The aim of this research is to study the peculiarities of hybrid institutionalization in the context of prospects for further democratization of political system in Ukraine. The tasks of the research are to clarify the concept of democratization, to distinguish it from such terms as institutionalization and transformation; to establish the criteria for differentiating between hybrid and democratic institutionalization; to define the opportunities for the Ukrainian political system to get out of the institutional trap. The results of the research testify to the hybrid nature of the political regime and institution- al changes, contradictions between formal and informal institutions that obstruct democratization of the political system, highlight the prospects for institutionalization of democratic institutions by providing alternatives or assigning formal characteristics to authoritarian practices.

Гапоненко В. А., Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана 1 ЦІННІСНІ ПЕРЕДУМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПОЛІТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ В УКРАЇНІ У статті проаналізовано взаємозв'язок політичних цінностей та ефективності демократичних політичних інститутів. Обґрунтовано доцільність розглядати свободу самовираження як основну цінність в структурі демократичної політичної культури. Доведено, що демократичні інститути можуть ефективно функціонувати лише за умови їхньої відповідності суспільним цінностям громадян. Історичні факти свідчать, що первинними можуть бути як цінності, так і демократичні інститути. Однак, в умовах гібридних політичних режимів, попри формальну наявність демократичних інститутів цінності залишаються авторитарними у зв'язку з утвердженням неформальних неінституціоналізованих політичних відносин. Спростовано гіпотезу щодо стрімкого формування демократичних цінностей у ході Революції гідності. В Україні внаслідок тривалого авторитарного минулого провідною рисою політичної культури є державний патерналізм, соціальна апатія,відсутність особистої відповідальності та ініціативи. Тому попри значну активізацію соціального капіталу, громадяни вдались до не конвенційних форм політичної участі, що засвідчує гібридний неінституціаналізований характер демократії. На сучасному етапі переважна більшість громадян схильні поступатись демократичними цінностями на користь безпеки. Це пояснюється кризовим станом функціонування політичної системи, постійними суспільними зрушеннями та конфліктами. Вказано на необхідність розв'язання ціннісної дилеми свобода versus безпека в контексті подальшої інституціоналізації демократії. З'ясовано,що основний механізм стимулювання самовираження особистості базується на активізації соціального капіталу за допомогою розвитку альтернативних форм групової ідентифікації, створення мережі добровільних організацій, налагодження горизонтальних комунікативних зв'язків. Ключові слова: політичні інститути, інституціоналізація демократії, гібридний політичний режим, політичні цінності, ідеологічний вакуум, автономність особи. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В Україні попри формально встановлену демократію, досі не відбулось її консолідації. Це пояснюється невідповідністю запроваджуваних інститутів переважаючим у суспільстві цінностям. Адже, особливістю перехідних суспільств є розчарування в існуючому політичному устрої і скептичність населення, що призводить до кризи легітимності політичних інститутів. У більшості громадян недостатньо розвинені почуття індивідуальної відповідальності та ініціативи, переважає схильність до державного патерналізму. Тому метою статті є з'ясування ціннісних передумов ефективного функціонування демократичних політичних інститутів та пошук шляхів їхнього формування. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Теоретичні дослідження ціннісних перед...

Empirical researching of the role of political parties in ensuring the national security has become popular nowadays. The use of content analysis has allowed researching of the programs of political parties and presence/absence of the tendencies to stimulation of society the national unity in them. In addition, socio-political divisions in the country have been partly analyzed for identifying the root causes. The author has concluded that the political parties are not only not interested in formation of the political nation and do not contribute to it, but they also bring significant imbalance to the sphere of the national security in general through promotion of the artificial regionalization of the electorate and public attitude in general. It has been determined that the national unity of the Ukrainian nation is the main guarantor and attribute of ensuring the state national security as a whole. Only through awareness of the integrity of the own nation, belonging to it and readiness to protect its common agreed values, there arise a high potential for the quality state building, institutionalization and stable development. Political parties have turned into political projects, the sole purpose of which is only acquisition and retaining of power, thus, not representation and lobbying of the interests of the population for the sake of public consensus. Focusing on the national interests and unity can change not only the direction of party the system of Ukraine, but generally give a boost to the new level of the new "conscious" statehood.

Гапоненко В. А., Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова 1 ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГО КОНФЛІКТУ У статті розглядаються особливості та суперечності інституційних механізмів захисту прав в умовах військового протистояння в контексті демократизації політичної системи України. Обгрунтовано роль процесу інституціоналізації конфлікту для завершення переходу до демократії у нашій державі. Визначено основні особливості інституційного забезпечення захисту прав. Це, зокрема, неготовність до захисту прав через відсутність відповідного досвіду, навздогін ний характер захисту прав, що полягає не у створенні гарантій, а відновленні вже порушених прав, нормативні неточності щодо визначення статусу окупованих територій, процедури захисту прав, юридичних наслідків за порушення прав, відсутність в структурі вищих органів державної влади спеціалізованих інститутів з координації процесу забезпечення прав та налагодження у цій сфері співпраці з громадськими організаціями, недостатнє фінансування та вичерпність ресурсів для реалізації задекларованих прав у зв'язку з тривалістю військового конфлікту, практичні складності реалізації, відсутність чіткої програми реінтеграції. Запропоновано пріоритетні завдання вдосконалення інституційних механізмів захисту прав, зокрема здійснення заходів щодо демократизації політичної системи загалом, інституціоналізації конфлікту, підвищення рівня легітимності інститутів влади, створення вищого виконавчого органу, який забезпечив би злагодженість та комплексність захисту прав, передача частини повноважень і ресурсів щодо захисту прав на місця, розробка довготривалих програм соціального забезпечення та адаптації внутрішньо переміщених осіб, забезпечення необхідної інформаційної підтримки щодо можливостей захисту прав, виховання в дусі ідеології миру, толерантності, поліетнічної солідарності, інших демократичних цінностей. Ключові слова: демократизація політичної системи, військово-політичний конфлікт, захист прав людини, інституціоналізація конфлікту.Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. На сьогодні функціонування політичної системи України здійснюється в умовах глибокого соціально-політичного конфлікту. Як відомо, це створює ситуацію соціальної напруженості, що перешкоджає формуванню демократичних цінностей та створює загрозу деінституціоналізації демократії.Населення окупованих територій позбавлене базових прав людини права на життя і безпеку. Внаслідок погіршення соціально-економічної ситуації в країні значно ускладнена реалізація задекларованих прав людини на решті території України. Особливо вразливою категорією виявляються діти, які не в змозі захистити себе самі. Це підриває демократичний устрій та його пріоритетні цінності, створюючи перешкоди для подальшої демократизації. Тому захист прав громадян має величезне значення для збереження перспектив демократизації політичної системи в Україні.Очевидно, що в умовах політичної нестабільності виникає потреба у додаткови...

No abstract