Дисбіоз товстої кишки (ДТК) часто виникає при захворюваннях травного тракту, зокрема при хронічному панкреатиті (ХП). Мета дослідження — дослідити ефективність різних схем корекції ДТК та її вплив на динаміку вільних амінокислот сироватки крові (ВАКСК) у хворих на ХП та цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 82 хворих на ХП та ЦД 2-го типу. Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження, аналіз калу на дисбіоз, а також визначення рівня ВАКСК. Хворих на ХП та ЦД 2-го типу розподілено на 2 групи залежно від методу корекції ДТК. Результати та їх обговорення. Призначена терапія виявилась ефективною в обох групах обстежених хворих на ХП та ЦД 2-го типу на вираженість проявів ДТК. Нормалізація мікрофлори товстої кишки у хворих на ХП та ЦД 2-го типу супроводжувалась позитивною динамікою в рівнях ВАКСК. Встановлено зменшення показників метіоніну, валіну, цистеїну в пацієнтів обох досліджуваних груп. Звертає увагу більш виражена позитивна динаміка в рівнях таких амінокислот, як триптофан, тирозин, фенілаланін, аспарагін (р<0,01) переважно у хворих ІІ групи. Висновки. У хворих на ХП та ЦД 2-го типу встановлено ДТК переважно ІІІ та ІІ ступенів, що супроводжується порушенням рівнів ВАКСК у цих пацієнтів. Комплексна терапія із використанням препарату Bacillus coagulans та вітамінів В9 і В12 у поєднанні з B. infantis 35624 у хворих на ХП та ЦД 2-го типу є ефективним засобом для нормалізації ДТК, що, у свою чергу, супроводжується позитивною динамікою в рівнях ВАКСК (зменшенням показникаметіоніну, валіну, цистеїну та збільшенням рівня триптофану, тирозину, фенілаланіну).

Підшлункова залоза (ПЗ) виробляє більш ніж 20 травних ферментів за добу. При захворюваннях ПЗ ця функціональна активність знижується, внаслідок чого відбувається порушення травлення з розвитком трофологічної недостатності. Мета – визначити особливості трофологічного статусу у хворих на хронічний панкреатит (ХП) та цукровий діабет (ЦД) 1-го та 2-го типів. Матеріал і методи. Обстежено 126 хворих на ХП та ЦД. Хворих на ХП поділено на 2 групи: в І групу увійшли 62 хворих на ЦД 1-го типу, а ІІ групу склали 64 пацієнти з ЦД 2-го типу. Усім обстеженим пацієнтам проведені загальноклінічні дослідження, а також біоімпедансометрія. Результати. Серед хворих І групи переважали пацієнти з нормальною вагою тіла та дефіцитом маси тіла (42,0 % та 29,0 %; р<0,01), тоді як серед пацієнтів з ХП та ЦД 2-го типу – особи з ожирінням І ст. та надмірною вагою тіла (31,2 % (р<0,01) та 28,1 % (р<0,05)). У хворих І групи встановлено дефіцит м’язової та кісткової маси, а також нестачу вмісту рідини в організмі, тоді як у хворих ІІ групи діагностовано виражене накопичення жирової маси в організмі та зниження м’язової маси, а також перевантаження організму вмістом рідини. Висновки. Антропометричне дослідження вказує на переважання пацієнтів з дефіцитом маси тіла та нормальною вагою у групі хворих на ХП та ЦД 1-го типу, тоді як серед хворих на ХП та ЦД 2-го типу переважають особи з ожирінням І ступеня та надмірною вагою. У хворих на ХП та ЦД 1-го типу дослідження складу тіла вказує на дефіцит м’язової та кісткової маси, а також відносне зменшення вмісту рідини, тоді як у хворих ІІ групи (поєднання ХП та ЦД 2-го типу) діагностовано збільшення жирової маси та рідинного компонента при тенденції до зменшення м’язової маси.

РЕЗЮМЕ. Дисбіоз кишечника часто виникає при захворюваннях травного тракту, зокрема при хронічному панкреатиті. Клініка ХП із супутнім ДК ускладнюється синдромом порушення травлення, гіпо- й авітамінозом, диспротеїнемією, інтоксикацією. Мета – визначити особливості забезпечення вітамінами групи В хворих на ХП та цукровий діабет (ЦД) 2-го типу за наявності дисбіозу товстої кишки (ТК). Матеріал і методи. Обстежено 82 хворих на ХП та ЦД 2-го типу. Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження, аналіз калу на дисбіоз, а також визначення рівнів вітамінів В1, В6, В9, В12 у сироватці крові. Результати. Встановлено, що 51,2 % хворих на ХП та ЦД 2-го типу мають дисбіоз IIІ ступеня. У хворих на ХП та ЦД 2-го типу виявлено зменшення рівня вітамінів В9, В12 у 3,9–2,8 раза та вітамінів В6, В1 у 2,6–2,0 рази (р<0,01), порівняно з показником контрольної групи. Встановлено сильну пряму залежність між ІІІ ступенем дисбіозу ТК та рівнями всіх вивчених нами вітамінів групи В. Отже, із прогресуванням вираженості дисбіозу ТК у хворих на ХП та ЦД 2-го типу встановлено зменшення рівня вітамінів групи В із мінімальним відхиленням від показників контрольної групи при дисбіозі ТК І ст. та максимальними відхиленнями – при дисбіозі ТК ІІІ ст. Висновки. У всіх хворих на ХП та ЦД 2-го типу встановлено дисбіоз ТК, причому частіше це дисбіоз ІІІ та ІІ ступенів (у 51,2 % та у 31,7 % обстежених відповідно). У хворих на ХП та ЦД 2-го типу виявлено зниження рівнів вітамінів В1, В6, В9, В12, що прямо залежать від вираженості дисбіозу ТК у даних пацієнтів.