The main purpose of the article is to model the stages of using digital technologies for introducing gamification into the education system. In recent years, gamification has been constantly on the list of trends in Industry 4.0. It is being researched by specialists in academic and corporate training, as well as by individual educational institutions. Therefore, we believe that we should take a closer look at this technology. The methodology implies the use of information-graphic modelling methods. Based on the results of the analysis, a multi-stage model of the use of digital technologies for the introduction of the gamification system into the educational process for a specific socio-economic system was formed. The study has limitations and they relate to the use of one educational institution and do not take into account all the digital technologies that can be applied in accordance with the research topic. Further research requires the question of analyzing the complexity of the gamification implementation system in modern conditions and determining what negative consequences it can bring to the socio-economic system.

У статті розглянуто питання еволюції підходів щодо підготовки педагогів та інструкторів (майстрів виробничого навчання) у системі професійно-технічної освіти і тренінгу країн ЄС в контексті трансформації технологічних змін в аспекті підвищення вимог до підготовки кваліфікованих кадрів. Об’єктом дослідження постають зміст та рекомендації офіційних документів інституцій ЄС, а також інноваційні підходи стосовно підготовки педагогічних працівників крізь призму запровадження концептів навчання впродовж життя, розподіленого лідерства тощо. Зазначено роль прийняття Європейської рамки кваліфікацій для вдосконалення відповідних національних стандартів у сфері професійно-технічної освіти. Акцентована увага на конвергенції автономності та колегіальності педагогічних працівників, тенденції до розмиття кордонів між спеціальною та вищою освітою.

У статті розглянуто питання вдосконалення науково-педагогічної компетенції педагогів під впливом інтенсивного розвитку ІКТ та в умовах кризи, спричиненої пандемією COVID-19. Визначені основні етапи еволюції форм і змісту дистанційного та онлайн навчання в контексті посилення ролі цифрових технологій у соціально-економічному та науково-технічному прогресі людства. Здійснено компаративний аналіз основоположних документів ОЕСР, Європейського Союзу та нормативно-правової бази України стосовно критеріїв оцінювання цифрової компетенції громадян і, зокрема, педагогів. Узагальнено основні недоліки у системах розвитку цифрових компетенцій учасників навчального процесу в країнах ЄС та в Україні, зазначено напрями та шляхи їх подолання. Аргументована необхідність покращення науково-методичної компетентності педагогів у сфері використання цифрових технологій для організації більш широкої взаємодії з учнями, спільного розвитку громадської відповідальності, чіткого дотримання правил мережевого етикету тощо.

У статті аналізуються кількісні та якісні характеристики санкцій, що накладені на Російську Федерацію після початку війни в Україні 24 лютого 2022 року та їхній вплив на економічну та соціально-політичну ситуацію на глобальному, регіональному (Європа) та національному рівнях. Предметом розгляду, насамперед, постають обсяги торгівлі та ціни на енергоносії (вугілля, нафта, газ), сільськогосподарську продукцію у контексті тенденцій, що спостерігаються у світовій торгівлі. Окремо досліджується реакція відомих міжнародних корпорацій, компаній, високотехнологічних фірм на початок повномасштабної агресії Росії проти України, довгострокові наслідки ізоляції РФ від передових інноваційних технологій. Значна увага приділяється інфляційним процесам в окремих регіонах та країнах світу на тлі змін, що відбуваються в композиції міжнародних політичних та економічних відносин. Для викладення матеріалу та формулювання висновків був залучений статистичний матеріал як офіційних національних структур, так і дані міжнародних організацій (ООН, ЄС, ОЕСР, Світовий Банк, Міжнародний валютний фонд), так і численні аналітичні огляди провідних світових "фабрик думок" (Brookings Institution, United States); Chatham House (United Kingdom); French Institute of International Relations (IFRI, France); Center forStrategic and International Studies (CSIS, UnitedStates); Carnegie Endowment for International Peace (United States); Bruegel (Belgium); RAND Corporation (United States); Cato Institute (United States). Слід також назвати глибоко професійне системне дослідження фахівців Єльського університету. Разом с комплексним компаративним аналізом наслідків безпрецедентних економічних санкцій, введених міжнародною спільнотою, корпораціями та окремими країнами проти Росії на сучасному етапі війни в Україні детально розглядаються тенденції у ступені суспільної підтримки Києва з боку розвинутих держав світу, насамперед, у Північній Америці та Європі. Наголошено на необхідності активізації зусиль міжнародних медіахолдингів, української держави та суспільства у глобальному інформаційному просторі щодо об’єктивного висвітлення перебігу бойових дій на теренах України, злочинів, здійснених путінським режимом та посилення тиску світової спільноти на РФ з метою запровадження більш ефективних санкцій, політичної, економічної, технологічної ізоляції Кремля.

У статті аналізуються деякі підходи керівних органів ЄС, політиків та експертів стосовно перспектив формування європейської ідентичності у загальному контексті інтеграційних процесів. Зокрема, предметом розгляду постали вимоги Копенгагської декларації (1973 р.), програми "Європа для громадян" затверджена Радою Європейського Союзу на період до 2020 р. Значна увага приділена історичної пам'яті як стрижневої основи формування культурної ідентичності, особливо питанням засудження тоталітарних комуністичного та нацистського режимів, що викладені в резолюціях Європейського парламенту від 2 квітня 2009 р. та 17 вересня 2019 р. Водночас ми піддаємо критиці такий підхід за однобічність і недостатню об'єктивність в оцінках всього спектру минулих подій.Зазначено, що не повною мірою в цілях зміцнення європейської ідентичності використовуються можливості поширення та поглиблення європейської публічної сфери, особливо з огляду на розвиток європейського контенту в мас-медіа та потужної комерціалізації медійного ринку. Значний потенціал знаходиться у підвищенні динаміки крос-кордонного співробітництва, надання нового імпульсу мобільності робочої сили та посиленню міждержавного обмін студентами, про що свідчать статистичні дані та соціологічні дослідження. Водночас відмічається слабка конкурентоспроможність європейських університетів у порівнянні з американськими, їх високе розшарування за інтегрованістю до світового простору освіти, рівнем фінансування тощо. Переосмислення вимагає політика розвитку територіальних громад разом з покращанням прямої взаємодії * Доктор філософських наук, професор (Державний університет телекомунікацій, м. Київ, Україна)