named after Vadym Hetman Peremohy ave., 54/1, Kyiv, Ukraine, 03057 Проведено дослідження процесу управління інформаційною інфраструктурою цифрового підприємства в межах концепції «Індустрія 4.0». Визначено, що сучасні цифрові технології викликають експоненціальне зростання потоків даних, для ефективного функціонування яких постає питання трансформації класичного підприємства в цифрове. З'являються нові моделі ведення бізнесу, мережеві структури, що ґрунтуються на колективних методах виробництва і споживання, трансформують традиційні ринкові відносини і вимагають вироблення нових рішень в галузі управління цифровим підприємством. Зазначено, що використання всіх елементів (мобільність; соціальність; BPM; система електронного документообігу; ERP фінанси та облік; Big Data & Analytics, бізнес-аналітика) сучасних інформаційно-комунікаційних технологій дозволить підвищити продуктивність та цінність підприємств. Визначено, що інформаційно-комунікаційні технології дозволяють ефективно взаємодіяти між собою в певних галузях виробництва та забезпечують оптимізацію будь-яких бізнес-процесів за допомогою консьюмерізації. Ідентифіковано сучасні тренди розвитку цифрового підприємства та окреслено передумови до впровадження цифровізації у бізнес-простір. Структуровано складові елементи процесу управління інформаційною інфраструктурою цифрового підприємства, на базі чого запропоновано модель процесу управління інформаційною інфраструктурою. Обґрунтовано цілі цифрової інфраструктури, які зазначені: в підвищенні швидкості прийняття рішень, збільшенні варіативності процесів в залежності від потреб та особливостей клієнта, зниженні кількості залучених до процесу співробітників. Поглиблено методичні основи процесу управління інформаційною інфраструктурою цифрового підприємства в умовах концепції «Індустрія 4.0»Ключові слова: процеси управління, інформаційна інфраструктура, цифрове підприємство, цифрова економіка, Індустрія 4.0 UDC 338.2

Due to the global trends, an increasing proportion of older people, a decline in fertility and hence a reduction in the population, European countries are forced to pursue pension reforms aimed at achieving social and economic goals. The countries of Eastern Europe as well as Ukraine began reforming their national pension systems in the 1990s of the twentieth century. In accordance with the current pension legislation in all these countries, multi-tier pension systems are envisaged.The objective of this paper is to introduce the peculiarities of functioning of the national pension systems of Eastern European and Ukrainian countries in the context of global challenges in the demographic and social spheres. The analysis of the literature and comparative analysis of the main parametric indicators in pension system reformation were the research methods used in the paper. Special attention has been paid to determine the priorities for further development of national pension systems.

The article considers special conditions for the formation of the optimization model of structural allocation of financial resources in the pension system of Ukraine. A methodological approach to determining the optimal structural allocation of financial resources in the pension system is developed. The economic-mathematical model of pension provision is derived. The dependence of the optimal rate of contributions to the pension system. An algorithm for calculating the share of the capital of the pension system in the economic potential of the state using the "golden rule" of the balance of pensions is formed. Models of optimal distribution of financial resources over time between the generation of pensioners and able-bodied persons, as well as a model of parameters of state pension policy have been formed. The number of pensioners by type of pension, as well as the conditions of payment of pensions through banking institutions of Ukraine are analyzed. The coefficient of coverage of old-age pensions in Ukraine and EU countries has been determined. The coefficient of replacement of pensions by age, disability and in case of loss of a breadwinner in Ukraine and the countries of the world is modelled. The indicators of the accumulative component of the pension system of Ukraine are substantiated. It is proved that the combination of distribution and accumulative pension systems will allow investing pension funds, determining the criteria for optimizing the investment process in developing a mechanism for allocating financial resources of the pension system of Ukraine as pension savings.

Розглядаються питання реформування національної пенсійної системи в сучасних умовах. Аналізуються її основні ланки, рівень їх використання у загальній пенсійній моделі країни. Дана оцінка фінансового забезпечення пенсійної сфери, збільшення обсягу пенсійних видатків, досліджено тенденції росту їх частки по відношенню до обсягу ВВП на перспективу і зроблено порівняння цього показника з європейськими країнами. Визначено пріоритети проведення пенсійної реформи на нинішньому етапі, обґрунтовано основні напрями реорганізації солідарної пенсійної системи, необхідність запровадження загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування, визначено шляхи подальшого розвитку недержавного пенсійного забезпечення. Особлива увага акцентувалася на необхідності удосконалення законодавчої бази, яка буде юридичним підґрунтям для успішного проведення цього етапу пенсійної реформи.

Висвітлюються питання визначення ролі і місця системи пенсійного страхування у формуванні фінансової системи України, її вплив на розвиток національної економіки. Особлива увага приділяється вивченню фінансових взаємовідносин національної пенсійної системи з основними сферами фінансової системи держави в умовах проведення пенсійної реформи. Досліджено взаємовідносини державних фінансів із системою пенсійного страхування, виявлено основні аспекти впливу цих двох складових фінансової системи один на одного. Проаналізовано нове вітчизняне пенсійне законодавство, відмічено роль системи пенсійного страхування на сучасному етапі проведення пенсійної реформи. Дана оцінка формуванню і розвитку фінансових відносин системи пенсійного страхування із фінансовим ринком, який виступає важливою сферою фінансової системи. Акцентовано увагу на ролі міжнародних фінансових інститутів у формуванні і розвитку національних пенсійних систем європейських країн, проаналізовано їх важливі законодавчі документи, що стосуються реформування сфери пенсійного забезпечення. Визначено, що за їхньої ініціативи розробляються основні стратегії, концепції, програми розвитку національних пенсійних систем, з врахуванням глобальних ризиків, що виникають перед суспільством. Звернуто увагу на пріоритетність комбінованих пенсійних систем, які поєднують державні солідарні пенсійні програми, а також обов'язкові та добровільні накопичувальні елементи. Україна також формує такий тип національної пенсійної системи, в основу якого покладено принципи пенсійного страхування. Обгрунтовано, що фінансовий потенціал системи пенсійного страхування сприятиме розвитку національної економіки країни.