El propósito del estudio es determinar los parámetros de contenido psicológico y las propiedades de las expectativas sociales del individuo; investigar los tipos de expectativas sociales mediante el método de análisis de conglomerados; delinear el contenido sociopsicológico del fenómeno estudiado. Se determinan los niveles de expectativas sociales del individuo. Se establecen las propiedades predominantes de las expectativas en la situación actual de la actividad educativa y profesional. La agrupación del conjunto de datos estudiados está fundamentada e implementada metodológicamente. Métodos de investigación: análisis de contenido, pruebas con cuestionarios estandarizados, análisis factorial, análisis de conglomerados por k-medias. Se da la estructura de tipos de expectativas sociales del individuo. La clave en esta estructura es el tipo de expectativas sociales entendidas activamente (n=34; 43.55%). Los resultados obtenidos son importantes conocimientos sociopsicológicos que hacen un aporte científico al fenómeno estudiado. Creemos que la aplicación de los conocimientos adquiridos en la práctica contribuirá a la organización eficaz del trabajo en las diversas esferas de la actividad humana. El conocimiento adquirido es de valor científico para todos los que estudian los patrones psicológicos de las expectativas sociales del individuo.

Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між уявленнями молоді про стиль сімейного виховання у батьківській родині та показниками загальної інтернальності як здатності брати відповідальність за результати та наслідки своєї діяльності. В основу покладений науковий підхід до конструювання життєвих проєктів Є.В. Чорного, О.Р. Тучиної. На думку авторів, існує біполярна модель детермінації життя людини, де одним полюсом є репресивність як набір потенційних або реальних практик, технологій, які пригнічують чи несуть загрозу придушення людини, її суб’єктності, індивідуальності, свободи, а іншим полюсом є пермісивність (англ. permission – дозволяти). Застосовано методи дослідження: Методика «Рівень суб’єктивного контролю» (Є.Ф. Бажин, Л.М. Еткінд); Опитувальник «Стилі батьківського ставлення: репресивність / пермісивність» (Є.В. Чорний). Результати. Встановлено, що поняття «тип сімейного виховання», «стиль батьківського ставлення», «батьківська позиція» є близькими за змістом. Стиль батьківського ставлення – це інтегральне багатовимірне утворення, в якому виокремлюються емоційна складова частина (почуттєве ставлення до дитини), когнітивна складова частина (уявлення про дитину, про себе в ролі батьків, про сімейну ситуацію в цілому), поведінкова складова частина відображає готовність до певних дій та реальні дії по відношенню до дитини. Висновки. З’ясовано, що уявлення студентської молоді про стиль виховання у батьківській родині на статистично значущому рівні пов’язані із показником загальної інтернальності, тобто юнаки, які вважають, що їх виховували у відкритій, партнерській, довірчій атмосфері, більшою мірою у дорослому віці здатні брати на себе відповідальність за свої дії, їх результати та наслідки.

The performed educational experiment and the following statistical analysis of its results have presented a strong case that highly developed national self-consciousness of the group of students-Ukrainian philologists, and the increase of self-consciousness level in the experimental groups are conditioned by the influence of the interactive, problem searching, audible educational and reconstructive, deeply psychological, and cathartic learning in the Ukrainian literature and other subjects within the academic course of Ukrainian studies. The increased in volume and deepened learning of Ukrainian literature, language and other subjects within the academic course of Ukrainian studies, the strengthening of the national orientation of the academic courses in pedagogy, psychology, cultural studies, special educational courses and educational work influence greatly on an individual's emotional and sensitive sphere, and through it on their intellectual and morally-valuable spheres, which effectively contributes to the development of DEVELOPMENT OF STUDENTS' SELF-CONSCIOUSNESS BY THE MEANS OF UKRAINIAN LITERATURE

The aim of the article was to conduct an experimental study and provide evidence for systemic rehabilitation of student youth with post-traumatic stress disorder (PTSD). Psychodiagnostic methods that are valid and reliable with standard test forms were used. It was stated that psychological protective mechanisms such as displacement, regression, substitution, compensation, and reactive formation were more active in psychological youth with PTSD (n=112). Assimilation (n=38; 33.93%), accommodation (n=48; 42.86%), and disharmonious (n=26; 23.21%) disorders were identified. A comparison of the control and experimental groups was carried out. A cluster structural model of respondents’ PTSD types was constructed. Respondents with a high level of PTSD manifestations were shown to have excessive internal tension, dysphoria, explosiveness, and a low level of integration with the environment. It was established that the proposed systemic rehabilitation is an essential component of working with the affected contingent. It was generalized that the application of experimental results from the study of health technologies operationalizes the educational process’s work with students who have experienced post-traumatic stress disorder.