Currently, the necessity to establish effective forms and methods of learning in a distance format is gaining particular relevance in the field of musical art development. They will allow for maintaining the quality of the educational process and ensuring the quality of students' musical activity and their acquisition of skills in practical classes. Taking into account the above, the music teacher's goal nowadays is to determine the most effective educational platform with minimal audio and video lag and to organize work in a remote format to ensure a sufficiently high-quality educational process. The purpose of the academic paper is to highlight the primary directions and tendencies of investigating issues in the scientific literature related to teaching musical art in the conditions of distance learning.  In the course of the research, system-structural, comparative, logical-linguistic methods, analysis, synthesis, induction, and deduction were used to process scientific information. Abstraction and idealization were applied to study and process statistical and analytical data. Based on the research results, the concepts and components of music teachers' remote pedagogical activity, the main prerequisites, regularities, and directions of developing training in the field of music education in recent years were studied. The conducted research has shown that the students-musicians' attitude to distance learning is ambiguous, which is related to difficulties in forming practical skills. However, nevertheless, it is possible to get a positive result in the practical experience formation in this field under the condition of increased responsibility on the part of the teacher and making relevant efforts on the part of the education seekers.

The article reveals the essence and content of the main tendencies of the development of musical education in Ukraine in the historical aspect and from the standpoint of the modern development process. The main tendencies of the formation of a teacher as a musical enlightener are outlined. They are based on the fact that the person reveals the immediacy of his being in terms of the "I-concept" and are accompanied by acts of spiritual activity. From this position, the works of M. Drahomanov, O. Dukhnovych, I. Ziaziun, H. Skovoroda, P. Yurkevych and others are analyzed. The musicians-educators developed a position on the paramount importance of choreographic performance, the connection and coordination of all musical theatrical and special disciplines necessary for the study of musical art. It is determined that the reliance on folk-verse culture is the basis on which it is expedient to build and develop a democratic system of musical and aesthetic education of schoolchildren.

No abstract

No abstract

Карташова Ж. Ю. Організаційно-підготовчий напрям інструментально-виконавської підготовки студентів-музикантів. У статті розкрито зміст організаційно-підготовчого напряму інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики. Розглянуто особливості змісту  формувального експерименту, що відображені в системі цілеспрямованих педагогічних впливів, які стали комплексом заходів, спрямованих на інтеграцію процесу формування музично-виконавських знань, умінь та навичок, досягнення вищого рівня даних знань, умінь та навичок у студентів. Основними завданнями цього етапу було визначено: формування готовності студентів до творчої самореалізації шляхом розв’язання виконавських завдань у їх взаємозв’язку; спрямування індивідуальних планів студентів з основного музичного інструмента, концертмейстерського класу, ансамблевої гри на застосування комплексних взаємозв’язків між зазначеними дисциплінами; активізація творчо-пошукової ініціативи студентів у процесі вивчення спеціальних навчальних курсів; планування самостійної роботи студентів та контроль за оперуванням знаннями, вміннями і навичками музично-виконавської діяльності.