РЕЗЮМЕ. У роботі вивчено частоту та особливості поєднання атеросклеротичного ураження коронарних судин при інфаркті міокарда з коморбідною патологією на тяжкість перебігу захворювання та наслідки лікування. Мета – вивчити коморбідні стани, які поєднуються з гострим інфарктом міокарда, та оцінити їх вплив на перебіг захворювання. Матеріал і методи. Проаналізовано результати клінічного обстеження 250 пацієнтів з гострим коронарним синдромом з елевацією та без елевації сегмента ST, яким в подальшому виконувалася реваскуляризація інфарктозалежної судини. Результати. У досліджуваних пацієнтів встановлено основний діагноз – ГКС з елевацією сегмента ST (STEMI) у 228 (91,2 %) випадках та без елевації сегмента ST (NSTEMI) у 22 (8,8 %) випадках. Q-ІМ передньої стінки лівого шлуночка – 111 (44,4 %), Q-ІМ нижній (або задньої стінки) – 66 (26,4 %), ІМ без зубця Q – 22 (8,8 %). Повторний ІМ діагностовано у 51 (20,4 %) хворого. Маса некрозу в досліджуваній когорті становила (15,57±1,03) %. У переважної більшості обстежених (212, 84,8 %) виявлена супутня патологія. Артеріальну гіпертензію діагностовано у 195 (78,4 %), цукровий діабет – у 59 (23,7 %), надмірну масу тіла або ожиріння мали 150 (60,0%), у статусі курця перебувала 81 особа (32,4 %) з індексом куріння (23,73±2,00) пачко-років. Гіперхолестеринемію виявлено у 95 обстежених (38,0 %), а підвищення рівня ЛПНГ – у 84 (33,6 %). У 52 хворих (20,8 %) було діагностовано ХОЗЛ. Гастроентерологічну патологію підтверджено у 65 пацієнтів, що склало 26,0 %. Порушення ритму серця мали 102 обстежених (40,8 %), з них життєво небезпечні шлуночкові аритмії спостерігали у 3,6 % випадків. Висновки. У переважної більшості пацієнтів з ГКС, які були скеровані на ургентне коронарне втручання, мала місце супутня патологія, яка впливала на характер і поширеність атеросклеротичного ураження коронарних судин, суттєво обтяжувала перебіг ІМ та вимагала диференційного підходу в процесі виконання процедури коронароангіографії, ангіопластики та стентування.