За досвідом останніх війн і воєнних конфліктів спостерігається тенденція підвищення можливостей безпілотних літальних апаратів з ураження засобів повітряного нападу противника. Для цього здійснюється багатоетапне і ешелоноване застосування безпілотних літальних апаратів способами, які обираються відповідно до наявної оперативно-тактичної обстановки. Безпілотні літальні апарати різних класів і типів не є унікальним засобом вирішення поставлених завдань, якому не можна протидіяти. Ворожий безпілотник можна знищити, можна завадити йому виконати своє завдання чи, навіть, зробити своїм трофеєм. Але потрібно розуміти, що всі подібні дії в умовах ведення швидкоплинних бойових дій та різкої зміни обстановки пов'язані з певними труднощами, обумовленими характерними відмінностями безпілотних літальних апаратів у порівнянні із типовими цілями (малі геометричні розміри, мала ефективна поверхня відбиття, низька акустична помітність, низьке температурне випромінювання). Зокрема всім методам протидії потрібна сучасна техніка – від засобів спостереження та виявлення до систем перехоплення та знищення. В статті проведено порівняльний аналіз особливостей сучасних засобів протидії ударним безпілотним літальним апаратам. Дослідження виконано шляхом аналізу якісних і кількісних характеристик найбільш перспективних безпілотних авіаційних та наземних засобів знищення безпілотних літальних апаратів, які використовують як контактні методи боротьби (сітки, стрілецька зброя, лазери, ракети тощо), так і безконтактні методи (радіоелектронне подавлення каналів радіозв'язку і радіонавігації, інформаційний вплив на систему управління, застосування лазерного або мікрохвильового випромінювання, акустичний вплив спрямованою звуковою хвилею). Результатом дослідження є визначення сукупності взаємопов'язаних дій з формування системи безпілотного авіаційного прикриття об’єктів і підрозділів Збройних Сил України для боротьби з ударною безпілотною авіацією противника шляхом обрання оптимальних методів, форм та способів боротьби.

Під час відбиття збройної агресії Російської Федерації потрібно використовувати всі можливі варіанти застосування зброї та техніки. При вирішенні бойових, спеціальних завдань в умовах важкодоступної для інших видів транспорту місцевості з посадкою на непідготовлені площадки обмежених розмірів використовуються багатоцільові гірокоптери для десантування посадочним способом і евакуації особового складу (розвідувальних загонів (груп), корегувальників вогню, авіанавідників тощо) в тактичній і найближчій оперативній глибині побудови військ противника, евакуації поранених, перевезення повітрям особового складу і вантажів, ведення повітряної розвідки, вогневого ураження наземних (надводних) цілей. В провідних країнах світу створено багато гірокоптерів з різними можливостями. Для забезпечення ефективного функціонування гірокоптерів також потрібно мати наземні засоби прийому та обробки розвідувальних даних; наземні засоби технічного контролю та обслуговування; навчально-тренажерні засоби підготовки екіпажу. В статті проаналізовано характеристики декількох гірокоптерів, що можуть представляти інтерес для Збройних Сил (ЗС) України. Сформульовані основні тактико-технічні вимоги до таких гірокоптерів та вимоги до складу бортового обладнання. Дослідження виконано шляхом аналізу якісних і кількісних характеристик гірокоптерів та синтезу вимог до таких, що можуть бути застосовані ЗС України. Результатом дослідження є обґрунтування, на підставі аналізу світового досвіду, доцільності застосування гірокоптерів ЗС України, визначено їх призначення, характеристики і склад бортового обладнання. З виконаного аналізу досвіду створення гірокоптерів та синтезу вимог до таких літальних апаратів зроблено висновок про те, що у разі відповідності гірокоптерів визначеним у статті льотно-тактичним характеристикам та складу бортового обладнання їх доцільно застосовувати у ЗС України.