No abstract

No abstract

Вступ. Сейсмічний ефект при масових вибухах (МВ) сьогодні розраховується в залежності не від загальної маси зарядів, а від маси окремої групи свердловинних зарядів, що є максимальною по масі вибухової речовини (група розосереджених зарядів), і для цього використовується формула академіка М.О. Садовського для зосередженого заряду. Створене положення, можливо, пояснюється малочисельними дослідженнями сейсмічного ефекту розосередженого заряду [1, 2, 6-15], відсутністю нормативної документації з цього питання.Відмітимо, що якщо при веденні вибухових робіт для визначення масової швидкості використовується сейсмометрична апаратура, то одержані дані по інтенсивності коливань від дії розосередженого заряду можливо використовувати у формулі М.О. Садовського і на її основі розрахувати, наприклад, допустиму масу заряду або сейсмобезпечну відстань. При цьому коефіцієнти і будуть іншими ніж у формулі розосередженого заряду. Але це все при наявності виміряних даних параметрів сейсмовибухових хвиль (СВХ), наприклад, швидкості коливань ґрунту см с ⁄ . У випадку, коли виміряні дані відсутні, а потрібно проектувати вибухові роботи на іншому горизонті, або навіть на новому родовищі, де невідомі коефіцієнти і , то для визначення сейсмічного ефекту без допомоги властивостей розосередженого заряду не обійтись.Мета роботи. Дослідження особливостей сейсмічної дії вибуху розосередженого заряду і обґрунтування використання узагальнюючої залежності інтенсивності СВХ від параметрів вибуху.Викладення матеріалу досліджень. З метою вивчення сейсмічного ефекту вибуху розосереджених зарядів були проведені спеціальні експериментальні дослідження з використанням сейсмометричної апаратури для вимірів параметрів СВХ, результати яких лягли в основу визначення ефективного заряду еф , що характеризує кожний окремий заряд 1 виходом енергії в загальний хвильовий процес при вибуху ряду розосереджених зарядів [3, 4]. Найбільше значення еф буде в тому випадку, коли заряди у ряду не взаємодіють між собою. Це виникає, якщо не поєднуються їх непружні зони коливань ґрунту, тобто на відстані між зарядами = 2 н ( н -зона непружних коливань ґрунту). При цій умові еф = 1 . При зближенні зарядів значення еф зменшується і при a = 0 окремі заряди змикаються в один зосереджений заряд = × 1 ( -число зарядів у ряду) [5].Ефективна маса (кг) одного окремого заряду у ряду розосереджених визначається по формулі:

Вступ. Ефективність підривних робіт на гірничовидобувних підприємствах у значній мірі визначається станом нормативно-правової і методичної документації. Відомо, що основними нормативними документами (НД), які регламентують ведення підривних робіт є «Правила безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» (п.6.9) та Державні стандарти України [1][2][3][4][5]. Виконання цих НД в нашій Державі є обов'язковим для всіх міністерств, відомств, підприємств і організацій, які займаються підривними роботами. В інших державах, таких як США, Австралія, Німеччина, Швейцарія також існують норми сейсмічної безпеки при виконанні техногенних вибухів. Об'єднуючим цих норм, в т.ч. Держави України є те, що критеріями оцінки сейсмобезпеки вибуху для охоронних будівель є швидкості коливань та її частота рис.1. США; 2 -Австралія; 3 -DIN 4150 (Німеччина); 4 -Швейцарія, 5 -ДСТУ 4704-2008 (Україна) Рис. 1. Національні норми сейсмобезпеки при проведенні вибухових робіт. Графіки допустимих норм:1 -

Институт Гидромеханики НАН Украины Е.С. Тарасюк, ведущий инженер НТУУ «КПИ им. Игоря Сикорского» К вопросу о фактическом количестве одновременно взорвавшихся скважинных зарядов В основу исследований по определению фактического количества одновременно взорвавшихся скважинных зарядов положены закономерности по определению интенсивности колебаний при взрыве рассредоточенных зарядов. Особенностью рассматриваемого колебательного процесса является то, что в результате взаимодействия скважинных зарядов между собой масса отдельного заряда будет выражаться эффективной массой, а коэффициент сейсмичности является постоянной величиной для данных условий проведения массовых взрывов (МВ). Последнее обстоятельство позволяет уверенно прогнозировать сейсмический эффект карьерного взрыва, например, на одном и том же горизонте или в подобных горно-геологических условиях с достаточной для практических целей точностью. Коэффициенты Кс и n связаны между собой функциональной зависимостью, которая определяется на основе экспериментальных исследований, а в дальнейшем позволяет легко переходить от одного коэффициента к значениям другого. Все параметры, входящие в зависимость по определению интенсивности колебаний грунта при взрыве рассредоточенного заряда вписываются в закон подобия М.А. Садовского при взрыве химических взрывчатых веществ (ВВ). Используя результат экспериментальных исследований сейсмического действия короткозамедленных массовых взрывов в карьерах, разработана методика по определению фактического количества одновременно взорвавшихся скважинных зарядов, которые не предусмотренные паспортом МВ. При этом, параллельно с МВ методом предусмотрено проведение взрыва единичного скважинного заряда до или после первого. Данная методика позволяет реально определить сейсмическое действие МВ на охраняемые объекты. Ключевые слова: скорость смещения грунта; коэффициент сейсмичности; номинальное и фактическое время срабатывания детонатора; единичный заряд; массовый взрыв; эффективная масса скважинного заряда; количество зарядов.