Entrepreneurship education (EE) is often regarded as one of the most important elements of the policy of stimulating small business and self-employment, creating start-ups and innovative business projects. The implementation of EE in the system of professional training at a new stage in the development of society could significantly increase the potential of using universities in the process of economic growth. The article sheds light on the nature and features of EE, analyzes the prospects and difficulties of its integration with other areas of training. The study demonstrates great prospects for the implementation of EE into the program of higher education training. EE has to be concentrated around several important characteristics of entrepreneurship and entrepreneurs themselves. The implementation of EE at the curriculum and extra-curriculum activities at the institutions of higher education of Ukraine, the combination of theoretical, problem- and project-oriented learning with the immersion into practical activities concerned with business planning, creating and running, training of students in groups together with nascent and experienced entrepreneurs would be extremely useful and productive in terms of motivating more and more young people to take an entrepreneurial path and achieve prosperity and selfactualization. The practical realization of EE will contribute to the formation of more resilient and competitive local communities as well as a more inclusive, just, equal, and happy society.

Стаття присвячена морально-нормативним засадам модернізації в Польщі, ролі М. Дзель-ського у процесі модернізації пострадянських суспільств. Автор фокусує увагу на соціаль-них та культурних детермінантах розвитку ІІІ Речі Посполитої. У процесі аналізу концент-рується увага на суперечностях польської та української модернізації, що безпосередньо пов'язана з діяльністю польських та українських інтелектуалів.Дослідження заторкує загальні проблеми, пов'язані з модернізаційним дискурсом тради-ціоналізму, етосом спільнот, життєсвітом інтелектуалів, сумісних із вимірами моральності, соціальної відповідальності та відкритістю до змін. Синтезуються різні підходи до історич-ної пам'яті, а також відзначається роль та значення філософії Мирослава Дзельського у процесі соціальної реконструкції.Ключові слова: українські та центральноєвропейські інтелектуали; колоніальний дискурс; клієнтельне підпорядкування; центральноєвропейський дискурс; модернізація та раціоналізація; етос; моральні цінності.Постановка проблеми та стан її вивчення. Транс-формація інституціональної структури пострадянських суспільств упродовж останніх десятиліть відбувається передусім через соціокультурне заперечення радян-ських та російських культурних маркерів, змістовним вираженням якого є спадщина центральноєвропейсь-ких інтелектуалів. Інтелектуальна критика при цьому безпосередньо пов'язана з культивуванням традицій-ної культури, яка відіграє вирішальну роль в інституці-ональних змінах, формує якісно інші умови соціаль-ного розвитку.Центральним поняттям польської модернізації ста-ло поняття "християнської духовності" як основи свобо-ди всіх сегментів громадянського суспільства. Духовне об'єднання як вимір ціннісно-нормативної єдності істо-рично відіграло інтегрувальну роль для всіх опозицій-них громадських сил постсоціалістичних країн. Немає сумнівів, що для різних антикомуністичних рухів у Цент-ральній Європі соціальні інститути комуністичного ре-жиму були виявом атеїстичної, деспотичної тоталітар-ної та корумпованої влади, яка існувала не тільки поза правовими, але й поза моральними та раціональними настановами. Свідченням цього є як редукція класич-ної публічної сфери (Ю. Габермас), так і втручання тота-літарної влади в приватне (Х. Арендт) і навіть інтимне життя громадян (Д. Сотен, Я. Киш). Відтак, особлива місія інтелектуалів у Центральній Європі полягала в розвиткові морального та громадянського спротиву діям влади, які не співвідносяться з вимірами розуму та збереженням людської гідності. Розвиток грома-дянського суспільства у цьому контексті має узгоджу-ватись з ідеєю раціональності, яка історично закладе-на в християнській традиції Аквінатом: "Кожна людина згідно з канонічною традицією має природну схильність діяти у відповідності з розумом, що означає діяти у відповідності з доброчинністю та моральністю" [Цит. за: 1, с. 424-425].Протягом 70-80-х років ХХ століття був сформова-ний інтелектуальний дискурс свободи, який, попри не-сприятливий політичний контекст, був консолідуваль-ною та інтегрувальною суспільно-політичною силою, що успішно прот...

The article deals with the problems of decolonization in Poland and Ukraine. The relationship between the moral-regulatory and functional foundations of the development of national communities in the process of eliminating colonization heritage is scrutinized. The authors endeavor to analyze the contrast between the two versions of decolonization embodied by the most active forces of social change in the two states: Solidarity and Maidan communities. These social groups act as bearers of certain intellectual and social visions of the future, representing certain historical and value markers. The article generalizes theoretical approaches related to Central European and Russian sociocultural influences relating to the formation of the values of freedom that conflict with the dimensions of clientelism and subjugation. The research confirms that Ukrainian society mostly neglects the heritage of Central European communities: communitarian social experience, solidarity, and social pragmatism. At the institutional and life-world (Lebenswelt) levels the values and principles that were extremely relevant during the events of the 2014 Revolution of Dignity and led to the overthrow of the Yanukovich colonial regime are currently ignored. On the contrary, Polish Solidarity can be considered a successful anticolonial community which through its powerful intellectual reflection and rethinking of the historical past has been able to offer society a valuable vision of change and to uphold its practical realization

Entrepreneurship education (EE) is frequently recognized as one of the most significant components of a policy that encourages small company and self-employment, as well as the formation of start-ups and innovative business ventures. The incorporation of EE into the professional training system at a new stage in society's development could considerably boost the possibility of using universities in the process of economic growth. The essay discusses the nature and characteristics of EE, as well as the potential and challenges of integrating it with other areas of training. The study shows promising opportunities for incorporating EE into higher education training programs. EE must center on some crucial aspects of entrepreneurship and entrepreneurs themselves. Implementing EE in the curriculum and extra-curricular activities at Ukrainian higher education institutions, combining theoretical, problem- and project-oriented learning with immersion in practical activities concerned with business planning, creation, and operation, and training students in groups alongside aspiring and experienced entrepreneurs, would be extremely useful and productive in terms of motivating more and more young people to pursue entrepreneurial endeavors. The implementation of EE will help to build more resilient and competitive local communities, as well as a more inclusive, just, equal, and pleasant society.

The article discusses the theoretical foundations of Ukrainian feminism, substantiates its practical significance for social changes in society. The subject of research attention is the individual and collective dimensions of feminism, the influence of this important social phenomenon on the value evolution of Ukrainian society. Attention is focused on the goal-rational and value-rational dimensions of the women's community, its moral and normative foundations. The role of the Ukrainian lifeworld in the value demarcation of Ukrainian women from imperial sociality is understood. Emphasis is placed on the European social prerequisites of Ukrainian feminism, its consistency with liberal and communitarian ideas. The fundamental methodological approaches of representatives of postcolonial studies and critical social theory are analyzed. The national specificity of Ukrainian feminism as a social alternative to the distorted imperial forms of sociality is noted. Synthesized are theoretical and practical approaches that interpret feminism as a complex social phenomenon that has rational and sensual components. The reasons for the predominance of sensuality in the conditions of total alienation and its conditioning by historical factors are explained.