У статті проаналізовано проблему посилення конкурентоспроможності національного ринку праці, який має стати більш привабливим для кваліфікованої робочої сили та інвесторів. З’ясовано, що основними факторами втрати ринком праці України конкурентних переваг у передвоєнні десятиліття є низька оплата праці, недостатня якість робочих місць, малі розміри фінансування науково-дослідних робіт, скорочення обсягів капітальних інвестицій, особливо у виробничий сектор економіки. Окреслено роль ринку праці у подоланні руйнівних наслідків російської воєнної агресії та пандемії Covid-19. Основними напрямами посилення його конкурентоспроможності є модернізація державної політики зайнятості, зокрема поліпшення координації з інвестиційною, грошово-кредитною, податковою політиками, політикою доходів; посилення захисту соціально-економічних прав найманих працівників; професійна і соціально-гуманітарна підготовка робочої сили.

The relevance of the paper is determined by the need to modernize social dialogue in Ukraine as a means of increasing the social responsibility of business organizations and a prerequisite for the country’s sustainable socio-economic development. The paper is aimed at reviewing and systematizing effective practices of modernization of social dialogue, which are revealed in the publications of foreign and Ukrainian scientists, high-ranking officials and public figures. These practices are considered from the standpoint of their expediency and the possibility of their implementation in the processes of social interaction of organizations of employees, employers and public authorities in Ukraine.A review of the foreign experience in organizing social dialogue convincingly demonstrates a fairly high level of efficiency in the European Union, which contributes to achieving a balance of interests of major economic actors, increasing their social responsibility. For Ukraine, it is expedient to introduce the European practice of the so-called broad approach to the organization of social dialogue, which provides for the expansion of its subjects at the expense of representatives of territorial entities, environmental, women’s, youth, cultural and other public organizations. The involvement of local governments, public and NGOs in solving the most important socio-economic problems will contribute to the spread of the practice of differentiating between social and public dialogue. In Ukraine, employee participation in corporate governance should be strengthened, access to shareholder income should be expanded, and institutional tools for regulating the collective bargaining process should be improved.

The article investigates manifestations, trends and dominants of the concept of social responsibility of business; its impact on balanced social development has been determined. The active role of social responsibility in ensuring the stability and competitiveness of business processes has been substantiated. The aim of the research is to determine the impact of socially responsible practices on the socio-economic development of a business organization in modern conditions. The author determined his own interpretation of corporate social responsibility after having researched its essence and its impact on social and business processes. The list of potential benefits for a business organization from realization of social investments has been specified and supplemented. The content and essence of the construct of a socially responsible organization which focuses on the development and successful functioning in a dynamic market environment have been distinguished. The sphere of interaction of the business organization with the main stakeholders has been analyzed and potential directions of establishing a constructive dialogue that will have a positive impact on the stability and success of business processes have been outlined. Sociological research on the evaluation of the perception of social responsibility by business organizations in Ukraine and awareness of its values, trends and benefits has been analyzed. Conclusions regarding directions of strengthening of forming the environment of facilitating the spreading of the concept of corporate social responsibility have been justified. Keywords: corporate social responsibility, stakeholders, balanced social development, socially responsible practices, social investments, social reporting.

В статті актуалізовано необхідність модернізації соціального діалогу в Україні як засобу ефективного подолання негативних наслідків коронавірусної пандемії та сталого соціально-економічного розвитку країни. Акцентовано увагу на міжнародному досвіді який показує, що за умови ефективного ведення соціального діалогу можливе максимальне досягнення соціальної злагоди у суспільстві та узгодження соціально-економічних інтересів різних соціальних груп населення і владних суб’єктів. Означено наслідки пандемії Covid 19, яка серйозно зруйнувала фундаментальні засадничі принципи, які зазвичай вважалися непорушними та призвела до переоцінки та перегляду цінностей, пріоритетів, моделей поведінки та взаємодії. Найбільш негативні наслідки відбулись в Україні, де влада і громадянське суспільство ще перебувають у процесах становлення, а суспільство ще не має належного досвіду протидії деструктивним процесам. Також негативний вплив пандемії підсилений військовою агресією росії. Тому головною метою статті є визначення перспектив розвитку соціального діалогу та подолання наслідків пандемії Covid 19.

Causes and factors of the national labor market long-term turbulent and crisis state, content of theoretical and conceptual foundations of state employment policy and means of its modernization have been analyzed. The author’s vision of of the national labor market public management policy transformation with the aim of increasing its role in social and economic recovery of Ukraine in war and post-war periods has been formulated. It has been proven that the Government, local self-government bodies, and the public of Ukraine consider the problem of employment too simplistically - mainly in the context of the dynamics of unemployment, the ratio between the registered number of unemployed and vacant jobs, and the costs associated with the payment of unemployment benefits. In fact, for many years the state policy on the labor market has been shifting the emphasis from identifying and solving deep causes of crisis phenomena to attempts to overcome their external manifestations. It is proposed to modernize theoretical foundations and practical methods of state employment policy implementation, strengthen its coordination with, monetary, tax and investment policy, income policy, improve private-state partnership and, first of all, social dialogue. It has been proven that during the war period it is necessary to ensure coordination of state authorities, business and labour unions actions to direct public policy in the field of employment in order to increase motivation of employees and entrepreneurs to work honestly in the legal sector of the economy and promote development of industrial democracy and social justice. Developed proposals can be used by state authorities and local self-government bodies, employers’ organizations and labour unions, civil society institutions in the war and post-war periods. The following research methods have been applied: system analysis, scientific generalization and comparison, content analysis, induction and deduction, economic and statistical analysis.