With the increasing number of Unmanned Aerial Vehicles (UAVs) as users of the cellular network, the research community faces particular challenges in providing reliable UAV connectivity. A challenge that has limited research is understanding how the local building and Base Station (BS) density affects UAV's connection to a cellular network, that in the physical layer is related to its spectrum efficiency. With more BSs, the UAV connectivity could be negatively affected as it has Line-of-Sight (LoS) to most of them, decreasing its spectral efficiency. On the other hand, buildings could be blocking interference from undesirable BS, improving the link of the UAV to the serving BS. This paper proposes a Reinforcement Learning (RL)-based algorithm to optimise the height of a UAV, as it moves dynamically within a range of heights, with the focus of increasing the UAV spectral efficiency. We evaluate the solution for different BS and building densities. Our results show that in most scenarios RL outperforms the baselines achieving up to 125% over naive constant baseline, and up to 20% over greedy approach with up front knowledge of the best height of UAV in the next time step.

The influence of synthetic and natural porphyrins bismuth complexes on P. aeruginosa quorum sensing system was carried out by detection of the pyocyanin, rhamnolipids and autoinducers biosynthesis level. The highest ability to reduce pyocyanin biosynthesis showed Bi(III)-TPP. Rhamnolipids production level also decreased in the presence of studied compounds. This effect was the most expressed in presence of 40 and 80 µM of the synthetic meso-substituted porphyrins. Autoinducers biosynthesis, especially 3-oxo-C12-HSL was suppressed in presence of the bismuth complexes. That suggest that the mechanisms of action of this substances is an inhibition of signaling molecules or/and receptor for them.

Providing seamless connectivity to unmanned aerial vehicle user equipments (UAV-UEs) is very challenging due to the encountered line-of-sight interference and reduced gains of down-tilted base station (BS) antennas. For instance, as the altitude of UAV-UEs increases, their cell association and handover procedure become driven by the side-lobes of the BS antennas. In this paper, the performance of cellular-connected UAV-UEs is studied under 3D practical antenna configurations. Two scenarios are studied: scenarios with static, hovering UAV-UEs and scenarios with mobile UAV-UEs. For both scenarios, the UAV-UE coverage probability is characterized as a function of the system parameters. The effects of the number of antenna elements on the UAV-UE coverage probability and handover rate of mobile UAV-UEs are then investigated. Results reveal that the UAV-UE coverage probability under a practical antenna pattern is worse than that under a simple antenna model. Moreover, vertically-mobile UAV-UEs are susceptible to altitude handover due to consecutive crossings of the nulls and peaks of the antenna side-lobes.

Мета роботи -встановити залежність між вмістом цикло-ди-ГМФ і здатністю P. aeruginosa до утворення біоплівки і синтезу аутоіндукторів системи кворуму. Матеріали та методи дослідження. В роботі були використані штам дикого типу P. aeruginosa PA01 і штами P. aeruginosa з низьким (PAO1pJN2133) та підвищеним (PA01 ΔwspF) рівнями циклічного дигуанозинмонофосфату. Культивування проводили у24-лункових плоскодонних планшетах Nuclon при 37 °C у середовищі LB. Масу біоплівки визначали у СV-тесті. Вимірювання здійснювали на спектрофотометрі SmartSpecPlus (Bio-Rad, Hungary) при довжині хвилі 592 нм. Ацил-гомсеринлактони екстрагували підкисленим етилацетатом та визначали їх кількість методом ГХ/МС. Визначення вмісту цикло-ди-ГМФ проводили з використанням репортерної плазміни Seattle шляхом вимірювання інтенсивності флуоресценції клітин у біоплівках. Результати дослідження. Встановлено, що штам P. aeruginosa PA01 pJN2133, внутрішньоклітинний вміст цикло-ди-ГМФ якого є у 4 рази меншим ніж у P. aeruginosa, утворює біоплівку, маса якої у 3,5 рази нижча ніж у батьківського штаму. Штам P. aeruginosa PA01 ΔwspF перевищує P. aeruginosa PA01 за цими показниками у 1,5 рази та 33 %, відповідно. Ще більш виражені відмінності виявляються при співставленні між собою мутантних штамів. За рівнем цикло-ди-ГМФ P. aeruginosa PA01 ΔwspF переважає штам PA01 pJN2133 у 5,9 рази, а за масою біоплівки -у п'ять разів. Найбільшу кількість сигнальних молекул системи кворум сенсінг синтезує штам з низьким рівнем вторинного месенджера. Висновки. Між внутрішньоклітинним вмістом цикло-ди-ГМФ і здатністю до утворення біоплівки існує прямо-пропорційна залежність:чим вище вміст вторинного месенджера, тим більша маса біоплівки. Концентрація аутоіндукторів QS у середовищі зворотнім чином зв'язана з внутрішньоклітинним вмістом цикло-ди-ГМФ: у порівнянні з батьківським штамом підвищена у штаму з низьким вмістом вторинного месенджера і знижена у штаму з його підвищеним рівнем Ключові слова: Pseudomonas aeruginosa, quorum sensing, біоплівки, цикло-ди-ГМФ, аутоіндуктори QS

No abstract