Анотація. Збалансоване природокористування є важливою складовою концепції сталого розвитку в галузі спорту, а саме його економічних, соціальних та екологічних аспектів, суттєвим підходом до теорії і методики спорту в напрямі покращення умов для спортивної діяльності, важливим розділом екології спорту. Природокористування поділяють на два основні різновиди: загального та спеціального характеру. За характером використання природних ресурсів його поділяють на раціональне та нераціональне. Збалансоване користування природними ресурсами визначають передовсім як систему комплексної взаємодії суспільства і природи, що побудована на науково-законодавчій основі і найбільшою мірою відповідає як сучасним потребам суспільства, так і збереженню природи та орієнтована на дбайливе, раціональне, збалансоване використання природних ресурсів. Організація збалансованого природокористування у галузі спорту ґрунтується на обмеженні користуванням природними ресурсами та гармонізації людської діяльності з природою. Мета. Визначити основні підходи до організації збалансованого природокористування у галузі спорту. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури, узагальнення, аналіз, синтез, ідеалізація, індукція та дедукція, метод спрямування від абстрактного до конкретного. Результати. На основі проведених досліджень було визначено, що для організації збалансованого природокористування у галузі спорту передовсім необхідно досягти гармонізації спортивної діяльності з природою. Для проведення заходів із запровадження положень збалансованого природокористування у галузі спорту є необхідність у підготовці фахівців, які мають знання та компетенцію зі збалансованого природокористування. Таких фахівців вже почали готувати у Національному університеті фізичного виховання і спорту України за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт», спеціалізація «Менеджмент у спорті», профільне спрямування «Екологія спорту». Ключові слова: збалансоване природокористування, концепція сталого розвитку, спорт, природні ресурси.

Резюме. Гармонізація природокористування є важливим та перспективним шляхом організації збалансованого природокористування в спорті, підходом до покращення умов для спортивної діяльності, збереження та зміцнення здоров’я спортсменів. Її розглядають як комплекс заходів, спрямованих на використання природних ресурсів з можливостями природи до самовідтворення та розвитку. Мета. Визначити основні підходи до гармонізації природокористування в галузі спорту. Методи. Аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації, де розглянуто питання проведення гармонізації природокористування на прикладі спортивних об’єктів; узагальнення, синтез, ідеалізація, індукція та дедукція, метод спрямування від абстрактного до конкретного. Результати. На основі проведеного дослідження було визначено, що для організації збалансованого природокористування у галузі спорту необхідно досягти його гармонізації. Для проведення заходів впровадження положень гармонізації природокористування в спорті є необхідність у підготовці фахівців, які мають навички та компетенції з відповідних питань. Таких фахівців вже почали готувати в Національному університеті фізичного виховання і спорту України за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт», спеціалізація «Менеджмент у спорті», профільне спрямування «Екологія спорту». Зроблено висновки, що гармонізація природокористування в спорті є важливим напрямом для досягнення положень сталого розвитку в галузі спорту. Ключові слова: збалансоване природокористування, концепція сталого розвитку, гармонізація, спорт, природа, довкілля.

Резюме. Дуже важливим підходом до досягнення положень Концепції сталого розвитку спорту є раціональне використання екологічно безпечних територій для систематичного проведення спортивних заходів з урахуванням даних моніторингу якості повітря, насамперед атмосферного, як екологічного середовища існування людини. Для цього необхідно визначити методологічні підходи до відбору таких екологічно безпечних територій для систематичних занять спортом, що є актуальним та своєчасним. Мета. Визначити основні шляхи до відбору екологічно безпечних територій для систематичних занять спортом з орієнтацією на пріоритетні забруднювачі атмосферного повітря. Методи. Аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації, узагальнення, синтез, ідеалізація, індукція та дедукція, метод спрямування від абстрактного до конкретного. Результати. Визначено, що під час відбору екологічно безпечних територій для систематичних занять спортивною діяльністю необхідно керуватися положеннями «Глобальних рекомендацій ВООЗ за якістю повітря» з їх наступною деталізацією відносно спорту і в яких, як пріоритетні забруднювачі атмосферного повітря, були визначені завислі частинки діоксиду азоту та сірки, озон приземного шару. На орієнтовному рівні екологічного оцінювання можна попередньо користуватися індексом якості повітря. Для проведення заходів із впровадження положень «Глобальних рекомендацій ВООЗ за якістю повітря» необхідні фахівці, які мають компетенції та навички як стосовно спорту так і екології. Таких фахівців вже почали готувати в Національному університеті фізичного виховання і спорту України в рамках вивчення тематичного напряму збалансованого раціонального природокористування в галузі спорту. Ключові слова: екологічно безпечні території, спорт, моніторинг пріоритетних забруднювачів повітря, індекс якості повітря, біоіндикація.

Purpose. To determine and evaluate technogenic risks within the water purification systems of TSs and TPSs during normal operation in terms of electrocoagulation plant. Methodology. It is proposed to apply a fault tree method for the analysis of various operation failures of water purification facilities in the heat power industry. Additional analysis method, applied at stages one and two of technogenic risk determination, is suggested for its use. The method is based upon the construction of matrix combining states of the system elements. Findings. The aggregation of the combination matrix and fault tree method makes it possible to derive a new grapho-analytical procedure to analyse probabilities of technogenic risk initiation in the context of any water purification system operation both at the stage of its design and at the stage of its work. Originality. Non-routine operation of a water purification system may depend upon certain internal reasons as well the external ones. The reasons pose risks to a situation that at the output of the system, water will turn out being insufficiently purified. It has been identified that in terms of the non-routine operation of water purification system, risk probability is worth analysing with the help of the fault tree serving as graphical representation of causal relationships obtained while considering dangerous situations in reverse order to determine probabilities for their initiation. Practical value. The procedure helps obtain quantitative, qualitative, and causal-consequential indicatorsfacilitating control of technogenic risk initiation in water purification systems. Software has been developed to calculate rapidly the probabilities of running of block elements or water purification system elements in an operation mode or in a failure mode, and see clearly the poorest combinations in terms of an electrocoagulation water purification system.