У статті представлені дані щодо теперішнього стану та перспектив розвитку безперервного професійного розвитку лікарів в Україні та світі в умовах пандемічного сьогодення. Метою цієї роботи є вдосконалення запроваджуваної системи безперервного професійного розвитку лікарів, що має відповідати потребам галузі, запитам лікарів та сучасним викликам системі охорони здоров’я. Наступним генераціям лікарів безперервний професійний розвиток має стати доступним, персоналізованим, спрямованим на потреби лікаря. Він має базуватися на даних доказової медицини, використовувати широкий спектр можливостей освітніх та медичних платформ, 3D-реальності, симуляторів, дистанційних технологій та інтернет-ресурсів. Проте частка державного фінансування на заходи щодо безперервного професійного розвитку лікарів та перелік заходів безперервного професійного розвитку в державних закладах медичної освіти з року в рік скорочується, що сприяє розширенню комерціалізації цих заходів, екстенсивного збільшення кількості надавачів освітніх  послуг на тлі відсутності поки дієвого контролю за їх якістю та контролю за провайдерами. Cуттєвою проблемою є не тільки якісна підготовка медичних кадрів, але й прогресуюче скорочення їх кількості. Необхідно долучати провідних експертів лікарських асоціацій та товариств до експертної оцінки й сертифікації Центром тестування МОЗ України контенту, рівня доповідачів, порядку проведення освітньо-наукових заходів. Потребує узгодження також кількість таких заходів, кількість і рівень кваліфікації провайдерів. Наявна система безперервного професійного розвитку лікарів потребує подальшого вдосконалення, ефективність якого залежить, по-перше, від рівня професіоналізму залучених до роботи з медичними працівниками фахівців, а по-друге, від того, наскільки ця система відповідає викликам сьогодення, потребам і можливостям лікарів.

У статті розглянуто специфіку застосування навчальних веб-квестів як різновиду педагогічного скаффолдингу в системі вищої освіти (структуру, методику впровадження, особливості оцінювання), проаналізовано доцільність запровадження в умовах дистанційного та змішаного навчання. Педагогічний скаффолдинг передбачає створення умов для підвищення успішності кожного учня або студента. За такого підходу до навчання складніші теми зазвичай розбиваються на окремі мікротеми або концепції. Викладач надає підтримку (за потреби) на кожному етапі, створюючи умови для засвоєння окремих концепцій, понять у процесі виконання певних інструкцій, вправ. Опанування нових знань ґрунтується на вже засвоєних раніше, і цей процес набуває схожості з процесом будівництва високої споруди з допомогою риштувань (scaffold у перекладі з англійської – риштування). Таким чином створюється психологічно комфортне середовище, у якому учні, студенти можуть досягти вищого рівня розуміння нового матеріалу, сформованості необхідних навичок, ніж за відсутності сторонньої допомоги. Для ілюстрації означеної проблеми авторами презентовано сценарій веб-квесту «Виграшне резюме». Веб-квести поєднують різні дидактичні прийоми в одній інтегрованій навчальній діяльності, розвивають пізнавальні навички студентів, сприяють формуванню комунікативної компетенції з іноземної мови у професійній сфері, формуванню критичного мислення. Педагогічний скаффолдинг як спосіб керівництва пізнавальною діяльністю відіграє важливу роль у цьому процесі, оскільки знання неможливо передати в готовому вигляді. Навчальний процес може лише створити для студентів сприятливе середовище для успішного самобудування та саморозширення знань. Студенти вдосконалюють навички інтерпретувати здобуту інформацію, знаходити аргументи «за» і «проти», аналізувати і оцінювати різні точки зору на певні питання. Зауважимо також, що веб-квест допомагає створити умови для розвитку й самореалізації студентської молоді, покращує їхню адаптацію до дистанційного навчального процесу в умовах воєнного часу.

Анотація. Вимоги, зумовлені реформуванням системи медичної освіти у зв’язку зі вступом нашої країни до єдиного європейського і світового простору, і водночас умови війни та пандемії визначають підвищену потребу пошуку ефективних методів підготовки майбутніх фахівців. Дана робота присвячена аналізу результатів анонімного опитування студентів 6 курсу медичного факультету, спеціальність 222 «Медицина», які завершили дисципліну «Педіатрія» на кафедрі педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, щодо оцінки засвоєння дисципліни, форм і методів навчання. На думку студентів, змішана форма навчання є найбільш ефективною системою організації навчального процесу при вивченні педіатрії на сучасному етапі. Аналіз результатів анкетування виявив певні труднощі у студентів при вивченні окремих розділів педіатрії (кардіології, нефрології), опануванні надання екстреної допомоги дітям при деяких невідкладних станах, навичок маніпуляцій та інтерпретації результатів інструментальних методів дослідження. Серед ймовірних причин труднощів під час вивчення педіатрії переважна більшість студентів зазначила брак часу для вивчення теми, недостатній рівень засвоєння знань при вивченні попередніх дисциплін та недостатню кількість аудиторних занять. Найбільш ефективним методом навчання переважна більшість студентів вважає вирішення та обговорення клінічних кейсів. Водночас самостійне вирішення клінічних завдань є складним для значної кількості студентів. Збільшення застосування можливостей цифрових технологій у навчальному процесі, посилення інтегративних міждисциплінарних зв’язків та пререквізитів, надання можливості студентам додаткових тренінгів з опанування маніпуляцій є потужними інструментами підвищення ефективності засвоєння педіатрії.

In the process of work with students (post-graduate students, interns, teachers), the application of interactive forms of work has proven its effectiveness and relevance. At the same time, we should expand the methodological diversity of the interactive, involve such forms of work that best as possible meet the needs of the blended learning format. Quest as an interactive technology has many advantages – from a collective goal setting, definition of a strategy of movement to coordinated performance of intermediate tasks, search for substantiations and presentation of a collective decision. The main thing is that there are no obstacles to the realization of the educational quest, such as online or offline, because the help comes from the interactive board Miro. The purpose of the work is to substantiate the peculiarities of the application of the educational quest as a game technology in blended and distance education with the goal of deepening the motivation of students of higher education institutions of Ukraine, in particular medical ones; to intensify scientific research activities, to improve interaction in groups and teams, to promote the development of clinical thinking and communicative competence. Research methods. Theoretical (processing of the source base) and empirical (development and implementation of didactic quests in educational activities) research methods were used in the work. Due to the combination of these components, the expediency of application of quest-technologies in a blended form of education in higher education institutions is substantiated. Conclusions. Thanks to the involvement of quests, those who study will not only save motivation, but they will also structure, renew, update the acquired knowledge for further professional growth. Quests do not require students to be physically present in the classroom, and under the condition of a proper organization (script, route sheets for teams), the final result of their conducting in the format of blended education (through ZOOM, MIRO, another online platform for group work) is quite high. It is also interesting to note that quests in the form close to the competition, provide the opportunity to carry out summative and formative assessment, which is extremely important for monitoring the quality of knowledge. The application of educational quests in higher medical education with the involvement of interactive online boards opens up the opportunity to provide active interaction of subjects of training in conditions of a blended format. During the quest, the teacher performs the functions of a moderator, since organizational moments and the working atmosphere during group communication depend on him, as well as possible help in the form of vector direction (if the discussion has reached a dead end), and substantiation of the final results.

The degree of frostbite depends on environment temperature, cold wind and the duration of exposition. Tissue freezing after the loss of warmth and appearing of ice crystals in superficial and deep tissues are in the basis of frostbite. Because of easy access and peripheral anatomic features frostbites preferably involve distant upper and lower parts of limbs, ears, nose and cheeks. There are wide spectrum of clinical manifestations of frostbites in the range of lesions, which disappear to lesions, which require amputations. Such classification of lesions clinical characteristics is a working classification basing on degree of injury. Even without tissue losses patients may suffer of long-term consequences after frostbites, which can include vasomotor disorders, neuropathic and nociceptive pain and arthritis after frostbites. Article describes own clinical observations of very severe (ending with amputation) frostbite case. We consider submitted description as an informative for discussion during practical classes in state and English languages. Making in time and saving amputation by the surgeon is a very important aspect for the long-term management of patient by primary care physician following rehabilitation program including all necessary vital prescriptions. Described approach to our patient was based on long-term development of manifestations with precise demarcation line and joining of purulent process after frostbite up to the time of his conscious appeal for medical help.