The pandemic of COVID-19 has influenced all sectors of social life, including the global economy and trade relations. The year of 2020 was marked with significant changes in internal and foreign economic policy of almost all nations. The purpose of the paper is to study the measures taken by the EU and the USA as the world's leading economies to regulate their foreign trade in the global crisis caused by the COVID-19 pandemic. The tasks of the study are to show the influence of the crisis on changes of global trade policy in front of the threat to national security. Methodology. The study is based on the results of statistical analysis of data provided the WTO and the UNCTAD. The authors show an analytical assessment of the foreign trade indicators of the EU and the USA. Methods of comparison and generalization were used to formulate conclusions on regulatory trends in foreign trade of the US and the EU. Results allowed identifying specific features and changes in the regulation of foreign trade of the EU and the US, assessing the impact of the pandemic on their foreign trade. It was found that both mentioned players of the world economy have actively introduced both deterrent and liberalization measures during 2020, which were aimed at providing the domestic market with scarce COVID-related goods. The study shows the transition from export restricting to import liberalizing measures in foreign trade policies from the start of pandemic to the late 2020. Practical implications. Understanding and predicting the possible actions of partners (the US and the EU in this case) in the field of foreign trade regulation is an important practical aspect, which has to be taken into account when developing Ukraine's foreign trade policy. Value/originality. The study of foreign trade policy of the world's leading countries allows us to understand the behavior of governments of the countries that are largely dependent on participation in international trade in their development, to draw conclusions about the most common instruments of foreign trade policy in the time of humanitarian and economic crises.

No abstract

Анотація. У статті досліджено основні фактори, що сприяли становленню Сполучених штатів Америки як провідного учасника світової торгівлі товарами та послугами. До таких факторів віднесено ресурсний; фактор розвитку підприємницьких структур, що здійснюють експорт; ступінь державної підтримки та розвиток інфраструктури зовнішньоекономічного підприємництва; структуру експорту та технологічний розвиток; особливості національної системи регулювання зовнішньої торгівлі та впливовість країни у міжнародних економічних організаціях. Визначено, що багаті природні умови сприяли розвитку сільськогосподарського експорту, формуванню розгалуженої транспортно-логістичної мережі, досягненню ефекту масштабу у виробництві. До ресурсних факторів, що позитивно впливають на позиції США на світових ринках, віднесено високопродуктивні трудові ресурси, високий рівень наукової та професійної підготовки кадрів, задіяних у експортних галузях. Важливим чинником у забезпеченні позицій країни як торговельного лідера є розвиток інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності, зокрема системи державних органів сприяння експорту, а також домінуюча роль транснаціональних корпорацій як основного експортера американської продукції. Ключові слова: глобальне торговельне лідерство, світова торгівля, експорт, технологічний розвиток, регулювання міжнародної торгівлі.

Анотація. У статті досліджено процеси економізації дипломатії США, що відбувалися впродовж урядування президентів Б. Обами та Д. Трампа. Розглянуто підходи вітчизняних науковців та їхнє бачення інституційної будови моделі економічної (зокрема, комерційної) дипломатії США та відмінностей у регулюванні зовнішньої торгівлі президентадемократа та президента-республіканця. На підставі аналізу Стратегії національної безпеки США, програмних документів та звітів щодо торгової політики президентів, опублікованих Офісом торгового представника США, та конкретних дій керівництва держави проведено порівняльну оцінку торгових політик каденцій двох президентів та трансформацій, що відбулися у економічній дипломатії та зовнішньоторговельний політиці США в контексті необхідності збереження глобального торговельного лідерства та конкурентного наступу КНР.

The main objective of the paper is to find a universal, simple in calculation and comprehensive approach to measuring the state of economies in terms of their dominance at global goods and services market. The article proposes a method for assessing the global trade leadership of countries as a component of world economic leadership, based on the calculation of the complex indicator of global trade leadership (Global Trade Leadership Index). The importance of finding the approach to calculating the state of economies in global trade in goods and services is approved by the need for monitoring current changes in state of play at the global market especially with the growing role of Asian countries, and changes in positions of traditional leaders of global economy. Global trade leadership is seen as a component of global economic leadership, which characterizes the degree of economic dominance in the global market for goods and services. At the same time, special attention in assessing the positions of countries is drawn to key trends in world trade, such as the growing role of transnational corporations and high-tech exports in trade transactions. In addition, diversification of exports is considered as an indicator showing the state of the economy at the global market as it was previously revealed by foreign scholars. When choosing the subfactors based on which the index is calculated, the main criteria are their availability and comparability for different countries, as well as the index representation of both quantitative and qualitative characteristics of countries’ participation in international trade. The index is based on eight indicators that characterize the performance of trade, the degree of concentration of national exports, the position of national transnational corporations, and degree of freedom of trade and is calculated using benchmarking to analyze countries’ approach to world leadership in trade. Based on the proposed methodology, the index was calculated for the fifteen leading exporters of the world for 2019 and 2010, which allowed to determine the position of the world’s leading economies in world trade now and to conduct a retrospective assessment of global trade leadership.