No abstract

Мета: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити систему оцінювання рівня сформованості цінностей здорового способу життя студентів у процесі фізичного виховання. Матеріал і методи: для вирішення поставленої мети використовувалися такі методи дослідження-аналіз та узагальнення літературних джерел і документальних матеріалів, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, соціологічні методи дослідження (анкетування), метод антропометрії, методи визначення функціонального стану організму, методи оцінки рівня фізичного здоров'я (за методикою Г. Л. Апанасенка), методи визначення рухової активності, тестування теоретичних знань, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 108 студентів та 120 студенток закладів вищої освіти м. Києва. Результати: визначено компоненти ціннісного ставлення студентів до здорового способу життя та уточнено критерії та показники їх сформованості: когнітивний (знання про здоров'я, здоровий спосіб життя, цінності здоров'я, аксіологічні установки на досягнення мети), мотиваційно-ціннісний (ставлення до власного здоров'я, позитивні емоції, інтерес та потреби до здорового способу життя), діяльнісний (вчинки та поведінка, що сприяють здоровому способу життя, дотримання вимог здорового способу життя у повсякденному житті). На основі визначених критеріїв та показників охарактеризовано рівні сформованості цінностей здорового способу життя: високий, достатній, задовільний та критичний. Виявлено, що більшість студентів мають критичний рівень сформованості цінностей здорового способу життя (юнаки-75,93%, дівчата-72,5%). Висновки: дістали подальшого розвитку наявні напрацювання щодо оцінки відношення студентів до здорового способу життя та сформованості їх ставлення до оздоровчої діяльності; на підставі аналізу даних емпіричних досліджень відзначено значне розходження між декларованою цінністю здоров'я, здорового способу життя та поведінковими установками студентської молоді. На основі отриманих даних нами запропоновано напрями модернізації фізичного виховання студентів, що сприятимуть формуванню цінностей здорового способу життя.

Резюме. Гармонізація природокористування є важливим та перспективним шляхом організації збалансованого природокористування в спорті, підходом до покращення умов для спортивної діяльності, збереження та зміцнення здоров’я спортсменів. Її розглядають як комплекс заходів, спрямованих на використання природних ресурсів з можливостями природи до самовідтворення та розвитку. Мета. Визначити основні підходи до гармонізації природокористування в галузі спорту. Методи. Аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації, де розглянуто питання проведення гармонізації природокористування на прикладі спортивних об’єктів; узагальнення, синтез, ідеалізація, індукція та дедукція, метод спрямування від абстрактного до конкретного. Результати. На основі проведеного дослідження було визначено, що для організації збалансованого природокористування у галузі спорту необхідно досягти його гармонізації. Для проведення заходів впровадження положень гармонізації природокористування в спорті є необхідність у підготовці фахівців, які мають навички та компетенції з відповідних питань. Таких фахівців вже почали готувати в Національному університеті фізичного виховання і спорту України за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт», спеціалізація «Менеджмент у спорті», профільне спрямування «Екологія спорту». Зроблено висновки, що гармонізація природокористування в спорті є важливим напрямом для досягнення положень сталого розвитку в галузі спорту. Ключові слова: збалансоване природокористування, концепція сталого розвитку, гармонізація, спорт, природа, довкілля.

No abstract

Introduction. Harmonious development of humanity is to transfer health care and improve the moral and psychological climate of people. Reaching these targets is not possible without a daisy-chaining to nature, rational use of natural resources. One of the most important aspects of the eco-friendly activity of sports organizations is an environmental education. Implementation of various environmental programs by international and national sports organizations throughout the world is clearly showed its importance. Aim is to find out the core structure and components of environmental education, as a fundamental of sustainability of sports. Material and methods: analysis of literary sources, documents in the Internet, monitoring of ecological content in the mass media, system-functional analysis. Results. In the context of our research, special attention has been given to the creation of eco-friendly mindset as a special form of perception, the characteristic signs of such a perception, the system of principles, views, ecological knowledge, values, assessments, activities in the system “Nature – Person – Society”. Eco-friendly mindset has been stated to be viewed from three sides: training, education, and enlightenment. As a result of research it was found that the further development of the Olympic movement involves the formation of appropriate environmental infrastructure of sports, environmentally oriented worldview of specialists in physical culture and sports, study and adaptation of the principles of sustainable development for Olympic sports in Ukraine. Conclusions. International and national experience is provided to indicate the high efficiency of the creation of eco-friendly mindset of young people while participating in sports events. In its turn, it changes mind for high creative self-realization, physical growth, social efficiency, psychological health of the personality.