У статті досліджено основи концепції збалансованої системи показників у науковій літературі. Показано результативність цього інструмента стратегічного планування для вирішення загальнодержавних проблем. Запропоновано систему збалансованих показників, необхідну для формування ефективної стратегії продовольчої безпеки. Розроблено показники для формування стратегії продовольчої безпеки держави відповідно до стратегічних цілей на рівні аграрної політики, соціального забезпечення, регулювання внутрішнього ринку та забезпечення його інфраструктури, державного управління та ресурсного забезпечення. Побудовано прогноз значень цільових показників за кожною складовою стратегії продовольчої безпеки з використанням методу найменших квадратів. На основі прогнозних значень представлено основні рекомендації щодо формування стратегії продовольчої безпеки. Ключові слова: збалансована система показників, стратегія продовольчої безпеки держави, продовольча безпека.

The objective of present work is to substantiate the use of tools for strategic analysis in order to develop a strategy for the country's food security under current conditions and to devise the author's original technique to perform strategic analysis of food security using a SWOT-analysis. The methodology of the study. The article substantiates the need for strategic planning of food security. The author considers stages in strategic planning and explains the importance of the stage of strategic analysis of the country's food security. It is proposed to apply a SWOT-analysis when running a strategic analysis of food security. The study is based on the system of indicators and characteristics of the country's economy, agricultural sector, market trends, material-technical, financial, human resources, which are essential to obtain an objective assessment of the impact of trends and factors on food security, and in order to further develop the procedure for conducting a strategic analysis of the country's food security. Results of the study. The procedure for strategic analysis of food security is developed based on the tool of a SWOT-analysis, which implies three stages: a strategic analysis of weaknesses and strengths, opportunities and threats; construction of the matrix of weaknesses and strengths, opportunities, and threats (SWOT-analysis matrix); formation of the food security strategy based on the SWOT-analysis matrix. A list of characteristics was compiled in order to conduct a strategic analysis of food security and to categorize them as strengths or weaknesses, threats, and opportunities. The characteristics are systemized into strategic groups: production, market; resources; consumption: this is necessary for the objective establishing of strategic directions, responsible performers, allocation of resources, and effective control, for the purpose of further development and implementation of the strategy. A strategic analysis of food security consists of two blocks: the analyses of the external and internal environment. It is proposed, in order to improve the validity of the strategic analysis, to evaluate strengths and weaknesses, threats, and opportunities at the time of analysis, as well as to explore the trends of their change in dynamics. For this purpose, the author proposed establishing the persistence of the identified strengths, weaknesses, threats, and opportunities. To accomplish it, the persistent strengths of possibilities include, in the author's opinion, characteristics with a positive dynamic over the examined period while the persistent weaknesses and threats include, accordingly, those with a negative dynamic. Practical implications. Result of the present research is the advanced matrix of a SWOT-analysis of food security, which complements traditional method with the grouping according to the basic strategic groups of food security (production, market, resources, consumption), as well as the level of persistence of strengths and weaknesses, threats and opportunities, depending on the d...

The relevance of the study lies in the fact that in modern conditions, the food security of the countries of Central and Eastern Europe is under threat due to the influence of negative factors associated with both global destructive events and the vulnerabilities of food systems at the EU level. The purpose of the article is to study the state and problems of food security in the countries of Central and Eastern Europe, and to identify strategic directions for ensuring food security in the studied countries. Research methods became general scientific and special methods of cognition: comparative analysis, statistical, induction and deduction, abstract-logical, generalization, and abstraction. The peculiarities of the formation of food security in the countries of Central and Eastern Europe are shown. The level of prices for food products was studied, and it was proved that the cost of food in the countries of Central and Eastern Europe is lower compared to other EU member states. It is claimed that the economic availability of food is a problem for the population of the analysed group of countries due to the low level of income and the growing share of food expenses in the structure of household expenses. The main measures adopted at the level of the European Commission, aimed at ensuring food security by transitioning to a sustainable food system based on reducing the energy dependence of the agricultural sector and increasing its innovativeness and environmental friendliness, are considered. The practical significance of the study is that the formulated recommendations will help reduce food insecurity in the countries of Central and Eastern Europe by ensuring the stable functioning of agri-foodmarkets, implementing strategic directions for supporting the agricultural sector and reducing import dependence on production resources, supporting Ukraine as a key global food exporter, forming a sustainable food system in EU countries

Інституційне забезпечення продовольчої безпеки держави Метою статті є дослідження інституційної основи забезпечення продовольчої безпеки держави, систематизація основних проблем і розробка стратегічних напрямів удосконалення. На основі наукових праць запропоновано визначення інституцій та інститутів продовольчої безпеки. Основні інститути, що забезпечують функціонування механізму гарантування державної продовольчої безпеки, запропоновано визначити як інститути: ринкових механізмів і ринкового ціноутворення; соціальних стандартів і макроекономічних індикаторів; технічного регулювання, сертифікації, безпечності і якості продукції; товарних і фінансових інтервенцій, продовольчого резерву; державної аграрної політики та заходів підтримки товаровиробників; інфраструктури аграрного та продовольчого ринку; методів і інструментів стратегічного планування; інформаційного забезпечення продовольчої безпеки; правового забезпечення продовольчої безпеки. Розглянуто та систематизовано інституції продовольчої безпеки відповідно до стратегічного рівня, на якому зосереджено механізми формування стратегії продовольчої безпеки, та тактичного рівня, на якому зосереджено механізми реалізації, координації та моніторингу стратегії продовольчої безпеки. Досліджено специфіку ключових інституцій, що контролюють і відповідають за окремі складові гарантування продовольчої безпеки, зокрема, формування стратегічних напрямів державної аграрної політики з питань цінового, технічного регулювання, публічних закупівель, розвитку аграрного сектора економіки та напрямів підтримки вітчизняного товаровиробника, розвитку сільських територій, безпечності та якості харчової продукції, захисту прав споживачів, формування продовольчого резерву, координації та контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері продовольчої безпеки відповідно до сучасної кон'юнктури продовольчих ринків. Визначено основні стратегічні пріоритети вдосконалення інституційного забезпечення продовольчої безпеки України. Основними напрямами подальших досліджень має бути розробка заходів і рекомендацій з удосконалення державної аграрної політики.

This article examines the issues of digital transformation of the contemporary economy. The digital transformation of the contemporary economic system determines the general contours of development of all sectors of the economy. New digital technologies, platforms and infrastructures have significantly transformed economic life and contemporary entrepreneurship. The article examines the digital transformation of the contemporary economy at the micro and macroeconomic level. Significant positive impact of contemporary technological means on the activities of enterprises is noted. At the state level, digitalization provides an opportunity to increase the efficiency of public administration, ensure the convenience of public institutions, implement government functions online, users to cooperate and implement civic responsibilities in a convenient way. At the macroeconomic level, the economy has undergone significant digital transformations under the influence of the COVID-19 pandemic.