The article reveals the problems of organic farming in Ukraine. The study showed that small producers, such as family farms, have the ability to produce organic products in accordance with the appropriate requirements. A SWOT analysis of the process of organic farming by a private peasant household was conducted as well as the main opportunities and threats, strengths and weaknesses of its functioning and development were identified. The strategy of development of the Ukrainian organic agriculture of family farms has been chosen. It will give the chance to pursue it further by means of strategic directions, such as: tax incentives for producers of organic products, implementation of the state program for sustainable development of rural areas, "green" tourism and rural cooperation, elimination of political levers of influence on the implementation of state agricultural policy, as well as implementation of the state program to support the development of advisory services in the field of organic production.

W artykule przedstawiono rolę gospodarstw rodzinnych w rozwoju obszarów wiejskich w Polsce. Analiza wykazała, że Polska jest doskonałym przykładem tego, jak kompleksowa polityka rozwoju obszarów wiejskich może prowadzić do udanej modernizacji rolnictwa. Badanie etapów formowania i aktualnego stanu rolnictwa rodzinnego w Polsce pozwoliło na zarysowanie kluczowych czynników jego rozwoju. Ustalono, że rodzinne gospodarstwo rolne pełni wzajemnie powiązane funkcje: komercyjno-produkcyjną, społeczną, środowiskową, kulturowo-cywilizacyjną i osadniczo-wiejską. Udowodniono, że rodzinne gospodarstwa rolne są dominującą siłą napędową rozwoju obszarów wiejskich oraz kształtowania bezpieczeństwa żywnościowego i środowiskowego oraz stabilności społeczno-ekonomicznej w Polsce. Mechanizm zarządzania rozwojem rolnictwa, zgodnie ze Wspólną Polityką Rolną (WPR) Unii Europejskiej (UE), oparty jest na kluczowych czynnikach zrównoważonego rozwoju obszarów wiejskich: gospodarczym, społecznym i środowiskowym, które zapewniają poprawę dobrostanu rolników i stabilności społeczno-ekonomicznej, ochrony środowiska i humanitarnego traktowania zwierząt gospodarskich. Zaproponowano pojęcie rozwoju obszarów wiejskich, które opiera się na rozwoju rolnictwa rodzinnego, co pozwoliło uwzględnić nie tylko zasady mechanizmu rynkowego, ale także ograniczy antropogeniczne oddziaływanie człowieka na przyrodę i przyczyni się do osiągnięcia równowagi społeczno-ekologicznej.

No abstract

Мета статті-розкрити етапи і ключові фактори сталого розвитку сімейного фермерства у Польщі та, з урахуванням успішного європейського досвіду і національних особливостей, окреслити перспективи розвитку сімейних ферм в Україні. Методика дослідження. У процесі дослідження використано діалектичні методи пізнання процесів і явищ; монографічний (аналіз етапів розвитку сімейного фермерства в Польщі); емпіричний (щодо комплексної оцінки сучасного стану об'єкта дослідження); порівняльного аналізу (визначено проблеми й напрями становлення та розвитку сімейного фермерства у Польщі та в Україні); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків). Результати дослідження. За аналізу етапів становлення та сучасного стану сімейного фермерства у Польщі виявилося можливим окреслити ключові чинники розвитку сімейного фермерства в Україні. Встановлено, що в рамках імплементації досвіду Польщі щодо розвитку сімейного фермерства Україні слід враховувати власні історичні та економічні передумови розвитку сільського господарства, сформований менталітет сільських мешканців, реалії розвитку аграрного сектору та ключові інтереси всіх без винятку сільськогосподарських товаровиробників. Не применшуючи значущості великих сільськогосподарських виробників, як провідних експортерів-аграріїв, доведено, що домінуючою рушійною силою в розвитку сільських територій та становленні продовольчої та екологічної безпеки, соціально-економічної стабільності в Україні мають стати сімейні ферми. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку підходи до механізму управління розвитком сімейних ферм, в основу яких покладено ключові фактори сталого розвитку сільських територій, підвищення добробуту фермерів та соціально-економічної стабільності країни, а саме: достатня та обґрунтована фінансова підтримка малих і середніх сімейних фермерських господарств, розвиток системи дорадництва та доступ до організованого ринку.