No abstract

Мета дослідження: оцінити ефективність застосування трансплантації автологічних хондроцитів (АХ) у хворих після проведеної поперекової мікродискектомії у віддаленому періоді. Матеріали та методи. Проведено трансплантацію АХ 6 пацієнтам через 3 міс. після поперекової мікродискектомії. Оцінку клінічного стану проводили за шкалами VAS і NASS до операції та через 3 міс. після мікродискектомії, через 1 і 2 роки після трансплантації АХ. Також у ці періоди оцінювали магнітно-резонансні характеристики гідратації міжхребцевого диска. Результати. За даними магнітно-резонансної томографії встановлено відновлення гідрофільності пульпозного ядра у 4 із 6 пацієнтів (66,7 %), яким проводили АХ. Інтенсивність болю істотно знизилася вже в ранньому періоді після операції мікродискектомії, а через 3 міс. (на час проведення трансплантації АХ) зменшилася майже у 6 разів. Через 1 рік та 2 роки після трансплантації АХ цей показник продовжував поступово знижуватись. Функціональний статус та якість життя після операції мікродискектомії значно покращилися на момент проведення транс­плантації АХ, а після даної процедури істотно не змінились. Висновки. Автотрансплантація хондроцитів у пацієнтів після виконання поперекової мікродискектомії є безпечним методом хірургічного лікування дегенеративних захворювань хребта, що позитивно впливає на біомеханічні властивості оперованого міжхребцевого диска.

No abstract

Ïóíêö³éíà ëàçåðíà ì³êðîäèñêåêòîì³ÿ ïðè шèéíèх äèñêîãåííèх íåéðîêîìïðåñ³éíèх ñèíäðîìàх (àíàë³òèчíèé îãëÿä)Ïåäàчåíêî Þ.Є.Іíñòèòóò íåéðîх³ðóð㳿 ³ì. àêàä. À.Ï. Ðîìîäàíîâà ÀÌÍ Óêðà¿íè, ì. Кè¿â, Íàö³îíàëьíà ìåäèчíà àêàäåì³ÿ ï³ñëÿäèïëîìíî¿ îñâ³òè ³ì. Ï.Л. Шóïèêà ÌÎЗ Óêðà¿íè, ì. Кè¿â Îбãîâîðåíà àêòóàëüíà ïðîбëåìà зàñòîñóâàííя íîâîãî ì³í³³íâàзèâíîãî ìåòîäó х³ðóðã³чíîãî ë³êóâàííя шèéíèх äèñêîãåííèх íåéðîêîìïðåñ³éíèх ñèíäðîì³â (ÄНÑ) -ïóíêö³éíî¿ ëàзåðíî¿ ì³êðîäèñêåêòî쳿 (ПËМ). Çà äàíèìè ë³òåðàòóðè ïðåäñòàâëåíèé äîñâ³ä зàñòîñóâàííя з îãëяäó íà ë³êóâàëüí³ åôåêòè ëàзåðà â х³ðóð㳿 ãðèae ì³aeхðåбöåâèх äèñê³â.Îñîбëèâó óâàãó ïðèä³ëåíî ïîð³âíяëüíîìó àíàë³зó åôåêòèâíîñò³ ПËМ ïðè шèéíèх ÄНÑ, ìîaeëèâèì óñêëàäíåííяì âòðóчàííя. Âèзíàчåí³ íàïðяìêè ïîäàëüшîãî âèâчåííя ïðîбëåìè, íàñàìïåðåä, åôåêòèâíîñò³ ìåòîäó зàëåaeíî â³ä âèðàaeåíîñò³ êë³í³чíèх îзíàê шèéíèх ÄНÑ, зàëåaeí³ñòü ïðîãíîзó â³ä îäíî-чè бàãàòîð³âíåâîãî óðàaeåííя. Кëючîâ³ ñëîâà: øèйí³ äèñêîãåíí³ íåйðîêîìïðåñ³йí³ ñèíäðîìè, õ³ðóðã³чíå ë³êóâàííÿ, ïóíêö³йíà ëàçåðíà äèñêåêòîì³ÿ. Ïîâ'ÿçàí³ ç ì³ñöåâèì çíåбîëåííÿì J. Hellinger [29] 0,01-0,02 Аíàô³ëàêòèчíà ðåàêö³я Ïîâ'ÿçàí³ ç òåõí³чíèìè ñêëàäíîñòÿìè òà íåäîë³êàìè ïóíêö³¿ ÌõÄ J. Hellinger [29] Äî 1,3 Ãåìàòîìè ì'яêèх òêàíèí шè¿ Тðàâìà ìàã³ñòðàëüíèх ñóäèí шè¿, íåðâ³â òà íåðâîâèх ñïëåòåíü, ñòðàâîхîäó, òðàхå¿ J. Hellinger [29] Äî 1 Пîшêîäaeåííя íåðâîâîãî êîð³íöя J. Hellinger [29] 0,1 Ïîâ'ÿçàí³ ç 䳺þ ëàçåðà J. Chiu òà ñï³âààâòîðè [20], T. Hashimoto òà ñï³âàâòîðè [25], J. Hellinger [28, 29], S. Kobayashi òà ñï³âàâòîðè [34] òà ³í. Äî 1 Аñåïòèчíèé äèñöèò, ñïîíäèëîäèñöèò Ëàзåðíèé ì³єë³ò J. Hellinger [28, 29] 0,5

Цель исследования. Улучшение результатов хирургического лечения больных по поводу множественных грыж межпозвонковых дисков (МПД) шейного отдела позвоночника. Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 65 пациентов, в том числе 27 (41,5%) женщин, 38 (58,5%) мужчин, в возрасте в среднем (50 ± 0,56) года, продолжительность заболевания в основном 1 - 3 года. Результаты. Все пациенты активизированы в ближайшие 24 ч после оперативного вмешательства. Осложнений, рецидива болевого синдрома, прогрессирования неврологических симптомов после операции не отмечали. Обсуждение. Полученные положительные результаты свидетельствуют об эффективности примененных методов хирургического лечения. Выводы. 1. Стандартная микродискэктомия с применением переднего доступа в сочетании с пункционной лазерной микродискэктомией (ПЛМ) либо фенестрацией, выполненная у больных по поводу множественных грыж МПД шейного отдела позвоночника, позволяет: устранить дискогенную компрессию; минимизировать  хирургическую  травму; уменьшить продолжительность реабилитации после операции. 2. Сочетанное применение методов хирургического лечения позволило предупредить дальнейшее грыжеобразование на измененном смежном уровне позвоночно-двигательного сегмента.