У статті обґрунтовано необхідність висвітлення педагогічних умов розвитку soft skills командної праці дітей старшого дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти. Розглянуто актуальність та необхідність розвитку soft skills командної праці дітей старшого дошкільного віку, проаналізовано сучасні наукові праці із проблеми дослідження. З’ясовано, що важливими педагогічними умовами сформованості soft skills до командної праці дітей старшого дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти є: забезпечення суб’єкт-суб’єктної взаємодії між учасниками освітнього процесу (дитина – дитина, дитина – дорослий, дитина – група дітей); створення емоційно збагаченого, розвивального освітнього середовища, спрямованого на розвиток у старших дошкільників співдружності та спільної діяльності у колективі; впровадження відповідного методичного забезпечення щодо розвитку soft skills (командної праці-кооперації) у дітей старшого дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти. З метою розвитку гнучких навичок у дітей дошкільного віку в освітньому процесі ЗДО вважаємо за необхідне використовувати метод тимбілдингу (командотворення). Актуальністю зазначеної проблеми зумовлено вибір теми кваліфікаційної (магістерської) роботи «Розвиток soft skills дітей старшого дошкільного віку». Вищезазначені теоретичні положення стали вихідними позиціями констатувального та формувального етапів експериментального дослідження щодо формування soft skills дітей старшого дошкільного віку. З метою з’ясування стану сформованості soft skills до командної праці дітей старшого дошкільного віку у дітей старшого дошкільного віку та отримання даних для створення методики формувального етапу експерименту проведено констатувальний експеримент. Зважаючи на означене, методика констатувального етапу дослідження включала такі напрями, як: робота з батьками дітей старшого дошкільного віку, робота із фахівцями дошкільної освіти та робота з дітьми старшого дошкільного віку.

У статті розкрито сутність понять «мораль», «моральне виховання» та «моральна поведінка дітей старшого дошкільного віку». Висвітлено проблему моральності, а також погляди науковців на проблему формування моральних якостей у дітей старшого дошкільного віку.Вважаємо, що одним з ефективних засобів впливу на емоційну та моральну сфери дитини є казка, яка належить світу дитинства. Розкрито роль казки в роботі з дітьми дошкільного віку, що сприяє пізнавальному розвитку дітей, виховує моральні почуття та впливає на особистість дитини. Досліджено особливості сприйняття та розуміння дітьми казки та її значення у формуванні здатності до творчого самовираження дошкільників. З'ясовано ефективність використання авторських та казок у контексті виховання дітей старшого дошкільного віку.Актуальністю зазначеної проблеми зумовлено вибір теми кваліфікаційної (магістерської) роботи «Формування моральних якостей дітей старшого дошкільного віку засобами казок». Вбачаємо, що кожен вибраний та створений казковий твір пробудить у дітей дошкільного віку певний спектр емоцій (радість, переживання, сум, жалість, обурення тощо) та проявить здатність не тільки передати ці відчуття, а насамперед, викличе ці почуття.Подані вище теоретичні положення стали вихідними позиціями констатувального та формувального етапів експериментального дослідження процесу формування моральних якостей дітей старшого дошкільного віку засобами казок.З метою з'ясування реального стану морально-етичного виховання в дітей старшого дошкільного віку, отримання базових даних для створення методики формувального етапу експерименту проведено констатувальний експеримент. Враховано закономірність, яка полягає в тому, що формування моральних якостей дошкільників здійснюється у процесі організованого цілеспрямованого освітнього процесу під впливом інтеграції та взаємопроникнення найближчого соціального оточення: вихователів, батьків та однолітків.З огляду на означене методика констатувального етапу дослідження включала два напрями: робота з фахівцями дошкільної освіти та робота з дітьми старшого дошкільного віку.Ключові слова: моральне виховання, моральна свідомість, моральна поведінка, казка, формування моральноетичного виховання дітей старшого дошкільного віку, майбутній вихователь закладу дошкільної освіти.

Анотація. У статті досліджено стан підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми дошкільного віку в умовах інклюзивного освітнього середовища. Проаналізовано ступінь розробленості проблеми в науково-педагогічній літературі та освітній практиці. Беручи до уваги постійне збільшення кількості дітей з особливими освітніми потребами, а особливо дітей з аутистичними порушеннями, і необхідності їх забезпечення повноцінною освітою, висвітлено проблему аутизму в дітей дошкільного віку, узагальнено сучасні дослідження цієї теми. У роботі розкрито особливості професійної підготовки студентів спеціальності «Дошкільна освіта» денної форми навчання освітнього ступеня «Магістр» до роботи з дітьми дошкільного віку із аутистичними порушеннями в інклюзивних групах. Ключові слова: професійна підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти, інклюзивна освіта, діти з особливими освітніми потребами, діти із аутистичними порушеннями, інклюзивні групи, розлади аутичного спектра.Summary. The article examines the state of preparation of future specialists of preschool education for working with children of preschool age in conditions of inclusive educational environment. The degree of problem development in scientific-pedagogical literature and educational practice is analyzed. Taking into account the constant increase in the number of children with special educational needs, and especially children with autistic disorders and the need to ensure their full education, the problem of autism in preschool children is highlighted. The modern researches on this subject are characterized. The peculiarities of the professional training of students of the specialty "Preschool education" of the full-time education of the educational degree "Master" for working with children of preschool age with autistic disorders in inclusive groups are revealed. Keywords: professional training of future specialists in pre-school education, inclusive education, children with special educational needs, children with autistic disorders, inclusive groups, autistic spectrum disorders.

У статті обґрунтовано необхідність висвітлення педагогічних умов формування комунікативної культури дітей старшого дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти. Розглянуто актуальність та необхідність формування комунікативної культури дітей старшого дошкільного віку, проаналізовано сучасні наукові праці із проблеми дослідження. З’ясовано, що важливими педагогічними умовами формування комунікативної культури дітей старшого дошкільного віку є розвиток мовної і мовленнєвої компетентностей як основи розвитку комунікативної компетентності старших дошкільників; розвиток комунікативних здібностей та вмінь дітей старшого дошкільного віку та збагачення мовлення дітей формулами мовленнєвого етикету. Проаналізовано шляхи розвитку вищеозначених вмінь та знань. Висвітлено, що важливою умовою розвитку комунікативної культури дітей старшого віку є розвиток їхнього мовного етикету, а саме здатності дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних i невербальних засобів. Дитина ініціює, підтримує розпочату розмову у різних ситуаціях спілкування, орієнтується у ситуації спілкування, вживає відповідні мовні i немовні засоби для вирішення комунікативних завдань, дотримується правил мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету; вміє адекватно реагувати на вчинки і слова інших. Актуальністю зазначеної проблеми зумовлено вибір теми статті «Формування комунікативної культури дітей старшого дошкільного віку». Вищезазначені теоретичні положення стали вихідними позиціями констатувального та формувального етапів експериментального дослідження щодо формування комунікативної культури дітей старшого дошкільного віку. З метою з’ясування стану комунікативної культури у дітей старшого дошкільного віку та отримання даних для створення методики формувального етапу експерименту проведено констатувальний експеримент. Зважаючи на означене, методика констатувального етапу дослідження включала такі напрями, як: робота з батьками дітей старшого дошкільного віку, робота з фахівцями дошкільної освіти та робота з дітьми старшого дошкільного віку.

The purpose of the study was to determine the state of performance of motor actions by girls with different handedness, which establishes a valid program for each age period of 3–5 years. Materials and methods. Sixty girls took part in the study (compared with the right-, left-hand preference, and ambidexterity), each attended a preschool, and at the time of the study, the age of each was within the range of 3 years 5 months 2 days to 3 years 5 months and 29 days. To obtain the necessary data, motor actions determined by the current child development program in the preschool period were used. The quality of the girls' performance of each defined motor action was assessed, and the procedure took place in January of each new school year, that is, when the girls were first 3 years old, then 4 and 5 years old. Results. Each age of the period of 3–5 years is marked by handedness-related features of development and manifestation of the motor function of girls when performing motor actions with their hands. At the same time, the majority of motor actions were performed by the girls of each sample with a score lower than the maximum score. This does not contribute to the intensive development of the motor function of girls, which differs from the task defined by the current program for preschool education institutions. Comparing the results of girls with different handedness, it was found that in most motor actions, the scores obtained for performance differ by a statistically significant amount, and at each age of the studied period. Conclusions. Establishing features in the quality of performance of motor actions by girls with different handedness at each age period of 3–5 years is an important task. To increase the effectiveness of the educational process, the teacher needs to pay more attention to the study of those motor actions that were evaluated with low scores in girls with a certain preferred hand.