Diary literature was of interest to Ukrainian literary critics and literary critics from other countries in different years, but still most scientific studies occur in the mid-20th century. In Ukraine, the diary has been on the side-lines of the literary process for the past two decades. And only the turning points of historical events – the Revolution of Dignity and the Russian-Ukrainian war in eastern Ukraine – returned the genre to active public circulation: without exception, all the diaries of 2014-2020 were created during the crisis period, social upheavals. The relevance of the subject is explained by the need to use the latest practices to comprehend modern Ukrainian literature and, in particular, the diary genre as one of the components of modern military prose. The purpose of the study was to perform a thorough analysis of army diaries published during 2014-2020, study their genre nature, determine their distinctive features and create their general classification. Among the main methods for processing diary texts were historical-biographical, comparative historical, comparative, structural-narratological, interdisciplinary, as well as elements of hermeneutical, intertextual methods, text and discourse analysis, etc. The study presented a thorough analysis and suggested a new classification of the modern diary genre.

Стаття присвячена сучасній українській воєнній літературі. Серед них авторка виділяє для аналізу повісті С. Гридіна і К. Чабали, що належать до так званої лейтенантської («комбатанської») прози, автори текстівколишні військові, учасники проведення АТО-ООС. Дослідниця ретельно вивчає тексти саме за їхніми жанровостильовими ознаками, визначає особливості нарації письменницької оповіді, простежує особливості сучасної реалістичної манери на матеріалі воєнної прози. Зазначає, що у своїх творах письменники максимально тяжіють до достовірності та об'єктивності зображення реальності, намагаються відтворити армійське/фронтове життя в найменших деталях і подробицях. У повістях С. Гридіна та К. Чабали змінюється фокус письменницької уваги: зміщується на соціальну сферу. Характер, поведінку, вчинки персонажів та їхню мотивацію автори пояснюють, передовсім, соціальним походженням та становищем, обставинами щоденного життя. В обох творах порушуються гострі, актуальні теми сучасності, зокрема й причини, що розкололи суспільство та спричинили протести проти центральної влади, призвели згодом до війни на сході України; письменники детально аналізують суспільні/політичні аспекти життя правдиво та усебічно, не уникаючи й не ретушуючи незручні питання. Головний принцип подання матеріалу -точна відповідність реальній дійсності, у розкритті характерів -максимальна правдоподібність. У обох творах представлені різні типажі героїв, усі подані авторами у становленні від вузького егоїстичного до альтруїстського. У цих текстах немає псевдоромантичності, псевдоліричності, ірреальності чи вишуканої стильової манери. Дійсність у повістях С. Гридіна та К. Чабалице передусім цілісність, в якій поєдналися площини високого й низького, трагічного й комічного, правди й кривди, за авторами, це все повнота реального життя.

No abstract

The article considers works for children about the Revolution of Dignity and the war in eastern Ukraine. The author analyzed the most famous of them in the context of other publications about the Maidan and ATO-OOS, revealed their features and a special perspective of coverage of the topic "children during the revolution-war." The researcher also observed how writers present a historical fact in their works, trying to tell in an accessible language about the turning points of historical events, revealed the literary-critical discourse around such books. Particular attention in the material is paid to the socialization of children in wartime, their character and psychology, and rapid growth, which its author illustrates with examples of the Ukrainian present. The researcher proposes to consider all the works about the Revolution of Dignity and the armed confrontation in Donbass in two planes – realistic and fantastic. The characteristic features of the first are the child in the center of the story, and then all the events are presented through its prism of worldview and understanding. Among the advantages of such works – a dynamic, non-linear plot, diverse characters, interesting and rapid development of the plot. Instead, the specifics of the second, unreal plane, artistic fiction, fairy tale prevails and dominates the real world, the authors in the texts mostly use symbols, archetypes and hidden allegorical meanings. The authors focus on the struggle between good and evil, the opposition of positive and negative characters. Historical, dramatic events are not clearly mentioned here, but are told metaphorically. According to the authors of modern literatu re for children about the war, in such two ways it is most effective to convey a historical fact to a special recipient – the child reader and the child listener. But the main postulate of all works is the idea that war is an absolute evil from which Ukrainians and children among them suffer.

Metaphory kotorymy my zhyvem. [Metaphors we live by]. Pp. 110-111. URL: https://codenlp.ru/books/lakoff.pdf [in Russian] 2. Entsyklopedychnyi slovnyk symvoliv kultury Ukrainy. [Encyclopedic dictionary of symbols of Ukrainian culture]. Za zah. Red. V.P. Kotsura, O.I. Potapenka, V.V. Kuibidy. (2015). P. 31. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Kotsur_Viktor/ Entsyklopedychnyi_slovnyk_symvoliv_kultury_Ukrainy.pdf?PHPSESSID=l12uv5ra92qh7bnjpc69p35fo7 [in Ukrainian] 3. Yemets, O.V. (2018) Pryntsypy i etapy kontseptualnoho perekladu khudozhnikh tekstiv. [Principles and stages of conceptual translation of literary texts]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Ser. Linhvistyka. Vyp. 31. P. 160. 4. Kahanovska, O.M. (2001). Problema interpretatsii tekstovykh kontseptiv u khudozhnomu prozaichnomu tvori. [The problem of interpretation of textual concepts in a fiction text].