The current study aims at implementation of the Content and Language Integrated Learning (CLIL) as an educational approach in tourism students’ multicultural competence development. To achieve the goal, a mixed-method was chosen, which implied the use of quantitative and qualitative research methods. The quantitative method was used to process the test results of tourism students and determine the statistical significance of the results obtained during the experiment, the qualitative method was used to analyse and interpret the results. 25tourism students of V. I. Vernadsky Taurida National University took part in the experimental study in 2020-2021 academic year. According to the results, due to CLIL classes the students’ theoretical knowledge and practical skills in the field of tourism, the ability to interact with representatives of other countries and cultures and to solve professional problems in the conditions of foreign language communication in the intercultural environment, have been increased. Additionally, the knowledge, skills and abilities of the tourism students; the pedagogical conditions of successful CLIL implementation; the methodological recommendations for developing the multicultural competence on the base of CLIL and the specifics of implementing CLIL in the educational process of the tourism students were defined. It was concluded that the use of CLIL in tourism students’ multicultural competence development helps to diversify foreign language learning at the university level and facilitates the development of professional communicative skills.

The paper deals with the problem of professional competence formation in ESP writing, which is especially important with the introduction of the new government standards for higher education. In this paper, the vital factors of acquiring knowledge, skills and abilities in English writing for students of IT specialties are studied. The importance of teaching students writing technical documentation − Software Requirements Specification − in English is emphasised taking into account the requirements of their educational qualification characteristics and programs. The difficulties which IT specialists have while writing professional texts in English are described. They are related to a technique of writing -spelling, punctuation skills; the language form -genre of the text, lexis and grammar; the content -compositional skills; the organisation of teaching -cooperation and correction of mistakes. The effectiveness of teaching ESP writing can be achieved through the combination of the classroom and the self-study work.Keywords: teaching; English for Specific Purposes; students of IT specialties; self-study; ESP writing; technical documentation; Software Requirements Specification. IntroductionThe integation of Ukraine into the European educational space and the expansion of international relations encourage society to prepare highly skilled IT specialists who speak English on the professional level. It leads to the significant changes in qualification requirements, in pedagogical theory and in teaching practice of technical specialties' students. The main purpose of teaching English for Specific Purposes (ESP) students in universities is to develop a communicative competence in speaking, reading, listening and writing. It provides the ability to speak foreign language within a social context and also knowledge, skills and characteristics which allow the individual to perform professional activities (ESP, 2005, pp. 35-36).This paper aims to outline the linguistic needs of future IT specialists. The task of the research paper is to demonstrate the importance of teaching IT students writing technical documentation in English.In today's society, the obtaining of writing skills and abilities is one of the most important requirements for a specialist in any field. It is because English has acquired the status of international communication language (ESP, 2005, p. 1) and the vast majority of international contacts are made via writing in English. During the last two decades great effort has been devoted to the study of ESP writing (eg., Brooks & Grundy,1991; Byrne, 1991; Hedge, 1988; Reid, 1993; Swales, 1994; Tribble, 1996; Axelrod, 1997; White, 1997; Slaouti, 2000; Evans, 1998; Badger & Pedley, 2003; Morley, 2007;Tarnopolsky, 2008; Glazunova, 1997; Pinska, 2001; Boretska, 2005; Krivchykova, 2005; Vasilyeva, 2005; Bezhenar, 2012, and others). Much research on teaching ESP writing to the students of economic specialties has been done in recent years (e.g., Tarnopolsky, 2008; Ustymenko, 2002; Skurativska, 2002; Zinukova, 2...

No abstract

Цимбаліста М. М., магістрантка ІІ року навчання кафедри зарубіжної філології Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Котвицька В. А., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри теорії, практики та перекладу німецької мови Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Лазебна О. А., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри теорії, практики та перекладу німецької мови Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНЕ НАПОВНЕННЯ Й КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НОВИННИХ ЗАГОЛОВКІВ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПРЕСИАнотація. Статтю присвячено аналізу комунікативно-прагматичних характеристик заголовків німецькомовних медіатекстів як продуктів журналістської творчості. Особлива увага приділяється структурно-семантичній організації новинних заголовків. Безпосереднім об'єктом дослідження є новинні заголовки сучасних журналістських матеріалів, опубліковані у виданнях "Der Spiegel", "Süddeutsche Zeitung", "Die Zeit", а також розміщені в мережі Інтернет на офіційних сайтах вказаних видань. Матеріалом для вивчення слугували 600 заголовків, дібраних шляхом суцільної вибірки.Важливу роль у роботі присвячено вивченню функціонального призначення заголовків. У статті проаналізовано лексико-семантичні групи новинних заголовків, зокрема, проведено дослідження заголовків на використання авторами стилістичних фігур, а також визначено їх організаційно-смислові форми й особливості побудови.Важливе місце відведено способам та засобам увиразнення газетних / журнальних заголовків.Заголовок виступає єднальною ланкою між автором та читачем у комунікаційному процесі. За кожним заголовком і текстом статті стоїть мовна особистість автора, його спосіб мислення, сприйняття світу, інтелектуальний рівень тощо.Автор, створюючи газетну / журнальну статтю, свідомо обирає специфічні мовні знаки задля вирішення свого комунікативного наміру. Реалізації цього наміру сприяють різнорівневі мовні засоби: лексичні, семантичні, синтаксичні.Встановлено, що для новинних заголовків характерні такі ознаки, як інформаційна насиченість, лаконічність, точність, об'єктивність викладу, ясність висловленої думки, простота форми, клішованість, а також експресивність, сенсаційність, оригінальність.Для привернення уваги читачів автори використовують у заголовках різні стилістичні фігури. Заголовки рясніють архаїзмами, неологізмами, запозиченими словами, сленгіз-мами, жаргонізмами тощо. Зафіксовано частотне використання фразеологічних зворотів та абревіатур.Ключові слова: новини, газетні заголовки, прагматика, комунікація, семантика.

No abstract