Українська медична стоматологічна академія, м.ПолтаваНа сьогодні існує багато досліджень, які свідчать про виникнення та розвиток різноманітних патологій, що супроводжуються активацією вільнорадикальних реакцій. Слід зазначити, що існуючий на сьогоднішній день клінічний досвід і результати експериментальних досліджень свідчать про важливу роль оксидативного стресу у формуванні і прогресуванні серцево-судинної патології, багато наукових робіт присвячені вивченню і порівняльній характеристиці відмітних особливостей вільнорадикального окиснення ліпідів і білків у пацієнтів з дисфункцією ендотелію та різними функціональними класами стенокардії. Незважаючи на значний період, що минув з часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції, медико-біологічні проблеми віддалених наслідків дії іонізуючого випромінювання залишаються актуальними. Однак слід зазначити, що за даними деяких авторів, уявлення про перекисне окиснення ліпідів, що в основному базуються на дослідженнях in vitro, не відповідають вимогам, які ставляться для визнання існування метаболічного процесу чи метаболічного шляху. Впродовж останніх років на кафедрі внутрішньої медицини № 3 з фтизіатрією проводились різноспрямовані дослідження щодо різних аспектів вільнорадикальної патології в експериментальній та клінічній медицині щодо питань кардіології, нефрології, імунології, гематології, пульмонології, гастроентерології. За результатами огляду літератури та комплексного аналізу проведених досліджень слід зазначити, що вивчення ролі вільнорадикальних процесів в експериментальній та клінічній медицині не втрачає актуальності. Науковий пошук та практична цінність означених досліджень набуває нового змісту в умовах загального погіршення стану навколишнього середовища та впливу негативних факторів довкілля (іонізуючого випромінювання, надлишку фторидів).Ключові слова: перекисне окислення ліпідів, вільнорадикальна патологія, клінічна медицина

Aims: Hypersensitivity to nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) has various mechanisms and represents different clinical syndromes from anaphylaxis to severe bronchospasm. The prevalence of aspirin hypersensitivity among patients with asthma and nasal polyps reaches 25.6%. Respiratory reactions associated with aspirin or other NSAIDs are not immunological. The basis of these reactions is non-allergic hypersensitivity of the cross-reactive type. Desensitization followed by long-term aspirin therapy is an effective method of treating hypersensitivity to aspirin or other NSAIDs. Using aspirin 600-1200 mg/day can significantly alleviate the symptoms of asthma, allergic rhinitis. Methods: We successfully applied aspirin desensitization for method of patients with hypersensitivity to NSAIDs. According to the method, an hour before the desensitization, daily montelukast 10 mg was taken orally, then aspirin every 3 hours. Results: Three patients underwent desensitization of aspirin. The dose was selected individualy depending on the clinical manifestations of drug-induced adverse reactions (AR). ARs during desensitization were treated by iv dexamethasone administration. Subsequent doses did not cause AR. Doses of aspirin were increased to a maximum of 1250 mg daily, and were continued for the long-term use. Conclusion: It is possible to conclude that the initial dose of aspirin should be 16-40mg; it is possible to increase the dose if the initial dosage is well tolerated; symptoms of moderate intolerance are treated by 4-8 mg iv dexamethasone; prior to desensitization, we recommended to use montelukast 10 mg, it is safe to practice desensitization of aspirin according to a personalized technique by a specialist in an intensive care unit.

The article describes the features of the course of leukocytoclastic skin vasculitis with consideration of 3 clinical cases. Leukocytoclastic vasculitis of the skin (LCV) is an isolated cutaneous vasculitis without damage to internal organs. At present, vasculitis is considered a polyetiological disease. The most frequent causes of the development of vasculitis limited to the skin include various acute or chronic infections: bacterial, viral, and fungal. It can be caused by medications, and sometimes the cause cannot be found. When LVC is suspected, an extensive examination is usually required to determine whether the process is limited to the skin or is a manifestation of systemic vasculitis or other systemic diseases. Diagnosis and treatment of LCV is a complex problem in the practice of doctors of many specialties, such as rheumatologists, dermatologists, and therapists, family doctors, which requires close cooperation of specialists. We present 3 clinical cases of patients who were hospitalized in the clinic with symptoms of skin lesions and suspicion of LCV after taking medications. The paper describes various skin manifestations and the results of the examination and treatment. The differential diagnostics enabled us to diagnose LCV in 2 cases, in one case – generalized urticaria due to taking furazolidone. It should be noted that drug reactions with skin lesions constitute a serious medical problem, whose relevance is increasing every year. This is largely due to widespread uncontrolled drug intake among the population, and frequent polypharmacy during treatment under the supervision of medical professionals. Multidisciplinary problems, which are solved by doctors of various specialties at different stages and levels of medical care, including drug-induced skin lesions in patients, are particularly difficult. Strengthening medical control over the prescription and administration of medicinal products, and improving the awareness of doctors of all specialties regarding the diagnosis and treatment of medicinal reactions is the way to solve the problem.

No abstract

Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава Вступ. В патогенезі запальних захворювань бронхолегеневої системи одним з ведучих ланцюгів є вільно радикальне окислення, яке здатне пошкоджувати легеневі структури. Активація та поглиблення процесів перекисного окиснення ліпідів, що відіграє не останню роль у прогресуванні патології, призводить до токсичного впливу метаболітів на міокард, стінку бронхів та поглиблює ішемічні зміни. Мета. Метою нашого дослідження було вивчення стану перекисне окислення ліпідів і антиоксидантна забезпеченість та їх вплив на зміни серцево-судинної системи, а саме електрокардіографічні показники у хворих хронічним бронхітом та хронічне обструктивне захворювання легень працівників машинобудівної промисловості залежно від умов праці. Матеріали та методи обстеження. Нами було досліджено 66 хворих хронічним бронхітом робітників машинобудівної промисловості: 34 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну групу хворих та 32 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 хворих які обстежені: жінок 34 та 32 чоловіків та 64 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень 1 та 11 ст. робітників машинобудівної промисловості: 33 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну групу хворих та 31 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 які обстежені жінок 33 та 31 чоловіків. Всі обстежувані порівнювались зі здоровою групою -31 особа. Середній вік обстежуваних 48.0 ±2.5 років, середній стаж роботи 15.8± 3.2 років. Спостереження проводились на базі 1 міської клінічної лікарні м. Полтави. Результати дослідження. Основною патогенетичною особливістю хронічне обструктивне захворювання легень у цих хворих є більш виражена активність запального процесу в бронхолегеневому апараті, що виявлялося більш виразними змінами на різні органи та системи, а саме: шкідливі чинники виробництва негативно впливали на стан серцево-судинної системи хворих, що виявлялося при хронічним бронхітом наявністю порушень серцевого ритму у вигляді миготливої аритмії (15,8%), а при хронічне обструктивне захворювання легень -екстрасистолій (30,3%) і ознак перевантаження правих відділів серця (42,4%). Дія шкідливих чинників праці у хворих на хронічний бронхіт призводила до більш виражених порушень стану ліпідного обміну і перекисного окислення ліпідів, що виявилося суттєвим зростанням в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів, малонового діальдегіду і церулоплазміну відповідно на 6.32±0.41%, 12,66±0.83% і 12,0% в порівнянні з пацієнтами, що працювали без шкідливих умов. Хворі на хронічний бронхіт, що працювали в різних умовах, не відрізнялися між собою за активністю каталази та різнилися за вмістом церулоплазміну (у працюючих в шкідливих умовах його вміст був більше на 12,0%). При хронічне обструктивне захворювання легень дія шкідливих виробничих чинників сприяла активації перекисне окислення ліпідів у вигляді суттєвого зростання в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів на 6,45±0.63%, рівнів спонтанного гемолізу еритроцитів -н...