No abstract

No abstract

Порушення харчової поведінки (ПХП) -компульсивне переїдання (КП) та синдром нічного переїдання (СНП) -належать до гіперфагічних ПХП, які можуть спричинити декомпенсацію цукрового діабету 2-го типу (ЦД2Т) через підвищення рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c), ЛПНЩ та тригліцеридів, тим самим збільшуючи ризик кардіоваскулярних ускладнень. Основними гормональними регуляторами харчової поведінки є лептин та грелін. Високий рівень лептину спостерігається у хворих на ЦД2Т з ожирінням, пацієнтів із КП та СНП. На відміну від лептину, рівень греліну знижений у даної категорії пацієнтів. Агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (арГПП-1) використовуються для лікування ЦД2Т та ожиріння. Оскільки арГПП-1 супресують харчову поведінку, знижують масу тіла та поліпшують глікемічний контроль, вони є потенційними кандидатами для лікування КП та СНП у цих пацієнтів. Метою нашого дослідження було оцінити ефективність ліраглутиду для лікування пацієнтів із ЦД2Т, ожирінням та ПХП. Для цього ми обстежили 86 пацієнтів із ЦД2Т та ожирінням; у 13 з них було виявлено КП, а у 9 -СНП. Учасники дослідження із ПХП були поділені на дві групи: перша група приймала лише метформін для лікування ЦД2Т; друга група -метформін та ліраглутид. Після 3 місяців учасники були повторно обстежені: у другій групі було виявлено статистично значуще зниження маси тіла та рівня лептину, а також підвищення рівня греліну. Пацієнти із КП продемонстрували зниження балів у шкалі КП та нижчу кількість епізодів переїдання. Ми припускаємо, що використання арГПП-1 для лікування КП та СНП є ефективним та безпечним у пацієнтів із ЦД2Т та ожирінням.Ключові слова: цукровий діабет, ожиріння, порушення харчової поведінки, арГПП-1.

На сьогоднішній день загальноприйнятими стандартами в медичній освіті є підготовка кадрів, що володіють новітніми технологіями і можуть ефективно застосовувати набуті вміння у практичній діяльності. Впровадження інтерактивних форм навчання є основою для всебічного особистісного та професійного розвитку студентів, формування їхніх організаторських та комунікативних здібностей. У статті розглядаються особливості впровадження інтерактивних методів навчання для студентів медиків на кафедрі ендокринології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

* Робота виконана в рамках дисертаційного дослідження Максимець Т.А. на тему: «Клініко-патогенетичні аспекти застосування статинів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та коморбідним ожирінням», яка є фрагментом фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри терапії № 1 та медичної діагностики ФПДО «Особливості дихальної, серцево-судинної, травної системи у хворих на цукровий діабет та ожиріння: особливості патогенезу, клініки, діагностики» (державний реєстраційний № 0116U004505). Установою, що фінансує дослідження, є МОЗ України. Автори гарантують колективну відповідальність за все, що опубліковано в статті. Автори гарантуєють відсутність конфлікту інтересів та фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті. Рукопис надійшов до редакції 09.01.2019.