The basic micromorphological features of fossil Pleistocene soils of the Middle Pobuzhzhya region are revealed. The early Neopleistocene (Shyrokyne, Martonosha, Lubny) and Middle Pleistocene Zavadivka soils are characterized by bright brownish, reddish and brownish colors of plasma, compact composing structural separations in the form of cleave blocks with densely packed nodular formations of ferruginous matter, cracksman ship of the mass, a significantamount of ferruginous, manganese and carbonate new formations. In the soils of the early optimum of the Kaydaky stage, signs of the eluvial-illuvial processes were observed (impoverished on the thin clays and humus fields with the «washed» grains of the mineral skeleton, the destroyed microaggregates in the eluvial and the impregnation of the plasma by calomorphic clays in the form of streaks, films, streams in the illuvial horizons). In the Pryluky soils there is a well-expressed microagregation of the mass, a branched net of twisted pores, humus coagulation in the humus and humus transition horizons, various forms of carbonate new formations as the impregnation and plasma cementation by microcrystalline calcite, presence of isolated crystals of crypto-, micro- and small crystalline calcite. The specific individual features of the Vytachiv soils are cleave block microstructure, the presence of the nodular concentric organo-iron-clay formations, and microorsteins. Dofinivka soils are characterized by a loose microstructure, fuzzy rounded microaggregates, a developed system of twisted pores, and enrichment of mass on carbonates. In order to clarify the genetic types of fossil Pleistocene soils of the Middle Pobuzhzhya, identification of the signs of elementary soil formation processes was carried out on the basis of micromorphological analysis data. The significance of the results of micromorphological researches for paleogeographical reconstruction is outlined. It has been established that certain groups of soil formation processes are characteristic for fossil soils of separate paleogeographical stages. In the soils formed up to the Dnieper glaciation (Shyrokyne, Martonosha, Lubny and Zavadivka), signs of processes of claying, rubbification, ferralization, cleaving were displayed, but weakly expressed humus formation, thoughcarbonization were diagnosed. In the soils formed after the maximum glaciation (Kaydaky, Pryluky, Vytachiv, Dofinivka), signs of the such processes as humus formation, podzolization, lessive, leaching, damp-meadow soil formation on floodplain, migration of carbonates, etc., are established. It is processes which are predominating in the modern soils of the territory of Ukraine. Assertaintment of elementary soil-forming processes, diagnosed in multi-annual fossil soils, have made it possible to identify their genetic types and as a result, to reconstruct the soil cover in separate stages of the Neopleistocene, to establish regional patterns of evolutional stadial changes and the natural environment in the Pleistocene on the territory of the Middle Pobuzhzhya.

Мета дослідження -реконструювати природні умови часу життєдіяльності трипільського населення на основі палеоґрунтових досліджень поселення біля села Лікареве в Кіровоградській області. Методологічною основою дослідження є використання геоархеологічного підходу, спрямованого на реконструкції природних умов у різні часи життєдіяльності людини на основі синтезу результатів археологічних та палеогеографічних даних. Наукова новизна дослідження полягає в отриманні нових палеоґрунтознавчих даних щодо природних умов в атлантичний етап голоцену. Встановлено, що в час життєдіяльності трипільського населення на території дослідження були поширені чорноземи звичайні, які вказують на степові, більш аридні кліматичні умови порівняно з сучасними (сучасні зональні ґрунти цієї території -чорноземи типові). Відповідно, територія дослідження, що нині перебуває в лісостеповій зоні, в атлантичний етап голоцену перебувала в степовій зоні, межа поширення якої була зміщена на північ. Ключові слова: палеогеографія; голоцен; палеоґрунти; трипільська культура. Zh.M. Matviishyna, S.P. Doroshkevych Institute of Geography of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv RECONSTRUCTION OF NATURAL ATLANTIC HOLOCENE STAGE CONDITIONS BASED ON THE PALEOSOIL RESEARCH OF TRYPILLYA SETTLEMENTThe aim of the research -to reconstruct the natural life conditions of trypillia population time based on paleosol studies of the settlement near the village Likareve in Kirovograd region. The methodological basis of the study is the use geoarchaeological approach aimed at the reconstruction of natural conditions at different times of human life activity based on the synthesis of the results of archaeological and paleogeographical data. The scientific novelty of the research is in obtaining new paleosol data on environmental conditions during the Atlantic phase of the Holocene. It has been found that at the time of trypillia population settlements on the studied territory, the ordinary black soils were widely spread, indicating the steppe, more arid climatic conditions compared with modern (modern zonal soils in the area are the typical black). Correspondingly, the area of research, which is now located in the forest-steppe zone, was at the Atlantic phase of the Holocene in the steppe zone, the boundary of which has shifted to the north.

1Мета проведених палеогеографічних досліджень -встановити закономірності поетапних змін природних умов проживання людини на території України у плейстоцені та голоцені у зв'язку із загальними трендами і дрібною ритмікою змін клімату. Актуальність таких досліджень полягає у вирішенні фундаментальної наукової проблеми -відтворення розвитку плейстоценової та голоценової природи у зв'язку з реконструкцією умов заселення й проживання давньої людини на території України. Застосування комплексу палеогеографічних методів з активним використанням палеопедологічного методу, в т.ч. мікроморфологічного аналізу, та геоархеологічного підходу надало можливість встановити регіональні особливості природних умов у певні етапи розвитку людського суспільства на ключових ділянках та відтворити умови проживання людини в різні часи її розвитку. Institute of Geography of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv PALEOGEOGRAPHICAL PRECONDITIONS AND FACTORS OF THE CHANGES OF HUMAN'S LIVING ENVIRONMENT ON TERRITORY OF UKRAINE IN PLEISTOCENE AND HOLOCENEThe aim of the conducted investigation was to define peculiarities of staged changes of human's living environment on territory of Ukraine in Pleistocene and Holocene according to the main trends and short rhythms of the climate changes. The actuality of such investigations caused by solving of fundamental scientific problem which deals with reconstruction of Pleistocene and Holocene natural conditions for defining the environment of human living and spreading on the territory of Ukraine. For investigation the regional features of natural conditions of the different stages of human living in the key areas the complex of paleogeographical methods was applied. This approach included paleopedological and geoarchaeological methods and micromorphological analysis of soils samples.

Значення ритміки заплавного ґрунтоутворення як індикатора змін фізико-географічних умов протягом пізнього голоцену розглянуто на прикладі Східноєвропейської рівнини. На основі вивчення етапів формування заплавних ґрунтів та узагальнення палеогеографічної інформації встановлено закономірності зміни кліматичних параметрів, зокрема гумідності й температурного режиму в окремі хроноінтервали голоцену. Здійснено кореляцію короткочасової ритміки голоценового педогенезу в пізньому голоцені з результатами власних досліджень заплавних ґрунтів у лісостеповій зоні України, в межах басейну Південного Бугу. Виявлено та охарактеризовано етапи ґрунтоутворення у суббореальному та субатлантичному періодах голоцену віком 1640±60, 1850±60 та 3890±60 років тому з позиції вмісту гумусу, карбонатних сполук та важких металів. Обґрунтовано зв'язок досліджених стадій педогенезу та гідротермічних параметрів клімату. Ключові слова: голоцен; ґрунт; клімат; фізико-географічні умови; важкі метали; гумус; карбонати. Zh.M. Matviishyna, O.V. Matsibora Institute of Geography of the Ukraine National Academy of Sciences, Kyiv THE RHYTHM OF FLOODPLAIN SOIL CREATION IN LATE HOLOCENE AS INDICATOR OF PHYSICAL GEOGRAPHIC CONDITIONS CHANGESValue of flood soil creation rhythms as an indicator of physical geographic conditions changes during the Late Holocene has been reviewed based on the East European Plain example. Based on the study of floodplain soils formation stages and generalization of paleogeographical information, patterns in climate parameters changes have been established, including humidity and temperature in separate Holocene chrono intervals. Short-term correlation of Holocene pedogenesis rhythm in the late Holocene with the results of our own research of the floodplain soils in the Ukraine forest steppe zone, within the Southern Bug river basin has been performed. The stages of soil creation in Subboreal and Subatlantic Holocene aged 1640 ± 60, 1850 ± 60 and 3890 ± 60 years ago from the position of humus, carbonate compounds and heavy metals content have been revealed and characterized. Connection between the researched pedogenesis stages and hydrothermal climate parameters has been grounded.

Публікацію підготовлено за результатами палеоґрунтознавчих досліджень різночасової археологічної пам'ятки -Сторожівський курганний могильник, які проводилися співробітниками сектора палеогеографії Інституту географії НАН України впродовж 2010-2015 рр. При дослідженні застосовано геоархеологічний підхід у контексті палеопедологічного методу з використанням мікроморфологічного аналізу. Суть цього підходу полягає у вивченні похованого ґрунту під археологічною пам'яткою та порівняння його із сучасним ґрунтом. В результаті отримано нові дані про природні умови дрібних хроноінтервалів пізнього голоцену на досліджуваній території. GEOARCHAEOLOGICAL APPROACH IN PALEOSOIL RESEARCH OF ARCHAEOLOGICAL SITESThe publication was prepared on the basis of the results of paleopedological studies of the time archeological monument Storozhove burial mound, which was conducted by employees of the paleogeography sector of the Institute of Geography of the National Academy of Sciences of Ukraine during 2010-2015. The study used the geoarhaeology approach in the context of the paleopedological method using micromorphological analysis. The main essence of this approach is the study of buried ground under an archaeological monument and its comparison with modern soil. As a result of the research, new data on the natural conditions of the small chronointervals of the late Holocene were obtained.