No abstract

The qualitative composition and quantitative content of fatty acids in leaves of vegetable marrows (Cucurbita pepo L. var. giromontina Alef.), zucchini (Cucurbita pepo L. var. cylindrica Paris) yellow- and green-fruits varieties were determined by using GC/MS. 14 fatty acids were identified as the result of the experiment. Unsaturated fatty acids were found to be dominated in the raw plant material. The total content of unsaturated fatty acids amounted to 60.47% in vegetable marrows leaves, 64.35% yellow zucchini leaves and 68.85% green zucchini leaves, among which linoleic and linolenic acid dominated. The related health lipid indices (IA, atherogenicity, IT, thrombogenicity and IH, health) were determined. It is shown that the use of such biological resources is actual and expedient for the purpose of alimentary correction of the physiological condition of a person.

Foxtail millet (Setaria italica L.) belongs to the family Poaceae (grasses). The plant is widely cultivated in Europe, Asia, Africa, and America. It is included in the Chinese Pharmacopoeia 2000. Our goal was to identify and determine quantitatively sterols in grain of this plant. Raw material was extracted exhaustively with CHCl 3 in a Soxhlet apparatus. The evaporated extract was methylated by acidified methanol and diazomethane. The sterol composition was determined by GC-MS, which enabled us to determine accurately the molecular weights of sterols and to differentiate easily compounds with skeletons consisting of 29, 30, or 31 C atoms [1-3]. A total of 12 sterols was identified by analyzing the grain (Table 1). Table 1 shows that γ-sitosterol (2.781 mg/kg); stigmastanol (1.006 mg/kg); 5-cholesten-3-ol, 24-methyl (0.913 mg/kg); and campesterol (0.867 mg/kg) dominated the sterols. According to the literature the sterols from foxtail millet are also present in other plant oils. Thus, campesterol was isolated from rapeseed, soy, and wheat-germ oils. γ-Sitosterol is one of the main sterols of soy and wheat-germ oils. Stigmasterol occurs also in soy oil. One of the most important sterols is cholesterol or 5-cholesten-3β-ol, which is a precursor in the synthesis of steroidal hormones, bile acids, and vitamin D 3. It is involved in cell membrane formation. Cholesterol is a secondary alcohol and can react with higher carboxylic acids or other compounds, even toxic ones (bacterial toxins, snake and spider venom, etc.), detoxifying them and performing protective functions in the organism. It can stick to walls of blood vessels and decrease their elasticity (atherosclerosis) in cases of disrupted cholesterol exchange.

Вступ. Рослини є джерелом майже 30 % амінокислот, які перебувають у вільному або зв’язаному стані. Поширеність амінокислот у рослинах та їх висока біологічна активність сприяють ефективній дії на організм як лікарської сировини, так і препаратів з неї. Мета дослідження – вивчити якісний склад та визначити кількісний вміст амінокислот у листі кабачків трьох сортів для раціонального використання при виробництві фітопрепаратів або дієтичних добавок, передусім оздоровчого призначення. Методи дослідження. Загальний амінокислотний склад листя кабачків визначали методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії. Результати й обговорення. В усіх досліджуваних зразках сировини було виявлено по 18 амінокислот. Їх амінокислотний профіль достатньо однорідний за складом: 7 незамінних амінокислот, 3 напівзамінних та 8 замінних. Найбільший вміст суми амінокислот визначено в листі кабачків жовтоплодних (16,103 мг/100 мг), а найменший – у листі кабачків білоплодних (10,782 мг/100 мг). В усіх зразках досліджуваної сировини домінували глутамінова й аспарагінова кислоти, в значній кількості містились лейцин, аланін, лізин, аргінін, гліцин, пролін. Вміст у досліджуваній сировині суми незамінних амінокислот становив майже 1/3 від їх загальної суми (в листі кабачків білоплодних – 32,38 %, жовтоплодних – 32,71 %, зеленоплодних – 32,56 %). Серед незамінних амінокислот переважали лейцин, лізин, фенілаланін і треонін. Встановлено, що листя кабачків має достатньо високий показник амінокислотного скору за всіма незамінними амінокислотами і наближається до “ідеального” білка за вмістом валіну, лізину, лейцину та фенілаланіну. З’ясовано, що білок листя кабачків усіх досліджуваних сортів характеризується високою біологічною цінністю (61,27, 54,38 та 80,60 % відповідно). Висновки. Методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії вивчено амінокислотний профіль листя кабачків трьох сортів. Встановлено, що склад амінокислот достатньо однорідний, а загальний їх вміст коливається в межах 10,782–16,103 мг/100 мг. Домінують глутамінова й аспарагінова кислоти, в значній кількості містяться лейцин, аланін, лізин, аргінін, гліцин, пролін. Результати проведених досліджень свідчать про досить високий і різноманітний вміст у листі кабачків амінокислот, які можуть поліпшувати збалансованість лікарських фітопрепаратів, дієтичних добавок на їх основі та дозволяють припустити наявність широкого спектра фармакологічної активності.