Троїцько-Іллінський монастир у м. Чернігові – один з найвидатніших архітектурних ансамблів XI – XVIII ст. в Україні. Розташований на терасах Болдиних гір, він складався з Іллінського (XI-XVII ст.), який знаходився на нижній терасі схилу гори, а також Троїцького (XVII –XVIII ст.), зведеного на верхньому плато, монастирів.

The relevance of the article is due to the need to determine the conceptual directions for strengthening the competitiveness of the national labor market in the context of intensifying international processes in the area of competition for highly qualified workers and investments in the creation of new modern workplaces. The purpose of the article is to develop the theoretical and conceptual foundations of ensuring the competitiveness of the national labor market. This problem is considered from the position of strategic importance for Ukraine, as it reflects the key societal socio-economic processes and forms the prerequisites for achieving the goals of sustainable development. As a result of the analysis of the state policy of Ukraine to overcome the negative consequences of the pandemic for the employment sector and the labor market, its ineffective practices were noted – the coronavirus restrictions were implemented against the background of the complete withdrawal of the state from real financial assistance and effective measures to support the employment sector. The main reasons that hold back the attraction of foreign investments for the creation of new jobs are indicated such as the disproportion of demand and supply; destructiveness of social dialogue processes in the labor market; low quality of labor legislation, low employment rates and a huge volume of the shadow segment. Recommendations have been developed on the use of practical tools for the development of the competitive advantages of Ukraine’s labor market, namely, strengthening the professional and qualification qualities of the workforce, modernizing the state policy of attracting capital investments, overcoming the shadow segment of the labor market, improving the legal and regulatory regulation of remote work, developing digital employment platforms, introducing progressive foreign practices of regulating the labor market in conditions of pandemic restrictions.

Актуальність дослідження характеризується необхідністю формування наукового підґрунтя для удосконалення державної політики зайнятості, яка має бути спрямована на модернізацію національного ринку праці, як головного фактора подолання руйнівних наслідків російської воєнної агресії та економічного відновлення України. Метою статті є оцінка процесів і тенденцій, які відбувалися у сфері зайнятості за два передвоєнних десятиліття, обґрунтуванні їх причин і факторів та визначення напрямів й інструментів покращення  функціонування ринку праці та економічного відновлення України на засадах соціально-відповідальних практик. Результатом дослідження стало обґрунтування основних напрямів модернізації національного ринку праці, головними з яких є залучення інвестицій в економіку України для створення нових робочих місць на базі техніко-технологічних елементів Індустрії 4.0. Визначено, що ринок праці України характеризується посиленням негативних процесів, які розвиваються у площині збільшення масштабів зовнішньої трудової міграції, підвищення рівня безробіття та зменшення зайнятості робочої сили, зниження економічної активності працездатного населення. Розглянуто проблему розвитку людського капіталу, зокрема через поліпшення сфери освіти, розвитку виробничої демократії, сповідування стандартів соціальної справедливості та відповідальності. Визначено напрями посилення конкурентних переваг ринку праці України, які передбачають модернізацію державної політики зайнятості відповідно до сучасних прогресивних міжнародних практик; активізацію в Україні політики залучення капітальних інвестицій; розвиток державного регулювання ринку праці у напрямі створення інноваційних робочих місць. Обґрунтовано пропозиції щодо можливості імплементації ідей і положень дослідження у зміст державних програм та планів відновлення України на засадах посилення соціально відповідальних практик, подолання соціально-економічних наслідків російської агресії. Акцентовано увагу на тому, що руйнівні процеси в економіці, загострення кризових явищ в соціальній сфері з врахуванням бойових дій, які вимушена вести наша Україна у відповідь на російську агресію, диктують необхідність наукового обґрунтування шляхів і засобів забезпечення відродження всіх галузей і сфер національного господарства як базису подальшого збалансованого соціально-економічного розвитку.

В статті актуалізовано необхідність модернізації соціального діалогу в Україні як засобу ефективного подолання негативних наслідків коронавірусної пандемії та сталого соціально-економічного розвитку країни. Акцентовано увагу на міжнародному досвіді який показує, що за умови ефективного ведення соціального діалогу можливе максимальне досягнення соціальної злагоди у суспільстві та узгодження соціально-економічних інтересів різних соціальних груп населення і владних суб’єктів. Означено наслідки пандемії Covid 19, яка серйозно зруйнувала фундаментальні засадничі принципи, які зазвичай вважалися непорушними та призвела до переоцінки та перегляду цінностей, пріоритетів, моделей поведінки та взаємодії. Найбільш негативні наслідки відбулись в Україні, де влада і громадянське суспільство ще перебувають у процесах становлення, а суспільство ще не має належного досвіду протидії деструктивним процесам. Також негативний вплив пандемії підсилений військовою агресією росії. Тому головною метою статті є визначення перспектив розвитку соціального діалогу та подолання наслідків пандемії Covid 19.