З метою реконструкції седиментологічних та діагенетичних особливостей формування відкладів пізньоальбського-ранньосеноманського віку в районі Канівських дислокацій було вивчено та описано розрізи бурімської світи, що складає вер-хню частину розрізу та відслонюється в багатьох ярах. За реперними горизонтами окремих розрізів було скорельовано відклади світи, досліджено мікролітологічні характеристики порід та зроблено спробу встановити генезис усіх її складо-вих. Світа має піщаний склад з поодинокими дрібногравійними прошарками та характерними діагенетичними стяжіннями. Ці стяжіння -міцні пісковики різного ступеня скременіння, халцедоноліти, а також суттєво карбонатні утворення -чітко виражених шарів у розрізі, як правило, не утворюють. У результаті було помічено, що спостерігається чітка вертикальна ритмічна послідовність у розташуванні кременистих, карбонатних і гравелітистих утворень. Ця послідовність зберіга-ється на значні відстані.Кременисті стяжіння -різноманітного розміру (5-30 см), неправильної форми, різного ступеня цементації, часто ма-ють зональну будову, що пов'язано з різним ступенем розкристалізації кременистої речовини. Вони хаотично розподілені в товщі, іноді утворюють горизонтальні скупчення, зрідка у вигляді прошарків. Карбонатні утворення залягають перерив-частим шаром, мають більші розміри (20-80 см), округлу (валуноподібну) форму. При мікропетрографічному дослідженні було встановлено зональну будову, з поступовим переходом від пісковиків з базальним карбонатним цементом до чистих зернистих карбонатних порід всередині стяжінь. Цікавим фактом є виявлення фрагментів скременілої деревини, яка про-низує стяжіння та оточуючі слабозцементовані пісковики.Проведені дослідження однозначно свідчать про діагенетичний характер утворення як вапнистих валунів, так і стя-жінь кремнеземистих пісковиків. Було встановлено, що ритмічна, повторювана по розрізах послідовність кременистих, карбонатизованих і гравійних горизонтів фаціально обумовлена, а вони закономірно відрізняються за характером діагене-тичних перетворень. У подальших дослідженнях доцільно простежити ритмічну будову бурімської світи у відслоненнях інших ярів та визначити синхронні фаціальні відміни.Ключові слова: бурімська світа, кременисті стяжіння, карбонатні утворення, діагенез.Вступ та аналіз попередніх досліджень і публікацій. У будові осадової товщі Канівських дисло-кацій особливе значення мають крейдові відклади, що розкриті ерозійними процесами, виходять на денну поверхню в багатьох ярах і часто складають верхню частину розрізу. Вік крейдових порід -пізньоальбсько-ранньосеноманський, визначений за макропалеонто-логічними рештками [3,14]; самі породи відносять до бурімської світи [1,13, 18]. У літературі літологічний опис товщі звичайно наводять у загальному вигляді, часто обмежуючись назвою переважаючих порід [3,14,18].Бурімську світу було виділено 1987 р. [13,17]. Стра-тотип розкрито свердловиною в околиці с. Бурімка (Чо-рнобайський р-н, Полтавська обл.). Відклади поширені на всій території Дніпрово-Донецької западини (ДДЗ) та локально зу...
На основі вивчення залишків кременистої мікрофлори нами встановлена участь процесів розмиву і перевідкладення у формуванні верхньочетвертинних донних осадків у різних частинах акваторії Чорного моря. За таксономічним складом перевідкладених діатомових комплексів визначено вік відкладів, що зазнали розмиву і перевідкладення у сучасні дон ні осадки. Зроблена спроба оцінити джерело мобілізації і переносу речовини у верхньочетвертичні осадки Чорного моря на основі аналізу комплексів кременистих мікрофосилій. Ключові слова: Чорне море, діатомові водорості, донні відклади, підводний рельєф. На основе изучения остатков кремнистой микрофлоры нами установлено участие процессов размыва и переотложения в формировании верхнечетвертичных донных осадков в различных частях акватории Черного моря. По таксономическому составу переотложенных диатомовых комплексов определен возраст отложений, подвергшихся размыву и переотложению в современные донные осадки. Предпринята попытка оценить источники мобилизации и переноса вещества в верхнечетвертичные осадки Черного моря на основании анализа комплексов кремнистых микрофоссилий. Ключевые слова: Черное море, диатомовые водоросли, донные осадки, подводный рельеф. The taxonomic composition and the ecological structure of the Black Sea fossil diatom complexes were investigated. The role of bottom sediment transformation in the formation of Upper Holocene bottom deposits was determined. Characteristic features of the bottom sedimentary-deposition in different parts of the Black Sea were defined.
It is presented the information about complex research expeditions: "Dnieper - 2018", "Black Sea - 2018", "Danube - 2018" and "Danube - 2019" which carried out in accordance with the Agreement on the State institutions "Gosgidrografiya" and "Scientific Hydrophysical Center of NAS of Ukraine" scientific and technical cooperation. There were collected actual data on the hydrographic, hydroacoustic and hydrological water area conditions for both a correction of river maps, and an oceanographic data bank of the National Academy of Sciences of Ukraine.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.