No abstract

The article considers the problems of employment in the theoretical and methodological context. Under current conditions, the interpretation of the labor market's essence, methods, reasons, and characteristics are worked out and given. The central state levers of employment regulation are noted. The peculiarities of the theoretical and methodological approach to employment regulation are specified, where the leading place belongs to legal, organizational and managerial, economic, socially-oriented, analytical, negotiable, innovative, and popularizing. The role of the state in the process of regulating employment, which performs a distributive function (providing tax benefits to enterprises, taxation of the wage fund), macroeconomic, which consists in increasing labor supply and limiting the adverse defects of the economic system (inflation, unemployment, economic downturn), stimulating function, which allows to revive innovation and investment activity and affects the whole market situation (employment promotion, public investment, subsidies, grants, subventions, and subsidies). Special attention in the article is paid to synthesizing existing works of scientists and researchers on the generalization of the critical theoretical and methodological approaches to the essential understanding of employment. Further scientific interpretation was given to legal, organizational, and managerial methods, economic, socially-oriented, analytical, favorable, innovative, and polarization. A certain consonance of theoretical and methodological principles of employment with the peculiarities of regional development of socio-economic processes is proved. Therefore, when developing a strategy to increase employment in the region, one should consider the existing proportions between workers and employers, staff turnover, labor supply, placement of labor resources, etc. Measures are proposed that are designed not only to regulate employment processes in the theoretical sense but also to increase economic activity, solving the problem of accommodation and rational use, taking into account the specifics of a particularly territorial and regional grouping. Methods of regulation of direct and indirect action are offered. The conclusions of the conducted theoretical research are concretized. Keywords: employment, labor market, macroeconomic factors, state regulation, full employment.

Андрій Бояр 1-доктор економічних наук, доцент кафедри міжнародної інформації Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Еволюційна трансформація системи управління бюджетним процесом у Європейському Союзі Виокремлено етапи розвитку системи управління бюджетним процесом у ЄС. Ідентифіковано головні нововведення, що здійснені на кожному з етапів, та чинники, які їх зумовили. Виявлені на цій основі закономірності дали змогу запропонувати авторське бачення тенденцій розвитку бюджетної системи ЄС на перспективу. Ключові слова: бюджет, управління, доходи, видатки, бюджетна система, фінансова перспектива, Європейський Союз.

У статті проаналізовано функціональну структуру системи охорони інтелектуальної власності у Європейському Союзі (ЄС). Виділено два вектори сучасно європейської політики у сфері охорони прав інтелектуальної власності: внутрішній та зовнішній. Окреслено їх цільове спрямування та функціональні особливості. Виявлені ключові суб’єкти реалізації єдиної політики ЄС у сфері інтелектуальної власності: інституції ЄС (Європейський парламент, Рада ЄС та Європейська комісія), Європейська патентна організація, Управління ЄС з питань інтелектуальної власності. Встановлено їх функції та механізми взаємодії, зокрема через Мережу інтелектуальної власності ЄС. Розкрито тенденції розвитку системи, особливості охорони різних категорій об’єктів права інтелектуальної власності в ЄС в умовах сучасних технологічних досягнень, цифровізації та пандемії COVID-19.

Бояр Андрій Олексійович, доктор економічних наук, доцент, проректор з наукової роботи та інновацій, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки ТАКСОНОМІЯ БЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН У статті розглядаються ознаки та особливості розвитку бюджетних відносин як вітчизняної бюджетнофінансової категорії. З урахуванням впливу глобалізаційних процесів виділяється п'ять рівнів бюджетних відносин (субмікрорегіональний, субмезорегіональний, субмакрорегіональний, субмегарегіональний і субметарегіональний), здійснюється їх аналіз і наводиться уточнена дефініція категорії «бюджетні відносини». Робиться спроба відстежити особливості еволюційної трансформації моделей бюджетних відносин на різних етапах розвитку людства.