to information on the activities of state and municipal authorities. Ukraine has all the prerequisites for the formation of information infrastructure and widespread use of information and communication technologies in all areas. The article analyzes the introduction of information and communication technologies in public administration inUkraine. This will allow a comprehensive approach to the substantiation of the hypothesis, which is the assumption that the use of modern information and communication technologies in public administration is a key factor in effective communication at all levels of public administration. It is proved that effective communicative activity of local self-government bodies enables large-scale dialogue of government and civil structures, forms a favorable image of local self-government bodies, allows monitoring of social processes using feedback mechanism, and provides formative influence on state-society relations.

The purpose of this article is to the study the presentation of the author's own definition of "territory development strategy" and the "conceptual scheme of the territorial development strategy" model. The key problem is the search for a theoretical justification for such a category as "territory development strategy", where the author provides the author's vision of this definition. In the research process, such methods were used as the method of content analysis (to analyze the definition of the category "territory development strategy"); the method of analysis and synthesis (to determine the components of the potential and risks of territorial development and the types of strategies of territorial development), the chronological method (to study the evolutionary development of the strategy), the method of generalization (to build a conceptual scheme of the strategy of territorial development). The conclusions obtained as a result of the conducted research will help in choosing a strategy for the development of the territory, taking into account the regional features of development. The practical significance of the obtained results is that the research materials can be used in the practical activities of local self-government bodies. The value of the research topic is confirmed by the growing role of strategy development at the level of individual territories, the substantiation of modern trends of strategy implementation in the regional aspect as an effective tool for achieving territorial development of the country. The hypothesis of our research is based on the perception of the strategy of territorial development as a complex and necessary tool of socio-economic development of the territory of the country, which should be developed in order to solve the problems associated with territorial imbalance.

, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМИ ОЗЕЛЕНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ МІСТА ХАРКІВ Розглянута еволюція озеленених територій міста Харкова з середини ХІХ століття до початку 1990-х рр. Визначені та охарактеризовані основні етапи розвитку системи озеленених територій м. Харкова. Ключові слова: система озеленення; система озеленених територій міста (СОТМ); еволюція; розвиток; містобудування; містобудівні парадигми.

Гришина Вікторія Володимирівна, аспірант кафедри державного управління, публічного адміністрування та регіональної економіки Харківського національного університету ім. С. Кузнеця МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА У статті запропоновано використання нечіткої моделі оцінювання якості організаційно-комунікаційного забезпечення управлінської діяльності персоналу, яка дозволяє за допомогою запропонованого алгоритму нечіткого висновку кількісно оцінювати агрегований показник якості організаційно-комунікаційного забезпечення управлінської діяльності персоналу, що сприятиме більш ґрунтовному вибору організаційно-комунікаційної стратегії забезпечення управлінської діяльності персоналу. У якості вихідної системи показників для оцінки якості організаційно-комунікаційного забезпечення управлінської діяльності персоналу обрано інтегральний показник організаційно-комунікаційного забезпечення управлінської діяльності персоналу, який відображає наявні умови для реалізації функцій управління (оптимальність організаційної структури, підтримку професійного розвитку персоналу, рівень застосування сучасних інформаційних технологій для документування та обміну інформацією, якість автоматизації робочих місць), та рівень зрілості управлінської діяльності персоналу, який вказує на готовність управлінців реалізовувати відповідні функції, їх рівень володіння відповідними компетентностями, нереалізований потенціал. Модель зрілості має наукове призначення, яке полягає в можливості оцінювання поточного стану управлінської діяльності персоналу підприємства, і практичне призначення, яке полягає в створенні можливостей для інструментів активізації управлінської діяльності, які забезпечують її ефективність та визначення стратегії розвитку. Ключові слова: якість організаційно-комунікаційного забезпечення управлінської діяльності персоналу, оцінювання зрілості управлінської діяльності персоналу підприємства, метод нечітких множин. Гришина Виктория Владимировна, аспирант кафедры государственного управления, публичного администрирования и региональной экономики Харьковского национального экономического университета им. С. Кузнеца

The article examines the evolution of the development of public-private partnership in the field of social entrepreneurship. The arguments became the basis for determining the purpose of the research as an analysis of public-private partnership in the process of project implementation in the field of social entrepreneurship. To achieve the goal, the following tasks must be solved: to justify the definition of the concepts "project"; to investigate the evolution of the development of public-private partnership in the field of social entrepreneurship; to present the typology of social entrepreneurship; to investigate public-private partnership in the process of project implementation in the field of social entrepreneurship. When processing the materials, the method of analysis and synthesis was used to determine the essence of the concepts. The method of generalization was used in the part of presenting the typology of social entrepreneurship. The method of formalization and comparison was used to study public-private partnership in the process of implementing projects in the field of social entrepreneurship. A typology of social entrepreneurship has been formed, which consists of three types depending on: motives, goals, methods of achieving goals, the level of integration of social programs and business processes, and the activities of social entrepreneurs. The public-private partnership in the process of implementing projects in the field of social entrepreneurship with the definition of projects of national and regional direction has been studied. This will allow in the future to comprehensively approach the selection of socially significant projects in the field of social entrepreneurship, taking into account their degree of social direction and the degree of influence of the results of project implementation on socio-economic changes in the regions of the country.