The article is devoted to the theoretical substantiation and empirical research of dynamic features of successful professional identity’s formation of students-psychologists in institutions of higher education. The importance of this issue is substantiated and an empirical research is held. The psychological semantic features of the formation’s stages of professionalism, professional crises during the profession of psychologist at the university are studied. The influence of educational and professional activity on professional identity is outlined. The definition of professional identity as a psychological category is concretized, which is the awareness of a specialist of his belonging to a certain profession and a certain professional community. Valid psychodiagnostic tools were used and comparative and correlation analyses of data were performed. The structure of professional identity, which combines cognitive, emotional and behavioural components, is revealed. The results of empirical research confirmed that the dynamics of successful development of professional identity of future psychologists in the learning process is the gradual formation of its structural components. Crisis tendencies in the identity of third-year students have been established. They are caused by frustration in professional and life choices, inconsistency of expectations and ideas about the profession and the realities of its acquisition. The presence of identity crisis of the third-year students was established. It is proved that professional identity is determined by the conscious choice of respondents by profession. It is verified and substantiated that students, who are characterized by the formed mature professional identity, quite consciously choose the educational trajectory and carefully complete it with selective educational components.

The purpose of this article is to present a psychological hermeneutic triangulation model of emotional intelligence in the course of individual’s life fulfillment. In this context, the methodological framework and psychotechnical tools of positive psychotherapy contribute to the explication of the axiological potential of the emotional intelligence in three modes of realization: internal, external and integrative through the bodily sensation and emotional competence and understanding, interpretation and hermeneutic circle mechanisms. Application of positive psychotherapy at the empirical stage of the study has resulted in a training program for the development of emotional intelligence in the areas of individual’s life fulfillment relevant for the participants, as well as through individual consultations. The article presents evidence of the effectiveness of a prolonged formative experiment on the development of emotional intelligence by means of positive psychotherapy, which helped verify the author’s theoretical model. Keywords: emotional intelligence, positive psychotherapy, training, bodily sensation, emotional competence, mode of individual’s life fulfillment

Ïîñòàíîâêà ïðîáëåìè. Íà ñüîãîäí³ ñïîñòå-ð³ãàºòüñÿ ñòð³ìêå çðîñòàííÿ ³íòåðåñó íàóêîâö³â äî âèâ÷åííÿ åìîö³éíîãî ³íòåëåêòó (Ų), ùî ïîÿñíþºòüñÿ ÿê â³äíîñíîþ íîâèçíîþ äàíîãî ïîíÿòòÿ, òàê ³ ïîòðåáàìè ïðàêòèêè. Ó òåçàóðóñ³ ñó÷àñíî¿ ïñèõîëî㳿 öå ïîíÿòòÿ àêòèâíî âèêîðèñòîâóþòü ó êîíòåêñò³ ðîáîòè ç ïñèõîñîìà-òè÷íèìè ðîçëàäàìè, òåõíîëîã³ÿõ äîñÿãíåííÿ óñï³õó â ñôåð³ ïðîôåñ³éíî¿ ñàìîðåàë³çàö³¿ òà ì³aeîñîáèñò³ñíî¿ êîìóí³êàö³¿. Òàêèì ÷èíîì, ñïèðàþ÷èñü íà êîíöåïö³þ Í. Ïåçåøê³àíà, ñëóøíî ãîâîðèòè ïðî òå, ùî ôóíêö³îíóâàííÿ Ų ïåðøî÷åðãîâî äîñë³äaeóºòüñÿ ó ñôåðàõ Ò³ëà, ijÿëüíîñò³ òà Êîíòàêò³â. Îäíàê ìîäåëü çãàäàíîãî â÷åíîãî ì³ñòèòü ³ ÷åòâåðòó ñôåðó ðå-àë³çàö³¿ aeèòòºâî¿ åíåð㳿 -Ñåíñè (ïðî ùî éòèìåòüñÿ íèae÷å). Âîíà ³íòåãðóº ó ñîá³ ö³íí³ñíîñìèñëîâå ïîëå îñîáèñòîñò³ (àáî/ ³ ñîö³óìó), ¿¿ ôàíòà糿 òà äóõîâí³ñòü. Ñàìå ç ö³º¿, àêñ³îëî-ã³÷íî¿ é òåëåîëîã³÷íî¿, òî÷êè çîðó åìîö³éíèé ³íòåëåêò º íàéìåíø âèâ÷åíèì. Ïðîòå ïîòåíö³àë äîñë³äaeóâàíîãî òåîðåòè÷íîãî êîíñòðóêòó âèõîäèòü äàëåêî çà ìåae³ ïîáóòîâèõ aeèòòºâèõ ñèòóàö³é, ó ÿêèõ ñóá'ºêò äîìàãàºòüñÿ áàaeàíîãî éîìó ðåçóëüòàòó. Òðàíñ-öåíäóþ÷èñü, â³í ñÿãຠêîíñòðóþâàííÿ îñîáèñ-ò³ñòþ (³ íàâ³òü ñóñï³ëüñòâîì) âëàñíî¿ -àâ-òåíòè÷íî¿ ³ êîíãðóåíòíî¿ -ß-òðàºêòî𳿠aeèòòºâîãî øëÿõó. ϳä öèì ðàêóðñîì ïðèéíÿòòÿ ÀÊѲÎËÎò×ÍÈÉ Ç̲ÑÒ ÅÌÎÖ²ÉÍÎÃÎ ²ÍÒÅËÅÊÒÓ ßÊ ÇÀÏÎÐÓÊÀ ÊÎÍÃÐÓÅÍÒÍÎÃÎ AEÈÒÒªÇIJÉÑÍÅÍÍß ÎÑÎÁÈÑÒÎÑÒ² ªâãåí ÊÀÐÏÅÍÊÎ ÓÄÊ 159.923 : 159.942

У статті здійснюється спроба аналізу проблем, які виникли в період карантину в галузі викладання хорових дисциплін у вищих навчальних закладах України. Поряд з розглядом позицій низки науковців стосовно позитивних і негативних наслідків дистанційної мистецької освіти автор висловлює припущення, що потенціал дистанційної освіти, незважаючи на існування великих проблем, використаний неповною мірою. Практична реалізація курсів «Хоровий спів», «Хорове диригування», «Хорове аранжування», «Читання хорових партитур» в умовах дистанційного навчання у ЗВО загострюється, оскільки підходи і традиційні установки, напрацьовані роками у ЗВО, не підходять для нового формату. І хоча освітній процес на мистецьких факультетах у ЗВО не призупиняється, водночас навряд чи можна стверджувати про знайдений альтернативний підхід до викладання хорових дисциплін і розроблену дієву методику підготовки студентів у таких умовах. У статті здійснюється аналіз втрат, які спіткають студентів, що вивчають дисципліни «Хоровий спів», «Хорове диригування», «Хорове аранжування», «Читання хорових партитур», та наводиться перелік знахідок, нових можливостей, які з'являються завдяки впровадженню комп'ютерних технологій і які максимально актуалізуються в період карантину. У період локдауну студенти зміцнюють теоретичне підґрунтя фахових предметів, опановують методи запису власних аранжувань на смартфон або комп'ютер з наступним прослуховуванням та обговоренням з викладачем. Студенти вдосконалюють мануальну техніку, навчаються витримувати темп, і в цій справі фонограма відіграє роль метронома. Навіть не маючи фортепіано, студенти під час локдауну здатні вивчати хорові партитури шляхом співу хорових партій та запису їх на смартфон і створення багатоголосних аудіофайлів. Здійснені перші експерименти зі створення аудіохорів, де студенти записують партії, орієнтуючись на відеозапис диригента, який потім зводить окремі партії в єдине звучання. Підсумки вивчення хорових дисциплін у період локдауну ще потребують аналізу й осмислення, проте вже зрозуміло, що тільки розвиток комп'ютерних технологій, опанування ними здатні підтримувати дистанційну освіту хорових диригентів на максимальній висоті та запобігти падінню рівня підготовки майбутніх хорових диригентів та вчителів музики. Ключові слова: дистанційна освіта, заклад вищої освіти, хоровий клас, хорове диригування, хорове аранжування, читання хорових партитур, методи навчання, комп'ютерні технології.

ADOLESCENTS' VICTIM BEHAVIOUR: FORMS OF MANIFESTATION AND ANALYSISVictim behaviour is peculiar to every person in a greater or lesser extent, regardless of age, sex, and education. It is manifested especially sharply in adolescence, which is characterised by rapid and intense life changes. The highest tendency of adolescents to fall into situations of danger is observed during this period. The aim of the article is a theoretical analysis of the main forms of manifestation of the victim behaviour of adolescents. The theoretical analysis revealed that the issue of victim behaviour can be considered in different aspects. In this study, the term "victim behaviour" denotes a form of adolescents' social activities based on wrong, reckless, immoral, provocative actions, which served as a trigger for committing crimes. The victim behaviour is a deviation from the norms of safe behaviour and is implemented in a set of social, mental, and moral manifestations. Many researchers associate these deviations with the following negative factors which violate the process of socialisation: dissatisfaction with social demands and the presence of such dispositions, which affect the choice of social means and ways of satisfying the needs. There are several groups of adolescents according to the victim behaviour manifestation. The first one includes adolescents with amoral and even unlawful behaviour. They are characterised by such traits as selfishness, rudeness, impatience, etc. The second group of victims involves adolescents who have no clear negative traits but their behaviour can cause or contribute to committing a crime. Along with this, the motives of such behaviour are considered as the adolescents' desire to assert themselves. And the behaviour of adolescents from the third group is considered to be neutral from the standpoint of morality and law. These adolescents are easily influenced by other people; they have no stable skills of moral behaviour, but skills and knowledge which are not their own beliefs.Keywords: adolescent, victim behaviour, forms, types, kinds of manifestations. specialists-psychologists, in psycho-counselling, etc. REFLECTIVE ACTIVITIES OF AN INDIVIDUAL IN A CRISIS SOCIETY