al. Long-term post-operative cognitive decline in the elderly: the effects of anesthesia type, apolipoprotein E genotype, and clinical antecedents. 20. Jensen B.O., Rasmussen L.S., Steinbruchel D. et al. Cognitive outcomes in elderly highrisk patients 1 year after off-pump versus on-pump coronary artery bypass grafting. A randomized trial.

Одесский национальный медицинский университет, г. Одесса, Украина Эффективность эпидуральной анальгезии у пациентов с доброкачественной гиперплазией простаты после чреспузырной простатэктомии Резюме. Целью данного исследования было проанализировать эффективность эпидуральной анальгезии в послеоперационном периоде у пациентов, перенесших открытую чреспузырную радикальную простатэктомию (ЧРПЭ) на базе Одесской областной клинической больницы в период с сентября 2013 по сентябрь 2018 года по поводу доброкачественной гиперплазии простаты. Материалы и методы. Ретроспективно была проанализирована обширная база данных всех пациентов, перенесших чреспузырную радикальную простатэктомию по поводу доброкачественной гиперплазии простаты с сентября 2013 по сентябрь 2018 года. 177 пациентов прошли ЧРПЭ на базе Одесской областной клинической больницы за этот период и были разделены на тех, кто получал, и тех, кто не получал эпидуральную анальгезию в послеоперационном периоде. Данные об адекватности послеоперационной анальгезии оценивались ретроспективно по данным жалоб и необходимости дополнения методики введением опиоидов. Осложнения регистрировали до 30 дней стационарного и амбулаторного лечения с использованием модифицированной системы Clavien. Статистическая обработка полученных данных проводилась при помощи программного обеспечения MATLAB. Результаты. Анализ данных медицинской документации 177 мужчин свидетельствует о тенденции к увеличению частоты использования эпидуральной анальгезии для купирования боли наряду со снижением среднего срока пребывания в стационаре. При разделении данных на ЧРПЭ с использованием эпидуральной анальгезии и без ее применения установлено, что среднее время пребывания в стационаре составляет 6 дней для пациентов, получающих эпидуральную послеоперационную анальгезию, по сравнению с 7 днями для тех, кто не получал эпидуральную анальгезию в послеоперационном периоде. Различия были статистически значимыми (р < 0,038) и оставались такими после поправки на осложнения (р < 0,0001). Выводы. По данным исследования, эпидуральная анальгезия у пациентов, перенесших чреспузырную радикальную простатэктомию по поводу доброкачественной гиперплазии простаты, снизила продолжительность пребывания в стационаре. Исходя из результатов, эпидуральная анальгезия, вероятно, может быть рекомендована мужчинам в послеоперационном периоде при данном объеме оперативного вмешательства и данной патологии. Однако, поскольку мини-инвазивные методы становятся все более распространенными, а применение эпидуральных методик остается дискутабельным вопросом среди наших коллег по всему миру, крупные рандомизированные исследования в Украине необходимы для детального изучения данной проблематики.

Background. The anesthetic technique of choice for urological surgeries is a controversial issue, especially for transvesical prostatectomy for patients with benign prostatic hyperplasia (BPH). Often, epidural anesthesia and analgesia are considered as the methods of choice. However, the effect of an anesthetic support on perioperative changes in hemostatic potential has been poorly studied. Aim. The aim of the study was to demonstrate the dynamics of changes in the system of the aggregate blood state regulation by using an instrumental method, a low-frequency piezoelectric thromboelastography (LFPTEG), in the perioperative period for patients with BPH who will undergo transvesical prostatectomy. Material and methods. The state of the hemostatic system in a group of 71 patients with confirmed BPH who required a transvesical prostatectomy was evaluated by the APC ARP-01M Mednord device at the time of the admission, 30 min after the effect of an epidural anesthesia, an hour after the end of a surgery and a day after a surgery. Results. A perioperative dynamic monitoring of the state of a hemostatic balance showed that a preoperative hypercoagulation, compensated by an increased fibrinolysis, was replaced by a normocoagulation at the moment of a surgery, which was observed in the first hour after the end of a surgery and retained until the end of the first day. Conclusion. Hypercoagulation was found out for patients with BPH before a transvesical prostatectomy that was masked by an activation of the fibrinolytic system. The hemostatic potential assumed values identical to the reference values that should be taken into account prescribing a postoperative thromboprophylaxis against the background of a prolonged epidural blockade. The APC ARP-01M Mednord device allows you to assess all parts of a hemocoagulation at each stage of a perioperative treatment quickly and without high material costs.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАММОВАНОЇ ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ І АНАЛЬГЕЗІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ДОБРОЯКІСНОЮ ГІПЕРПЛАЗІЄЮ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ ПІД ЧАС ОПЕРАЦІЇ ВІДКРИТОЇ ТРАНСВЕЗІКАЛЬНОЇ ПРОСТАТЕКТОМІЇ Суслов О.С. Мета. Метою даного дослідження було порівняти варіанти анестезії і періопераційної аналгезії у пацієнтів, хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), яким було потрібно оперативне втручання в обсязі відкритої трансвезікальної простатектомії (ТВПЕ) на базі Одеської обласної клінічної лікарні м. Одеса у період з вересня 2013 по вересень 2018 рр. Матеріали та методи. З 86 пацієнтів, які задовольняли умовам включення до дослідження, були сформовані дві групи. Групу А склали 38 пацієнтів, періопераційна анестезія і аналгезія яким забезпечувалася програмованим епідуральним введенням (програмована епідуральна анестезія/аналгезія, ПЕА) за допомогою катетера ропівакаіна 0,25%. До групи Б (контрольна) увійшло 48 пацієнтів, втручання яким проводилося з використанням пропофолу 1% в якості анестетика і періопераційним парентеральним введенням фентанілу 0,005% в якості аналгетичної агента. Оцінювалися показники гемодинаміки, якість пері-та післяопераційної аналгезії. Результати. Було виявлено, що оперативне втручання в групі А пов'язане з більш швидкою постнаркозною реабілітацією і ефективною післяопераційною анальгезією в порівнянні з такими у групі Б. Висновок. Виходячи з даних дослідження, ПЕА в періопераційному періоді може бути рекомендована чоловікам при даному обсязі оперативного втручання і даній патології як методика, що сприяє ранній активізації пацієнта, та демонструє більш високу ефективність аналгезії в післяопераційному періоді. Ключові слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, хірургія, трансвезікальной простатектомія, програмована епідуральна аналгезія.