Передісторія. В другій половині ХIХ-на початку ХХ ст. в Українi iснувала досить розгалужена система вищих навчальних закладiв для пiдготовки нацiональних кадрiв для господарства, освiти, науки i культури, де про водилася також певна наукова робота в галузі гуманiтарних, природничих i технiчних наук. Чимало учених зробили помiтний внесок у розвиток свiтової науки, а пiонерськi досягнення окремих її представникiв висунули їх у передовий загiн наукової елiти [1; 2]. Це дає підстави стверджувати, що вже на початку XX ст. в Українi iс нували всi умови для створення найвищої наукової установи-Академiї наук, яка на якiсно нових засадах, проте за допомогою держави об'єднала би провiдних учених, забезпечивши їм успiшну наукову дiяльнiсть, i орга нi зувала широку мережу науково-дослiдницьких iнститутiв найрiз нома нiтнiшого профiлю. Існує ціла низка версій стосовно ідеї про необхідність створення Української академiї наук. Наприклад, Н.Д. Полонська-Василенко вважає, що першi спроби утворення такої установи робилися в кiнцi 80-х-на по чатку 90-х років XIX ст. у Західній Україні, оскiльки в межах Росiйської iмперiї пiсля Емського акту 1876 р., який не тiльки забороняв українське друковане слово, а й узагалi припиняв український культурний рух, це було взагалі неможливо. У Києвi цю iдею пiдтримували В.Б. Антонович, М.В. Лисенко, К.П. Михальчук, В.Ф. Си миренко та iн., якi 1873 р. сприяли вiдкриттю Пiвденно-Захiдного вiддiлу Росiйського географiчного товариства, яке розгорнуло всебiчнi дослiдження минулого i сучасного України. На жаль, 1876 р. вiддiл було закрито i розпочато активну дiяльнiсть цього осередку, який, на думку Н. Полонської-Василенко, можна розглядати як «перший крок на шляху до створення Академiї наук», припинилася [3, c. 9]. Сприятливий ґрунт для нової спроби створення Української академiї наук iснував у Західній Україні. I таку спробу було зроблено у Львовi 1873 р., коли з iнiцiативи письменника i громадського дiяча О.Я. Кониського та української помiщицi з Полтавщини Є.І. Милорадович-Скоропадської і ще кiлькох осiб утворилося Товариство iм. Т. Шевченка, завданням якого було сприяння розвитку української словесностi. Засновники Товариства добре розумiли, що воно могло стати потужним науковим осередком, який вiдповiдав би рiвню свiтових наукових закладiв. В одному з номерiв журналу «Правда» (1889 р.) О.Я. Кониський опублiкував статтю, в якiй обстоював необхiднiсть перетворення Товариства на суто наукове, на зразок Кра кiвського, що стало предтечею Польської академiї наук. З iнiцiативи О.Я. Кониського, О.Г. Барвiнського та В.Б. Антоновича цю пропозицiю в квiтнi Ключові слова: Українська академiя наук (УАН), Наукове товариство iм. Т. Шевченка, Ук раїн ське наукове товариство, Українська Центральна Рада, Міністерство освіти та мистецтв, Комісія для вироблення законопроекту про заснування УАН, Спільне зібрання УАН, статут, Відділ.
