No abstract

Вступ. Сейсмічний ефект при масових вибухах (МВ) сьогодні розраховується в залежності не від загальної маси зарядів, а від маси окремої групи свердловинних зарядів, що є максимальною по масі вибухової речовини (група розосереджених зарядів), і для цього використовується формула академіка М.О. Садовського для зосередженого заряду. Створене положення, можливо, пояснюється малочисельними дослідженнями сейсмічного ефекту розосередженого заряду [1, 2, 6-15], відсутністю нормативної документації з цього питання.Відмітимо, що якщо при веденні вибухових робіт для визначення масової швидкості використовується сейсмометрична апаратура, то одержані дані по інтенсивності коливань від дії розосередженого заряду можливо використовувати у формулі М.О. Садовського і на її основі розрахувати, наприклад, допустиму масу заряду або сейсмобезпечну відстань. При цьому коефіцієнти і будуть іншими ніж у формулі розосередженого заряду. Але це все при наявності виміряних даних параметрів сейсмовибухових хвиль (СВХ), наприклад, швидкості коливань ґрунту см с ⁄ . У випадку, коли виміряні дані відсутні, а потрібно проектувати вибухові роботи на іншому горизонті, або навіть на новому родовищі, де невідомі коефіцієнти і , то для визначення сейсмічного ефекту без допомоги властивостей розосередженого заряду не обійтись.Мета роботи. Дослідження особливостей сейсмічної дії вибуху розосередженого заряду і обґрунтування використання узагальнюючої залежності інтенсивності СВХ від параметрів вибуху.Викладення матеріалу досліджень. З метою вивчення сейсмічного ефекту вибуху розосереджених зарядів були проведені спеціальні експериментальні дослідження з використанням сейсмометричної апаратури для вимірів параметрів СВХ, результати яких лягли в основу визначення ефективного заряду еф , що характеризує кожний окремий заряд 1 виходом енергії в загальний хвильовий процес при вибуху ряду розосереджених зарядів [3, 4]. Найбільше значення еф буде в тому випадку, коли заряди у ряду не взаємодіють між собою. Це виникає, якщо не поєднуються їх непружні зони коливань ґрунту, тобто на відстані між зарядами = 2 н ( н -зона непружних коливань ґрунту). При цій умові еф = 1 . При зближенні зарядів значення еф зменшується і при a = 0 окремі заряди змикаються в один зосереджений заряд = × 1 ( -число зарядів у ряду) [5].Ефективна маса (кг) одного окремого заряду у ряду розосереджених визначається по формулі:

Институт Гидромеханики НАН Украины Е.С. Тарасюк, ведущий инженер НТУУ «КПИ им. Игоря Сикорского» К вопросу о фактическом количестве одновременно взорвавшихся скважинных зарядов В основу исследований по определению фактического количества одновременно взорвавшихся скважинных зарядов положены закономерности по определению интенсивности колебаний при взрыве рассредоточенных зарядов. Особенностью рассматриваемого колебательного процесса является то, что в результате взаимодействия скважинных зарядов между собой масса отдельного заряда будет выражаться эффективной массой, а коэффициент сейсмичности является постоянной величиной для данных условий проведения массовых взрывов (МВ). Последнее обстоятельство позволяет уверенно прогнозировать сейсмический эффект карьерного взрыва, например, на одном и том же горизонте или в подобных горно-геологических условиях с достаточной для практических целей точностью. Коэффициенты Кс и n связаны между собой функциональной зависимостью, которая определяется на основе экспериментальных исследований, а в дальнейшем позволяет легко переходить от одного коэффициента к значениям другого. Все параметры, входящие в зависимость по определению интенсивности колебаний грунта при взрыве рассредоточенного заряда вписываются в закон подобия М.А. Садовского при взрыве химических взрывчатых веществ (ВВ). Используя результат экспериментальных исследований сейсмического действия короткозамедленных массовых взрывов в карьерах, разработана методика по определению фактического количества одновременно взорвавшихся скважинных зарядов, которые не предусмотренные паспортом МВ. При этом, параллельно с МВ методом предусмотрено проведение взрыва единичного скважинного заряда до или после первого. Данная методика позволяет реально определить сейсмическое действие МВ на охраняемые объекты. Ключевые слова: скорость смещения грунта; коэффициент сейсмичности; номинальное и фактическое время срабатывания детонатора; единичный заряд; массовый взрыв; эффективная масса скважинного заряда; количество зарядов.

Інститут гідромеханіки НАНУ Взаємодія фарбових матеріалів з поверхнею природного каменю Антропогенна діяльність викликає забруднення повітря та є одним із основних факторів, що відповідає за розпад археологічних та історичних кам'яних па'яток. За останні два століття спостерігається швидке зростання темпів розпаду кам'яних пам'яток, особливо у європейських і північноамериканських країнах. Головною причиною цього стала спадщина антропогенної діяльності, яка пов'язана з промисловою революцією. Раніше вироби з природного каменю також зазнавали змін у характеристиках, але в іншому часовому масштабі, тобто геологічному масштабі часу. Розвиток промисловості, розширення і концентрація міського ландшафту призвели до прискорення процесів розпаду. Останнім часом набуло широке поширення графіті, що може також серйозно пошкодити кам'яні матеріали і призвести до матеріальних втрат і, навіть, до втрати у вартості. В публікації була проведена оцінка шкідливого впливу перманентних маркерів на облицювання природного каменю. У дослідженні розглянуто Покостівське, Корнинське, Капустинське, Межирічинське родовища природного каменю. Було визначено крайові кути розтікання фарби на спиртовій та водній основі на полірованій поверхні каменю. Також було виміряно кути змочування поверхні для води. У результаті проведених досліджень було виявлено гідрофобність полірованої поверхні природного каменю. Встановлено величину розтікання фарби після її нанесення на камінь. З'ясовано, що розтікання залежить від кольору фарби. Ключові слова: природний камінь; графіті; фарба; кут розтікання; тензіометр. Вступ. Природний камінь є одним із найважливіших матеріалів, який використовується в будівництві. На території України природний камінь знайшов широке застосування в облицюванні цоколів будівель та парканів, які часто піддаються забрудненню, одним із яких є забруднення фарбою. Нині немає чіткої класифікації каменю з його взаємодії з фарбовими матеріалами (ФМ) і, як наслідок, не розроблено методів для превентивного захисту різного виду облицювального каменю. Первинні компоненти, які містяться у більшості фарбових матеріалів, а саме барвник або пігмент і єднальний компонент, можуть залишатися на поверхні, або проникати в товщу каменю на різну глибину. Це залежить від ряду факторів: в'язкість розчинника, пористість поверхні каменю, міжфазна напруга тверда поверхня/рідина. Таким чином, після видалення фарби можуть залишатися так звані плями «привиди», які неможливо видалити без надмірного пошкодження поверхні каменю, що несе за собою великі збитки. Графіті є постійно зростаючою проблемою в різних регіонах світу і стає спільною загрозою культурної спадщини. Графіті-зображення або написи, видряпані, написані або намальовані фарбою або чорнилом на стінах та інших поверхнях. До графіті належить будь-який вид вуличного розфарбовування стін, на яких можна знайти все: від просто написаних слів до вишуканих малюнків. В історичній науці цей термін використовується давно, але у більш вузькому значенні. Коли заходить мова про древні епіграфічні пам'ятки, то розділяю...

No abstract